13. Основні принципи і система логопедичного впливу з подолання дислалії

Логопедична робота це педагогічний процес, тому вона керується загальнодидактичнимй принципами: виховного характеру навчання; науковості, систематичності і послідовності; доступності; наочності; свідомого ставлення до навчання і активності; міцності знань; індивідуального підходу. Крім того вона спирається і на спеціальні принципи: врахування етіології і механізмів мовленнєвого порушення; системності і врахування структури вади; комплексності і диференційованого підходу; поетапності розвитку; онтогенетичний; врахування особистісних особливостей; діяльнісного підходу; використання обхідних щляхів; послідовності і паралельності в роботі над звуками; формування мовленнєви навичок  в умовах живого спілкування.

При   усуненні   дислалії   необхідно   враховувати   етіологічні   фактори - біологічні і соціальні. Принцип комплексності реалізується у випадку з механічною дислалією, коли логопедичний вплив поєднується із ортодонтичним або оперативним.                      Дефекти   звуковимови   при   дислалії, зумовлюються   як   недорозвитком фонематичних процесів, так і недорозвитком артикуляції. Застосовуючи принцип системності і врахування структури вади, логопедичний вплив спрямовується на ведуче порушення. Крім того, робота по усуненню вад мовлення керується онтогенетичним  принципом. При складній поліморфній дислалії послідовність роботи визначається послідовністю появи звуків в онтогенезі (свистячі, шиплячі, "Р").

Діючі за цими принципами логопед на своїх заняттях використовує різні  методи: практичні, наочні, словесні - залежно від характеру вади, мети заняття, етапу роботи, віку дитини, її індивідуальних особливостей т.п. Практичні методи:

1. Вправи (наслідувально-виконавчі, конструктивні, творчі, мовленнєві).

2.    Ігри   (сюжетно-рольові,   ігри-інсценування,   ігри-хороводи,   дидактичні, рухливі, творчі).

3.       Моделювання - процес створення моделів і їх використання для формування уявлень про структуру об'єкта, про відношення і зв'язки між його елементами.

Наочні методи:  До наочних методів відносять спостереження; розгляд малюнків, картин, макетів, перегляд кіно- та діафільмів; прослуховування магнітофонних записів, платівок; показ зразка завдання, способу дій

. Словесні методи: бесіди. Розповіді. Перекази казок, оповідань

Логопедичний    вплив   здійснюється   в   слідуючих   формах навчання: фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття, уроки, незалежно від етапу роботи.

Логопедична робота - складний динамічний процес. В  роботі  з  дислаліками  обов'язково  присутні  слідуючі  моменти:  психологічна підготовка до сприймання нової інформації, засвоєння термінології, артикуляційної  моторики,  розвиток  дрібної  моторики  пальців  рук, мовленнєвого дихання, розвиток фонематичного слуху та сприймання, слухової пам'яті, розвиток мислительні операцій, усунення неправильної звуковимови,   розвиток  диференціювань  у  звуковимові,  формування зв'язного мовлення.

14. Розвиток артикуляційної моторики при усуненні вад звуковимови.

Важливу роль у формуванні звуковимови відіграє чітка, точна і скоординована робота артикуляційних органів, їх здатність швидко і плавно переключатись з одного положення на інше, а також здатність утримувати задану артикуляційну позицію. Вдосконаленню рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків, і підготовці мовленнєвого апарату до мовленнєвого навантаження сприяє проведення артикуляційної гімнастики, тобто системи вправ для розвитку мовних органів. Метою артикуляційної гімнастики є вироблення повноцінних рухів і певних положень органів артикуляційного апарату, вміння об’єднувати прості рухи в складні, необхідні для правильної вимови звуків.

Артикуляційна гімнастика є основою формування мовленнєвих звуків - фонем і корекції порушень звуковимови будь-якої етіології і патогенезу; вона включає вправи для тренування рухливості органів артикуляційного апарату, відпрацювання певних положень губ, язика, м’якого неба, необхідних для правильної вимови як всіх звуків, так і кожного звуку тієї чи іншої групи.

При відборі матеріалу для артикуляційної гімнастики дотримується певна послідовність - від простих вправ до більш складних. В ході вправ всі рухи органів артикуляційного апарату здійснюються послідовно, з паузами перед кожним новим рухом, щоб можна було контролювати якість руху, а дитина могла відчувати, усвідомлювати, контролювати і запам’ятовувати свої дії. Закріплення будь-якого досвіду вимагає систематичного повторення дії, тому артикуляційна гімнастика проводитися щодня, щоб вироблені рухові навички ставали міцнішими. Виконання вправ артикуляційної гімнастики вимагає від дитини великих енергетичних витрат, певних зусиль і терпіння. Щоб у дитини не пропав інтерес до виконуваної роботи, артикуляційна гімнастика не повинна проводитися за шаблоном, нудно. Потрібно залучити дитину в активний процес, створити відповідний емоційний настрій, викликати живий інтерес, позитивне ставлення до занять, прагнення правильно виконувати вправи.

Для цього необхідно використовувати гру, як основну діяльності дітей. Для барвистого і забавного оформлення гри-заняття підбираються картинки, іграшки, казкові герої, залучаються віршовані тексти.

Формуючи артикуляційну моторику, логопед має враховувати такі критерії: чіткість — знання напряму рухів губ чи язика та виконання їх у повному обсязі; плавність — виконання руху легко, плавно, без поштовхів; диференційованість — виконання руху тільки одним органом артикуляційного апарату (язиком), без допомоги чи супутніх рухів інших органів (губ, нижньої щелепи); точність — досягнення правильного кінцевого результату, тобто потрібної форми та положення язика (губ); рівномірність — симетричне виконання руху чи утримування положення лівого та правого країв язика; стійкість — утримування того чи іншого руху деякий час без змін (10 — 15 сек); переключення — вміння здійснювати багаторазовий, легкий, плавний, достатньо швидкий перехід від одного руху чи положення до іншого зі збереженням інших якостей руху.

Артикуляційні вправи:

• статичні вправи: «Лопата» (готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [с], [з], [ц], [р], [ш], [ж]), «Грибок» (готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [р], [ш], [ж], [ч]), «Чашка» (готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [р], [ч], [ш], [ж]).

• динамічні вправи: «Смачне варення» (готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [р], [ч], [ш], [ж]), «Гойдалка» (готує артикуляційний апарат до поставлення звука [л]), «Конячка» (готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [р]).