Програмне забезпечення

Призначення комп'ютера — виконання програм. Сукупність програм є програмним забезпеченням комп'ютера.

За функціональною ознакою програмне забезпечен­ня поділяють на системне і прикладне.

Системне (базове) програмне забезпечення включає:

1. Операційні системи (ОС), основною функцією яких є керування ресурсами (фізичними та ло­гічними) і процесами лічильних систем. Існують такі ОС, як Windows 95 (98, 2000), Windows NT Unix, 0S/2.

2. Мережне програмне забезпечення, призначене для керування спільними ресурсами в розподілених лічильних системах (NetWare 4.1, Windows NT,

Server , Windows 2000).

3. Сервісні програми, до складу яких входять: фай­лові менеджери (Windows Commander), утиліти (антивіруси, архіватори, програми для обслугову­вання дисків). Цi програми створюють і реалізу­ють додаткові можливості для роботи комп'ютера.

4. Засоби для розробки програм — нового систем­ного або прикладного програмного забезпечення (С++, Visual Ваsіс, Visual С++, Delphi).

Прикладне програмне забезпечення призначається для розв'язання певної цільової задачі проблемної сфе­ри. Сюди можна віднести:

1. Текстові редактори (Word, WordPad, Блокнот).

2. Табличні процесори (Ехсеl).

3. Системи ілюстративної та ділової графіки та ви­давничі системи (Согеl Draw, Adobe Photoshop)

4. Системи управління базами даних (Access).

5. Експертні системи.

6. Системи автоматизованого проектування (AutoCad).

7. Програми створення презентацій (Power Point).

8. Системи ведення бухгалтерського обліку (1С-бух-галтерія).

9. Правові БД (Лига, Право).

10. Програми розпізнавання символів (Fine Reader).

11. Програми-перекладачі (РRОМТ, LINGVО).

12. Програми оброблення відео- та звукових файлів (Сооl Edit, WinАМР).

13. Навчальні системи іноземних мов.

14. Програми математичних розрахунків, моделюван­ня та аналізу експериментальних даних.

Основні відомості про операційні системи

План:

1. Поняття операційної системи

2. Класифікація ОС, їх характеристики

3. Основні складові ОС:

а) файлова система;

б) командна мова;

в) драйвери.

Усі комп'ютери працюють під керуванням ОС.

Операційна система — сукупність програм, призначених для організації обчислювальних процесів на комп'ютері.

При вмиканні комп'ютера ОС завантажується в опе­ративну пам'ять і зберігається до вимикання комп'ю­тера. ОС керує послідовністю виконання задач у різних режимах, здійснює організацію обміну даними із зов­нішніми пристроями та виконує інші функції.

Класифікація ос, їх характеристики

Існують кілька класів ОС. Це, по-перше,

система MS-DOS, яка тепер використовується у вигляді емуля-ціі під керуванням Windows. MS-DOS характеризуєть­cя розвинутими засобами доступу до апаратних засо-бів, гнучкою файловою системою, що ґрунтується на ієрархічній структурі каталогів. Команди в ОС вводяться через командний рядок. Створені оболонки ОС, такі як Norton Commander, Windows 3.11, значно спростили інтерфейс користувача. Ці ОС набули великого поши-рення в 16-розрядних комп'ютерах.

Іншим класом ОС є

Windows 95 (98), Windows NТ, Windows 2000. Орієнтовані на підтримку зручної роботи користувачів, вони характеризуються розвинутим інтер-фейсом діалогу у вигляді графічних вікон, спеціальних пристроїв (типу «миші») для вибору і роботи з об'єкта­ми. Програмування в цих ОС досить складне, тому що графічний інтерфейс потребує використання значної опе­ративної пам'яті, а отже, тривалості роботи процесора. Ще один клас ОС — це багатозадачні системи UNIХ, 0S/2, з якими можуть одночасно працювати кілька ко­ристувачів. Вони характеризуються розвинутою фай­ловою системою, вбудованими службовими функція­ми — утилітами, потужною командною мовою, підтрим­кою процесу розроблення програмного забезпечення. Ці системи забезпечують одночасну роботу кількох корис­тувачів, тобто орієнтовані на баuатозадачний режим, що потребує досить потужних апаратних засобів.