101. Взаємозв’язок політики та економіки.

Теорія і практика свідчать, що економіка розвивається успішно лише тоді, коли держава, здійснюючи відповідну політику, створює для цього необхідні умови, через реалізацію широкого спектру різнорівневих економічних функцій. Ще в традиційних суспільствах держава своїми законами регламентувала питання господарського життя: встановлення норм майнових відносин, видів і рівня податків тощо. Надалі, чим складнішою ставала господарська діяльність, тим більш широко в неї втручалась держава. При цьому виникало багато загальних економічних проблем, вирішення яких окремому суб’єкту, без участі держави, було не під силу. Серед досить універсальних проблем можна виділити необхідність:

сприяння розвитку продуктивних сил та національної економіки в цілому;

забезпечення неподільності території країни як середовища для господарської діяльності;

формування фінансових ресурсів державної скарбниці, за рахунок чого утримувались би державні інституції;

участі у перерозподілі суспільного продукту та розвиток духовної сфери.

Вирішенням цих та інших спільних проблем міг займатися лише такий інститут, який був би відносно незалежним від окремого господарюючого суб’єкта, а також міг би виражати інтереси всього суспільства в цілому. Ось чому цілком логічно, що з часом держава стала апаратом організації, об’єднання господарського життя, його управління на макрорівні, а відповідно і реалізації економічних інтересів.

Таким чином, виникнення і розвиток економічних функцій держави — результат розвитку продуктивних сил та розвитку об’єктивних її потреб.

Держава, як було вже відмічено, має істотні можливості впливу на економіку, оскільки вона може стимулювати або затримувати (гальмувати) розвиток тих чи інших форм, сфер економічних відносин, а відповідно виконувати прогресивну чи регресивну роль. Водночас, незважаючи на свою значимість та відносну самостійність держава не може примусити суспільство жити за такими відносинами (зв’язками), які суперечать об’єктивним економічним законам, або для яких ще не створено реальних умов. Волюнтаризм в діяльності держави, тобто неврахування законів розвитку економіки призводить до її дезорганізації, що відкидає суспільство в його еволюції назад.

102 Політичний ризик в Україні.

В атласі політичних ризиків за підсумками 2010 р. Україна отримала рейтинг «високий». Негативний рейтинг свідчить про нестабільні умови ведення бізнесу в країні. Такі результати відповідно до третього щорічного атласу політичних ризиків, складеного британським аналітичним центром Maplecroft.З європейських країн окрім України високий індекс ризику має ще Білорусь. Росію включили в число 11-ти країн з найбільшими «екстремальними» ризиками для потенційних інвесторів. Низький рейтинг Росії зумовлений поганими оцінками за трьома основними показниками з чотирьох: за тероризм, корупцію та правозастосування.З пострадянських та східноєвропейських країн рейтингу зеленого кольору, тобто, з найнижчим ризиком, удостоїлися тільки Словенія і держави Балтії.Група з найбільш несприятливими умовами бізнесу в порядку убування виглядає так: Сомалі, Демократична Республіка Конго, Судан, Бірма, Афганістан, Ірак, Зімбабве, КНДР, Пакистан, Росія та Центральноафриканська Республіка."Оцінка ризиків має ключове значення для прийняття інвестиційних рішень", - говорить віце-директор Maplecroft Ентоні Скіннер.Разом з тим питання про те, наскільки світовий бізнес керується такими оцінками, залишається відкритим.За прогнозом Світового банку, інвестиції в країни з перехідною економікою виростуть в 2011 р. на 17%, і близько половини цих коштів дістанеться Китаю, Індії, Росії і Бразилії."Зростання спостерігається якраз там, де політичні ризики особливо великі", - констатує голова інвестиційної компанії Goldman Sachs Джим О'ніл.Maplecroft складає свої рейтинги третій рік поспіль, для наочності оформлюючи їх у вигляді політичної карти світу, розмальованої у зелений, жовтий, оранжевий та червоний кольори.Аналітичний центр оцінює країни за 41 показником, зведеними у чотири головних індекси: рівень корупції, наявність сприятливих для бізнесу законів і незалежного суду, тероризм і злочинність, політична стабільність.

103. Сфери правового впливу на ММ

Правове середовище міжнародного маркетингу складається із законів, постанов, угод, які функціонують на різних рівнях і забезпечують

успішний і ефективний бізнес з визнанням інтересів кожної країни-партнера в рамках правових норм.

До основних правових сфер під кутом зору міжнародного маркетингу належать: законодавство, що регулює правовий стан і діяльність фірм, у тому

числі іноземних; законодавство, що передбачає захист промислової власності, патентів, торгових марок, авторських прав; закони з питань страхування і перевезень різними видами транспорту; загальноприйняті в країні імпорту способи вирішення судових суперечок з міжнародних комерційних угод; загальносуспільна законодавча база, у тому числі захист життя і здоров'я громадян; підходи до ціноутворення та податкове законодавство тощо.