52. Моторна еферентна афазія та особливості її подолання.

Афазія – повна або часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку. - повна або часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного

мозку.

■ Моторна еферентна афазія.

Локалізація. Ураження нижніх відділів премоторної зони кори у лобній долі лівої півкулі (центр Брока).

Диференційні ознаки. Погано розуміє переносність значення прислів'їв. Для сприйняття потрьібно робити великьі паузи.

Лексика. Спостерігаються експрисивні агроматизми, з труднощами використовуються у мовленні прийменники, флексії іменників. Порушення предикативної функції. Дієслова переносяться в кінець речення.

Експресивне мовлення. Хворий може вимовляти ізольовані звуки, грубо порушене звукове структурування слова. Елізії, контамінації, персеверації, антиципації, вербальні парафазії. Може відтворювати автоматизовані ряди. Мовлення уповільнено.

Імпресивне мовлення. Потрібно робити великі паузи між словми, щоб хворий міг сприйняти. Порушення слухо-мовленнєвої пам'яті. Погано розуміє переносність прислів'я.

Читання. Спостерігається в легких випадках читання окремих слів і коротких речень, але хворі утрудненно розуміють прочитанні особливості речення зі складною структурою.

Письмо. Спостерігаються дисграфії, запис слова або фрази можливий лише при промовлянні слів по складах.

Корекція при еферентній моторній афазії

Основними задачами коректувально-педагогічної роботи при еферентній моторній афазії є подолання патологічної інертності в ланці породження складової структури слова, відновлення відчуття мови, подолання інертності вибору слів, аграматизм, відновлення структури усного і письмового вислову, подолання алексії і аграфії.

При «передніх» еферентній моторній і динамічній афазіях робота спирається на підлягаючу зберіганню парадигматичну систему і на той, що привнесе ззовні логопедом програми і схеми мовного вислову, починаючи від програмування і планування складової структури слова і кінчаючи відновленням планування фрази і тексту.

Саме привнесені ззовні засоби, що програмують структуру слова і фрази (схеми, плани, програми), дозволяють подолати у хворих з еферентній моторною афазією трудності перемикання з одного складу або слова на інше, відновити кинестетичну мелодику мови, подолати персеверації, ехолалії, труднощі складів, що входять в слово, і слів, що входять у фразу.

Подолання порушеної вимовної сторони мови при еферентній моторній афазії починається з відновлення ритміко-складової схеми слова, його кінетичної мелодики.

Подолання порушень оповідної мови починається з відновлення так званого відчуття мови, уловлювання співзвучним у віршах, прислів'ях і приказках. Особливо корисно використовувати прислів'я і приказки з дієсловами, що римуються.

При відновленні експресивної мови особлива увага надається подоланню патологічної інертності в знаходженні потрібних слів для вислову. Обігравати наочний малюнок, логопед ставить хворому питання про те, для чого предмет призначений, що з ним можна або треба зробити, щоб, припустимо, з'їсти (треба вимити, зварити і т. п.), які властивості предмету і т.д.

При еферентній моторній афазії подоланню інертності у виборі дієслова сприяє не тільки контекст фразеологізму, але і виразна пантомімічна імітація логопедом рухів з предметами.

Важливою складовою частиною роботи по накопиченню дієслівного словника є підбір декількох дієслів до іменника або декількох іменників до одного дієслова Першими усними текстами, вимовними хворим по складеному логопедом плану, є розповіді про режим дня: «Я встав, вмивався, почистив зуби...» і т.п. Попередженню і подоланню прийменниково-флективного аграматизма служать різні вправи на вписування пропущених флексії, потім флексій і приводів і, нарешті дієслів і іменників в непрямих відмінках. Хворий навчається використовувати відновлений словарний запас в бесідах з медичним персоналом, з родичами, пізніше освоює лексику, необхідну при відвідинах лікаря, магазинів, аптеки і т.п.

Для відновлення плавного листу хворого навчають багато разів писати лівою рукою спочатку окремі прописні букви, потім слова і фрази. Корисно провести курс підготовчих прописних вправ, застережливих персеверації елементів букв при записі слів. На стадії часткового відновлення звуко-буквенного аналізу складу слова від розрізної азбуки переходять до запису слів і легких фраз під час слухових диктантів. При цьому хворий повинен промовляти кожне слово по звуках, іноді заздалегідь складати важкі слова з розрізної азбуки.

Відновлення читання йде паралельно з відновленням звуко-буквеного аналізу слів, але, безумовно, декілька випереджаючи його. Спочатку хворий по складах читає слова з різною складовою структурою, потім прості тексти.

Подолання дефектів розуміння мови здійснюється шляхом виконання різних завдань на увагу, перемикання з одного предмету на іншій, завдань «провокаційного» характеру, коли логопед просить показати той предмет, якого немає серед лежачих перед хворим, співвіднести фразу з сюжетною картинкою.

У міру відновлення слухової уваги стимулюється показ картинок за завданням, при цьому хворого питають не «де намальована ложка», а «покажіть ложку» або «покажіть те, ніж ми їмо», «покладіть ложку на стакан» і т.п.