40.Виробничі витрати і їх класифікація.

У США не існує єдиної чіткої системи класифікації витрат виробництва. В промисловості класифікація виробничих витрат залежить від інформації, яка потрібна менеджеру. Є чимало випадків, коли всередині однієї фірми існують різні групування затрат для обчислення собівартості продукції.

Групування виробничих витрат на підставі вивчених матеріалів промислових фірм США здійснюється за кількома принципами:

1. Економічним змістом. При цьому витрати групують на основні і накладні. До основних витрат включають тільки основні матеріали і заробітну плату виробничо-промислового персоналу, що затрачені для безпосереднього випуску готової продукції, а всі інші витрати відносять до накладних.

2. Залежно від способу віднесення витрати поділяються на прямі та непрямі. Під прямими розуміють такі затрати , які безпосередньо можна віднести на виробництво виробів. До них можна віднести прямі матеріальні затрати, пряму заробітну плату робітників. Непрямі, - це витрати, розподілені через певні співвідношення (заробітна плата управлінського персоналу, непрямі матеріальні витрати і т.д.).

3. Виробничі витрати можуть поділятися залежно від зміни обсягу випущеної продукції або продажу на змінні (заробітна плата виробничих робітників), та постійні (заробітна плата адмінуправлінського персоналу).

4. Залежно від методу списання виробничі витрати поділяються на затрати

певного періоду і затрати на вироби. Витрати певного періоду мають нефабричну природу і списуються на певний період часу як неминучі. Їх величина не залежить від кількості випущеної продукції.

5. За термінами виникнення витрати виробництва поділяють на фактичні минулі витрати і кошторисні майбутні витрати.

6. З позицій управлінської функції витрати виробництва діляться на: виробничі витрати; витрати, пов’язані з реалізацією продукції; адміністративні витрати. Виробничі витрати – це витрати на виробництво товарів. Витрати,

пов’язані з реалізацією продукції, відносяться до позавиробничих витрат.

Позавиробничі витрати поділяються на: а) витрати, пов’язані з географічним розташуванням, тобто затрати на збут (навантаження,

розвантаження, реклама, заробітна плата торгових працівників, затрати на переміщення і т.д.; б) витрати на пошукові роботи (розробки) та дослідження; в) витрати пов’язані з випуском цінних паперів.

Адміністративні витрати – це витрати на утримання керівних кадрів, канцелярських працівників та інші витрати на організацію виробництва і управління;

7. З метою контролю за діяльністю виробничих підрозділів затрати на

виробництво в промислових фірмах США класифікують за місцями їх виникнення – центрах витрат або зонах відповідальності. Центри витрат виробництва можуть бути організовані за двома основними ознаками, що залежать від виду і технології виробництва: а) функційному – при об’єднанні в цеху або на виробничій дільниці однотипних верстатів чи операцій (ковальський, ливарний цехи); б) технологічному – при конвеєрному виробництві або поточній лінії, коли різне обладнання, що виконує спеціалізовані операції, об’єднується в єдиний технологічний

8 За ознаками доцільності виробничі витрати поділяють на релевантні або доцільні та нерелевантні або недоцільні. Доцільні – це затрати або послуги, які пов’язані з прийняттям рішень. Недоцільні – це витрати або послуги, що не залежать від рішень, що приймаються. Вони зберігаються навіть тоді, коли продукція не випускається (платня адміністратора, амортизація та інші).

Основними завданнями обліку та калькулювання витрат виробництва є визначення собівартості одиниці продукції і контроль за трудовими, матеріальними та іншими затратами.