- •1)Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура.
- •2) Походження словян та їх розселення на території України
- •3) Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика.
- •4) Піднесення та розквіт Київської Русі . Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Та 5)Запровадження християнства на Русі та його значення.
- •6)Русь-Україна у період політичної роздробленості:причини і наслідки.
- •7)Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою.
- •8) Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич.
- •9) Королівство Русі Данила Галицького
- •10) Галицько-Волинська держава в останній третині хііі- у першій половині хіVст
- •11)Литовсько-Руська держава: формування, устрій , суспільно-політичні відносини.
- •12) Польська експансія на українські землі в другій половині 14 ст – у середині 17ст. Люблінська унія.
- •13)Національно-культурний рух в Україні середини 14ст першої половини17 ст.
- •14) Берестейська унія, її причини та наслідки.
- •15)Зародження українського козацтва , причини та сутність.
- •16) Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний.
- •17)Народнівиступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка. Казацько-селянські повстання першої половини хviIст.
- •18) Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19) Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом.
- •20) Українсько-московська угода 1654р., її причини та наслідки.
- •22) Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького.
- •23) Поділ України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький
- •24) Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави.
- •26) Гетьманування Івана Мазепи . Полтавська катастрофа
- •27) Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •28) Обмеження політичної автономної України в першій половині xviiIст.
- •29) Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половині xviiIст.
- •30) Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII-xviiIст. Гайдамацький і опришківський рух.
- •31)Політика російського царизму на українських землях в першій половині хіх
- •32) Поділи Речі Посполитої та інтеграція українських земель до Російської та Австрійської імперій.
- •34) Поширення декабристського руху в Україні. Повстання Чернігівського полку
- •35) Кирило-Мефодіївське братство. Програмні документи товариства.
- •36) Адміністративно-територіальний устрій та населення західноукраїнських земель наприкінці XVIII у першій половині XIX ст.
- •37) Українське національне відродження в західноукраїнських землях наприкінці хviii у першій половині XIX ст.
- •38) Демократично-просвітницький гурток « Руська Трійця» . Альманах « Русалка Дністрова».
- •39) Революція 1848- 1849 рр. В Австрійській імперії та український національно-визвольний рух.
- •40) Скасування кріпосної залежності селян і панщини в Західній Україні
- •41) Українська культура в першій половині XIX ст
- •42) Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Основні законодавчі акти реформи
- •43) Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років хіХст
- •16. Реформи адміністративного управління 60-70-х років
- •44) Суспільно- політичне життя в Україні у другій половині хіХст
- •45) Національна політика російського царизму щодо України. Русифікація системи державного управління, суду, школи, науки.
- •46) Виникнення українських громад та їхня культурно-освітня діяльність наприкінці 50-70-х років.
- •47) Діяльність м. Драгоманова
- •48) Розвиток народницького руху в Україні
- •49) «Братство тарасівців»
- •50) Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст. Москофіли, народовці
- •51) Суспільно- політичне життя та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •52) Створення та діяльність українських політичних партій в Австро –Угорщині
- •53) Українська культура в другій половині хіх ст.
- •54) Створення і діяльність українських політичних партій – руп, унп, урд, урп, усдс, усдрп
- •55) Україна в роки революції 1905- 1907 рр.
- •56) Земельна реформа Столипіна та її вплив на Україну
- •57) Український рух Австро-Угорщині на початку хх ст.
- •58) Україна в Першій світовій війні
- •59) Воєнні дії на території України в 1914 р
- •60) Бойовий шлях легіону усс
- •61) Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і політична програма м.С. Грушевський.
- •62) Універсали Центральної Ради
- •63) Перший радянський уряд України та його діяльність
- •64) Гетьман п.Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •66) Проголошення зунр. «Акт злуки» унр і зунр
- •68) Запровадження нової економічної політики (непу) в Україні. Причини та масштаби голоду 1921-1922 рр.
- •69) Входження усрр до складу срср
- •70) Українізація
- •71) Колективізація сільського господарства Радянської України. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні
- •72) Сталінські репресії 30-х років в Україні
- •73) Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •74) Радянсько- німецькі договори 1939 р і західноукраїнські землі
- •75) Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої літа- осені 1941 р.
- •76) Німецький окупаційний режим в Україні в період Другої світової війни.
- •77) Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •78) Збройна боротьба оун- упа
- •79) Україна на завершальному етапі війни ( 1944-1945 рр.)
- •80) Втрати України в роки війні
55) Україна в роки революції 1905- 1907 рр.
Країну охопили заворушення, які вилились у демонстрації, страйки, що носили здебільшого політичний характер.
Причини революції:
• невирішеність аграрного питання;
• самодержавство, відсутність демократичних свобод;
• колоніальна політика по відношенню до неросійських народів.
9 січня 1905 р. за наказом царя було розстріляно робітничу демонстрацію у Санкт-Петербурзі. Загинуло близько тисячі чоловік. Петербурзький розстріл викликав обурення робітників, невдоволення поширилось на армію і село. У січні в імперії застрайкувало 440 тис. ол.. (з них на Україні 70 тис. ол..). У червні 1905 р. починаються селянські виступи, які відбулися в 64 з 91 повітів 9 українських губерній.
У червні виступи населення перекинулись і на армію, останню опору режиму. 14 червня повстали матроси броненосця «Потьомкін». На кораблі було піднято червоний прапор. Повсталі, не маючи чіткої програми дій, 24 червня здались румунським властям.
На початку жовтня 1905 р. розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд запровадив військовий стан у багатьох містах, в тому числі Києві і Харкові. Університети було закрито, на фабрики і заводи введено поліцію і війська. В Україні в страйку взяло участь 120 тис. ол..
Голова уряду граф С. Вітте наполіг на кардинальній реформі. 17 жовтня 1905 р. цар Микола II видав Маніфест, який «дарував» народу громадянські свободи – недоторканість особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Декларувалось скликання законодавчої Державної думи (парламенту). Цей маніфест вніс розкол у революційний табір: прихильники ліберальних поглядів вважали революцію завершеною і закликали до розбудови демократичних завоювань революції. Радикально настроєні політичні сили закликали до подальшого поглиблення революції і повалення самодержавства.
Під час жовтневого політичного страйку постали політичні організації робітників – ради. Загалом по імперії їх виникло близько 50. В Україні перша рада з’явилась у Катеринославі (очолював Г. Петровський). Згодом ради виникли в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому. Таким чином, у країні одночасно виникли зародки двох типів влади: парламентаризму (Державна дума) і народного самоврядування (ради). Крім рад, в Україні з’явились і профспілки, яких налічувалось близько 80. Вони об’єднували кілька десятків тисяч чоловік.
Революція 1905-1907 рр. сприяла короткочасному розквіту українського національного життя. Так, було скасовано Емський указ. Відкрито нові кафедри українознавства в Одеському та Харківському університетах. Почала створюватись мережа «Просвіт». У 1905 р. з’явилась перша україномовна газета «Хлібороб». У 1906 р. після декількох невдалих спроб у Києві почала виходити газета «Рада». Її видавцем був Є. Чикаленко. У 1907 р. у Петербурзі вийшло повне видання «Кобзаря» Т. Шевченка. У тому ж році М. Грушевський у Києві засновує Українське наукове товариство.
Відбулись зміни і в розстановці українських політичних сил. У 1905 р. РУП перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП, лідери В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич). Восени 1905 р. зі складу УДП виділилась Українська радикальна партія, але вже наприкінці року УДП і УРП об’єднались у УРДП, яка проіснувала до 1908 р., до утворення Товариства українських поступовців (ТУП). На початку 1907 р. із розрізнених гуртків утворилась Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).
Українці прийняли активну участь у виборах до І та ІІ Державних дум. У І Думі українська громада налічувала 45 депутатів, у ІІ – 47.
У грудні 1905 р. у Донбасі відбулось збройне повстання, яке було швидко придушено. У 1906 р. відбувся новий виступ на Чорноморському флоті під керівництвом лейтенанта П. Шмідта і повстання саперів у Києві під керівництвом Б. Жаданівського. Але зрештою всі ці розрізнені виступи робітників, солдатів, інтелігенції, селян були придушені. У країні запанувала реакція.