35.Основні підходи до проблем оплати праці.

Однією з головних тенденцій щодо оплати праці є її зростання в розвинутих країнах світу, що зумовлено дією таких факторів:

– зростання витрат на підготовку спеціалістів, підвищення рівня кваліфікації працівників і робочої сили;

– зростання рівня життя в розвинутих країнах, що вимагає все більшого задоволення потреб працівників;

– посилення соціального захисту найманих працівників з боку держави,

прийняття законів про оплату праці й охорону прав людини;

– посилення солідарності працівників різних галузей економіки у відстоюванні власних прав на оплату праці;

– зміна поглядів роботодавців на роль і можливості людини в забезпеченні високих результатів виробництва.

Власне, останній фактор покладено в основу практично всіх сучасних теорій щодо визначення принципів управління людськими ресурсами.

У зарубіжній практиці використовують три таких підходи.

Перший підхід сформовано жорсткою ієрархічною системою господарювання, в якій функціонує потужний арсенал важелів тиску на поведінку людини зверху, спонукання її до праці на основі контролю, розподілу матеріальних благ і підпорядкованості вищим щаблям влади.

Другий підхід формується на засадах використання культурного та духовного надбання нації, формування суспільної норми поведінки, ритуалів, що змушують людину підпорядковуватися встановленим канонам і поводитися відповідно до них.

Третій підхід сформований розвитком ринкової економіки як мережі рівноправних відносин за горизонталлю, заснованих на принципах власності, купівлі та продажу продукції і послуг, рівновазі інтересів покупця і продавця, виробника та споживача.

Стосовно економічної ситуації в Україні, що виникла в процесі ринкової трансформації адміністративно-командної системи господарювання, зацікавлює ієрархія потреб за Маслоу, згідно з якою основу поведінки людини формують первинні та вторинні потреби. Первинні потреби визначають фізіологічні вимоги людини: їжа, одяг, безпека життя, праця і захищеність. Вторинні потреби характеризують соціальні вимоги людини, її самовизначення та повагу в суспільстві.

Дослідження процесів задоволення потреб людини, її мотиваційної поведінки у виробничому середовищі, проведені західними спеціалістами, показали, що нема чіткої залежності між послідовністю задоволення потреб. Зокрема, досвід підкреслює, що людина вже на першому щаблі задоволення первинних потреб починає шукати шляхи для задоволення потреб вищого порядку. Це залежить від багатьох факторів, у т. ч. психологічних та емоційного настрою людини. Через це мотиваційну поведінку людини не завжди можна передбачити і спрогнозувати лише на засадах визначення задоволення їх потреб.

Однак дослідження рівня задоволення потреб людини має практичне значення для обґрунтування державної політики з питань заробітної плати. Визначення таких взаємозв’язків у різних країнах світу дає можливість виявити певні тенденції, спрогнозувати міграцію трудових ресурсів.

Хоча чіткої залежності між рівнем задоволення потреб людини та величиною заробітної плати не спостерігається, однак існують певні тенденції, які сформувалися в світовій системі господарювання. Так, в економічно розвинутих країнах світу з високим рівнем життя в більшості населення, зокрема працюючого, первинні потреби задоволені. Мотиваційна поведінка людини в процесі виробництва визначається прагненням задовольнити потреби вищого рівня, в т. ч. придбання нерухомості, комфортного відпочинку, визнання в суспільстві тощо.