- •Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
- •3. Логопедія, як окрема галузь дефектологічної науки, її предмет, мета та завдання.
- •4. Сучасні класифікації порушень мовлення (клінічний та психолого-педагогічний аспекти)
- •5. Характеристика клініко-педагогічної класифікації мовленневих порушень
- •6. Характеристика психолого-педагогічної класифікації мовленнєвих порушень.
- •8. Попередження мовленнєвих розладів у дітей дошкільного та шкільного віку
- •9.Зв'язок логопедії з іншими науками
- •11. Класифікація дислалії. Сучасні підходи.
- •12 Билет
- •13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії
- •14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.
- •Питання №15 Вади вимови свистячих і шиплячих звуків та методи їх усунення.
- •6. Носовий сигматизм.
- •17. Вади вимови звуків р, р’ та методи їх подолання.
- •18. Ринолалія як самостійна мовленнєва вада(визначення, класифікація, етіологія).
- •19. Класифікація ринолалій, та їх характеристика.
- •20. Відкрита органічна ринолалія (визначення, причини, класифікація).
- •21. Закрита форма ринолалії та методи її подолання.
- •22. Особливості мовленнєвого розвитку дітей із відкритою органічною ринолалією
- •23. Первинні та вторинні вади в структурі дефекту при ринолалії.
- •26.Дизартрія та анартрія
- •27. Дизартрія та анартрія (визначення, причини, механізми, форми).
- •2. Псевдобульбарна дизартрія.
- •3. Екстрапірамідна.
- •4. Коркова дизартрія.
- •28. Класифікація форм дизартрії. Історія розвитку вчення про дизартрію.
- •2.1 Бульбарная дизартрія
- •2.2 Коркова дизартрія
- •2.3 Псевдобульбарная дизартрія
- •2.4 Стерта форма дизартрії
- •2.5. Екстрапірамідна або підкоркова дизартрія
- •29 Билет
- •30 Стерта дизартрія. Загальна характеристика мінімальних проявів дизартрії
- •31. Загальна характеристика псевдобульбарної дизартрії
- •32 Загальна характеристика бульбарної дизартії
- •33 Білет Мовленнєва і немовленнєва симптоматика дизартрії.
- •34. Зміст психолого-педагогічного обстеження дитини дошкільного віку з дизартрією.
- •35. Загальна характеристика комплексного психолого-медико-педагогічного впливу при дизартрії.
- •38. Рівні мовленнєвого недорозвинення(за класифікацією р.Є.Левіної)
- •39. Характеристика знм і рівня
- •40. Характеристика знм іі рівня.
- •42. Загальна характеристика алалії (визначення, причини, механізм, симптоматика) (по Волковій)
- •43.Загальна характеристика експресивної алалії
- •44. Загальна характеристика експресивної алалії (визначення, симптоматика, причини, механізми).
- •45.Обстеження дітей з алалією
- •46 Билет
- •48. Характеристика мовленнєвого розвитку розумово відталих дітей
- •Питання №49
- •51.Класифікація афазії. Загальна характеристика форм афазії.
- •52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.
- •Корекція при еферентній моторній афазії
- •54. Загальна характеристика порушень темпу та ритму мовлення несудомного характеру (брадилалія, тахілалія, батаризм, полтерн)
- •55. Заїкання (визначення, причини, симптоматика)
- •56. Історія розвитку вчення про заїкання. Сучасні підходи, проблеми, перспективи. Класифікація заїкання.
- •57. Психолого-педагогічна характеристика дітей із невротичною формою заїкання.
- •59. Обстеження дитини із заїканням ( по Волковій)
- •60. Класифікація вад голосу
- •61. Характеристика порушень голосу .
- •62. Класифікація вад голосу.
- •63 Билет
- •64. Загальна характеристикуа дисграфїї(визначення,причини, класифікація)
43.Загальна характеристика експресивної алалії
Моторна алалія - це системне недорозвинення експресивного мовлення центрального органічного характеру, обумовлене несформованістю мовних операцій процесу породження мовних висловлювань при відносній збереженості смислових і сенсомоторних операцій.
СИМПТОМАТИКА.
Мовна.У дітей,які страждають моторною алалією відзначаються труднощі у формуванні звукових образів слів. Володіючи достатнім пасивним словником, діти відчувають стійкі труднощі в називанні слів. Дітям доступні немовні артикуляції, вони в змозі правильно вимовляти більшість звуків або навіть всі звуки ізольовано і в складах. Але відмінною особливістю дітей з моторною алалією є те, що вони не можуть реалізувати ці можливості при проголошенні слів. Характерною ознакою моторної алалії є несформованість складової структури слів, труднощі актуалізації навіть добре знайомих слів. Спотворення складової структури йдуть за рахунок опускання звуків і складів, перестановок, замін. Більш за все при моторній алалії страждає фразова мова. У дошкільному віці при систематичній логопедичній роботі діти можуть відтворити прості за синтаксичною структурою речення. Ступінь оволодіння дитиною мовою залежать від тяжкості дефекту. Різні рівні мовленнєвого розвитку виділила і описала Р.Є. Левіна (cм [26]). На першому - другому рівнях мовного розвитку характерна відсутність предикатів, використання інтонаційних і мімічних засобів спілкування.Розуміння мови такої дитини можливо при врахуванні ситуації спілкування. На другому - третьому рівнях мовного розвитку мова дитини стає зрозумілою для оточуючих, але вона аграматична. На третьому рівні мовного розвитку також має місце дефіцит мовних засобів. У дітей з алалією відзначається ряд особливостей у засвоєнні рідної мови, нехарактерних для нормального мовного розвитку. З віком ці труднощі можуть зростати, по мірі того як мовна діяльність вимагає все більшої автоматизації. Засвоївши синтаксичні структури простих речень, діти відчувають стійкі труднощі в оволодінні навичкам зв'язного мовлення. При алалії слабо розвинене відчуття мови, яке в нормі виникає мимоволі в процесі мовного спілкування. Несформованість зв'язного мовлення при моторній алалії пов'язана з порушенням операцій програмування, відбору і синтезу мовного матеріалу, з несформованістю внутрішньої мови. За цими відхиленнями у розвитку лежить порушення аналітико-синтетичної діяльності мозку. Мова при алалії не є повноцінним засобом комунікації, організація поведінки та індивідуального розвитку.Недорозвинення мови в дітей з алалією поєднується з несформованістю мотиваціїспілкування. Відсутність прагнення до спілкування пов'язане з труднощами спілкування. Таким чином, провідним у структурі мовного дефекту при моторній алалії є мовні порушення. Немовна.У структурі мовного дефекту при моторної алалії немовні симптоми займають значне місце. Для дітей з експресивною алалією характерні порушення уваги, пам'яті, мислення, розлади емоційно-вольової сфери та поведінки. Крім цього спостерігається неврологічна симптоматика: від стертих проявів мозкової дисфункції до виражених неврологічних розладів, особливо пірамідної і екстрапірамідної систем.У дітей виявляється незграбність, дискоординація рухів, сповільненість або розгальмування. Особливо утруднена дрібна моторика пальців рук. У дітей відзначається перевага ліворукост. Одні діти розгальмовані, імпульсивні, гіперактивні, інші, навпаки, мляві, загальмовані. Пам'ять дітей з моторною алалією має такі особливості: звуження її об'єму, швидке згасання, обмеженість утримання словесних подразників. Особливо страждає вербальна пам'ять - довільна, опосередкована, що включає пам'ять на слова, фрази, цілісні тексти. Недорозвинення мови в дітей з моторною алалією призводить до недорозвинення інтелекту. М.В. Богданов-Березовський (1909), Р.А. Бєлова-Давид (1972) та інші вважають, що мислення порушено первинно і в свою чергу це призводить до недорозвинення мовної здібності. У дітей є пізнавальний інтерес, досить розвинена предметно-практична і трудова діяльність, але відзначається уповільнення темпу розумових процесів, несформованість понять. Діти не можуть отримати запас відомостей, уявлень в процесі мовного спілкування, так як для цього необхідні повноцінні мовні спілкування і досвід мовного мислення. Відставання в засвоєнні навчальної програми свідчить про несформованість узагальнень, планувальної і регулюючої функцій мови. Імпульсивність, хаотичність у діяльності, пасивність, втомлюваність, особливості предметно - практичної діяльності виражається в тому, що діти легше виконують завдання, якщо воно пропонується в наочному плані, а не по словесній інструкції. Мова у дітей з алалією не є провідним засобом пізнання навколишньої дійсності. Таким чином, стан мови в дітей-алаліків залежить від тяжкості неврологічного порушення, умов виховання, від психічної активності, стану інтелекту і емоційно-вольової сфери.
Причини виникнення алалії різні. Деякі дослідники, що працювали в кінці ХІХ - початку ХХ ст. вважали, що провідним початком є запальні або аліментарно-трофічні обмінні патологічні процеси, що відбуваються у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку. Інші вважали алалію наслідком недостатності уваги і пам'яті (О. Трейтель, 1901 г) або пов'язували неповноцінність мови з інтелектуальною недостатністю (А. Лібман, 1901 р). На сучасному етапі виділяють такі причини виникнення алалії. Серед етіологічних факторів виділяють внутрішньоутробні енцефаліти, менінгіти, інтоксикація плоду, асфіксія новонароджених, внутрішньоутробні або ранні травми головного мозку, хвороби раннього дитинства з ускладненням на мозок і ін Внутрішньоутробна патологія призводить до дифузного ураження речовин мозку, родові черепно-мозкові травми і асфіксія новонароджених викликають більш локальні порушення. Ці ураження різних областей кори головного мозку викликають порушення розвитку мовних і немовних функціональних систем. За спостереженнями деяких дослідників (С. С. Корсаков, М. І. Красногорський, Ю. Флоренська) соматичні захворювання також можуть бути причиною алалії, так як вони посилюють вплив патологічних причин неврологічного характеру, які є ведучими. Інші дослідники (Р. Коен 1888 р., М. Земан 1962 р., А. Салей 1977 р. і інші) підкреслюють роль сімейної схильності в етіології алалії. Але переконливих наукових даних в літературі не наводиться. Таким чином, алалія - органічне порушення мови центрального характеру, провідне місце у її виникненні займає мінімальна мозкова дисфункція, яка супроводжується цілим комплексом патологічних факторів.
Під механізмом того чи іншого дефекту мови слід розуміти порушення структури і функціонування мовної функціональної системи. Механізм можна розглядати в різних аспектах. Існуючі концепції пояснення механізму алалії умовно можна розділити на три групи: сенсомоторні; психологічні; мовні Прихильники сенсомоторної концепції пов'язують мовленнєве недорозвинення з патологією сенсомоторних функцій (слухових,агнозій,апраксій). Відповідно до психологічної концепції при алалії відзначається патологія деяких сторін психічної діяльності. Представники цих концепцій ставлять процес породження мовлення в залежність від стану різних психічних функцій і деяких характеристик особистості. Механічно встановлюють причинно-наслідкові зв'язки між мовними і немовними розладами; не враховують, що мова це багаторівнева діяльність, що має складну структуру і не може бути зведена до сенсомоторного компоненту. Прихильники мовних концепцій пов'язують недорозвинення мови з несформованістю процесу сприйняття і породження мовних висловлювань. При цьому беруть до уваги своєрідність відносин між мовними та немовними механізмами. Саме в цих концепціях знаходять пояснення типові для алалії мовні порушення. Діти з алалією, незважаючи на властиві їм розлади вербальної мови, відтворюють основні види інтонації і багато їх відтінків.
