3. Виконання дослідно-експериментальної частини роботи

Вивчивши теоретичний стан проблеми, студент переходить до виконання дослідно-експериментальної частини роботи. Цей етап передбачає добір і розробку методики емпіричного (експериментального) дослідження.

Методика дослідження – це опис сукупності методів, що застосовуються для вивчення певного психологічного явища або процесу. Вона відповідає на питання: як, яким чином здійснюється дослідження.

Найбільш поширеними методами наукового дослідження у психології є:

теоретичні – порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація, моделювання;

емпіричні – спостереження, самоспостереження, експеримент, тестування, анкетування, бесіда, опитування, метод експертних оцінок, вивчення результатів діяльності та документації, математичні методи.

Більшість з вищезазначених методів, передусім, дають можливість вивчити проблему шляхом констатації наявного її стану. З метою здійснення активного впливу на психологічне явище шляхом створення спеціальних умов застосовується метод експерименту. Психологічний експеримент має комплексний характер, оскільки передбачає використання цілої групи методів: спостереження, бесіди, тестових завдань, створення спеціальних ситуацій тощо.

Експериментальне дослідження здійснюється за вибраними методиками, з дотриманням відповідних інструкцій і методичних рекомендацій щодо їх проведення. Як правило, дослідження складається з трьох етапів: констатуючого, формуючого і контрольного, але окремі теми курсових робіт передбачають проведення тільки констатуючого експерименту.

Отримані за допомогою різних методів емпіричні та експериментальні дані підлягають кількісному аналізу з використанням методів математичної статистики та якісній інтерпретації.

Загальні висновки курсової роботи відображають кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому та містять методичні і практичних рекомендації для вчителів, вихователів, учнів та їх батьків.

2. Оформлення курсової роботи

Курсова робота в оформленому вигляді має складатися з таких структурних компонентів: титульна сторінка, план, вступ, теоретична частина, експериментально-практична частина, висновки, список використаних джерел, додатки.

Титульна сторінка оформлюється згідно з вимогами. Зразок подається у додатку 1.

План відображає зміст і структуру роботи. Зразок оформлення подається у додатку 2.

Успіх курсової роботи значною мірою залежить від добре складеного і до кінця продуманого плану. В ході роботи над планом посту­пово виявляються окремі його частини, а коли студент зібрав увесь матеріал і оволодів його змістом настільки, що чітко може уявити собі структуру роботи, він остаточно складає розгорнутий план курсової роботи. Фактич­но підготовка розгорнутого плану становить близько 40-60% робочого часу.

Залежно від характеру теми план містить 2-4 розділи. Вони не повинні дублювати назву теми. Кожна частина роботи розкриває певний конкретний аспект проблеми, в той же час всі вони повинні складати єдине ціле.

Вступ розкриває актуальність обраної теми. В ньому визначаються об'єкт та предмет дослідження, мета та завдання, методи наукового дослідження, гіпотеза.

У вступі подається коротка преамбула (постановка проблеми, що досліджується), потім висвітлюються актуальність теми, її значущість. Тут же обґрунтовуються хронологічні, регіональні, методичні та інші рамки дослідження, формулюються основні припущення щодо предмету курсо­вої роботи і характеризується коло інформаційних джерел. У вступі також слід показати, який результат очікується отримати в дослідженні. Вступ завершується обґрунтуванням структури курсової роботи.

Теоретична частина містить виклад основних положень проблеми, що розглядається, подає огляд і аналіз наукової та методичної літератури.

Дібраний студентом матеріал розбивається на розділи, зміст яких відповідає етапам дослідження, рівням або напрямкам ана­лізу. Можливий поділ розділів на підрозділи. Кожна наступна структурна одиниця основної частини має бути черговим етапом у по­дальшій роботі над темою, розвивати досягнуті на попередніх етапах результати і все це в цілому спрямовується на досягнення мети роботи. Розділ обов'язково закінчується короткими висновками, що змістовно ві­дображають основні результати, досягнуті саме в даній частині ро­боти.

Літературне оформлення тексту потребує дотримання певної логіки викладу. Слід пам'ятати, що при прямому запозиченні тексту з літературного джерела цитату необхідно взяти у лапки та вказати джерело, порядковий номер у списку літератури та сторінку, на якій вона міститься.

Приклад: "..........." [18, с.102].

Експериментально-практична частина містить у собі уточнення мети та завдань експериментально-дослідної роботи, виклад методики її проведення, опис експерименту, фіксацію й аналіз отриманих результатів, висновки.

Якщо під час роботи над темою виникає необхідність наведення таб­лиць, графіків, діаграм, списків, малюнків, фотографій тощо, цей ма­теріал можна розмістити як у самому тексті, так і в додатках. На до­датки обов'язково потрібно посилатися у тексті, кожний додаток має містити вказівку на джерело.

Висновки наприкінці роботи повинні мати узагальнюючий характер. Необхідно вказати, в якій мірі власне експериментальне дослідження підтверджує положення педагогічної науки та визначене дослідницьке припущення. Наводяться розроблені автором рекомендації та поради.

Бібліографія (список використаних джерел) оформляється відповідно до вимог. Зразок подається у додатку 3.

Список використаних літературних джерел складається в алфавітному порядку. Про кожне джерело необхідно вказати таку інформацію: прізвище та ініціали автора, повну назву книги, місце видання, назву видавництва, рік видання, кількість сторінок. Про статті з періодичних видань необхідно вказати: прізвище та ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки, на яких міститься стаття.

Додатки можуть вміщувати різноманітні дослідницькі матеріали: протоколи спостережень, бесід; зміст анкет, особистісних опитувальників, методик, тестів, тренінгів, корекційних занять; таблиці обстежень, схеми, графіки, діаграми, малюнки дітей тощо.

Якщо в роботі два або більше додатків, їх послідовно нумерують. (Наприклад: "Додаток 1"). Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов'язковими.

Курсова робота друкована на стандартному білому папері формату А4. Текст має бути написаний чітко, розбірливо, без помилок та виправлень. Курсова робота повинна бути прошита та мати тверду (або пластикову) обкладинку.

Обсяг курсової роботи - до 50 стандартних (А4 - 210 х 297) аркушів, надрукованих кеглем (Times New Roman, шрифт 14) через 1,5 інтервалу. Аркуш повинен ма­ти поля — зліва - 25 мм, справа - 10 мм, угорі - 20 мм, знизу - 20 мм. Малюнки і таблиці наводяться у поточному порядку в тексті.

Вступ повинен займати до 4 сторінок, кожний із розділів - до 15-17, висновки - 2-3 сторінки. Додатки та список літерату­ри у ці підрахунки не включаються.