Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TKA_Posibnik_UA.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3.5.6. Роберт Стерн [ r. Stern]

Характерний для постмодернізму твір, - резиденція Вестчестер-хаус (Армонк, Нью-Йорк, разом з арх. Джоном Хегменом, 1974-76) - “Фрагментарні знаки, що мають відношення до класичної архітектури Ф. Л. Райта й Тоскани (світла охра з тонкими червоними карнизами).”

У 1977 р. Р. Стерн назвав три власних принципи, що врешті є спільними для всієї постмодерної течії: контекстуалізм, ілюзіонізм (алюзіонізм), орнаменталізм. Перший прицип означує підпорядкування архітектури факторам певного середовища й культурним контекстам; другий – введення до архітектурних об’єктів натяків (алюзій), - посилань, що відсилають до історичних стилів (алюзії відрізняються від прямого й безпосереднього цитування іронічним ставленням до першоджерел); третій авторський прицип свідчить про таке дуже розширення кола архітектурних елементів, що вони неминуче виходять за межі суто утилітарно необхідних й опиняються орнаментальними (візерунковими) прикрасами.

3.5.7. Стенлі Тайгерман

Значний архітектурний пласт постмодернізму пов’язано з використанням метафоричних можливостей архітектурної форми.

Як зауважує Ч. Дженкс, - “духовна функція архітектури залишається, тому постмодерністський архітектор, кристалізує власний духовний світ навколо можливих, “підручних”, метафор... Більшість архітектурних метафор – приховані й змішані. Заяложена метафора походить від органічної традиції модернізму й дуже тісно пов’язана з образом тіла й спорідненістю людини з природою й тваринним світом. Архітектурна метафізика використовує прямі порівняння. Тіло людини, його обличчя, симетрія тваринних форм стає основою для метафізики, яку люди вважають безпосередньою”.

Дейзі-хаус, Індіана (1976-77): букв.: “дім-маргаритка”, або ж “першокласний дім”; план і частини фасаду, що “відтворюють з різним ступенем витонченості відомі [генітальні] частини анатомії чоловіка й жінки”. Виправданість такої форми пов’язано з побажанням клієнтів. До тієї ж галузі іронічного споживацького формоутворення належать численні “фейс-хаусіз” (“будинки-обличчя”).

3.5.8. Пітер Айзенман

Внесок архітектора у концептуальний доробок архітектурного постмодернізму поягає у ретельному вивченні нових формальних й суто раціоналістичних засобів формоутворення, які є спробою продовження їх можливостей за межі суто функціоналістичних прийомів. Перед усім, це втілено у серії формальних композицій та реалізацій під гаслами “Будинок”, де продовжуються складні формально-композиційні трансформації .

Будинок ІІІ для Роберта Міллера, Лейквіл (1971): “Обережне протиставлення під кутом у 45о – структури, об’єму, функціі, простору, меблів та решти, де ви шукаєте й чекаєте на присутність чи відсутність діагоналі. Це – архітектура значення, де ви можете стежити за грою, якщо знаєте, що власне мається на увазі...”

“Деякі малюнки, за допомоги яких створювався цей дім, “стадіально” експонують решітку колон , ріжучі стінові площини , головні опозиції між двома решітками під кутом у 45о, концептуальну решітку коробчастого простору. Фасади “відзначають” деякі трансформації інтер’єру лише коли роздивлятися їх з діаграмами у руках у супроводі довгих роздумів. Ця архітектура потребує доповнюючого тексту, аби бути вповні зрозумілою.”

Будинок VI для Франків, Вашингтон, Коннектікут (1975): формальну композицію побудовано на основі зіставлення “реальних” і “фактичних” площин, що орієнтують рух і сприйняття, - у сполученні з “реальними” й “фактичними” сходами; а також – на основі “присутності” й “відсутності” решітки колон. Про суто формальний характер композиції свідчить, що “відсутня” колона проходить крізь стелю, покрівлю й підлгу й навіть поділяє навпіл подружнє ліжко. Первинно проріз відкривався просто у гостину на нижнім поверсі. Формальний задум було підкреслено кольоровим вирішенням: так, колони фарбувалися у різні відтінки сірого й білого, щоб продемонструвати різні умови їхнього використання; фальшиві сходи було пофарбовано на червоно - на противагу зеленому кольорові справжніх сходів й на позначення заборони чи дозволу руху. Знову – архітектурний простір як запрошення до витонченої гри за встановленими архітектором правилами.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]