- •1)Становлення і розвиток людського суспільства на території України. Трипільська культура.
- •2) Походження словян та їх розселення на території України
- •3) Формування централізованої держави на чолі з Києвом. Перші князі, їх зовнішня і внутрішня політика.
- •4) Піднесення та розквіт Київської Русі . Володимир Великий та Ярослав Мудрий. Та 5)Запровадження християнства на Русі та його значення.
- •6)Русь-Україна у період політичної роздробленості:причини і наслідки.
- •7)Боротьба Русі-України з монголо-татарською навалою.
- •8) Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич.
- •9) Королівство Русі Данила Галицького
- •10) Галицько-Волинська держава в останній третині хііі- у першій половині хіVст
- •11)Литовсько-Руська держава: формування, устрій , суспільно-політичні відносини.
- •12) Польська експансія на українські землі в другій половині 14 ст – у середині 17ст. Люблінська унія.
- •13)Національно-культурний рух в Україні середини 14ст першої половини17 ст.
- •14) Берестейська унія, її причини та наслідки.
- •15)Зародження українського козацтва , причини та сутність.
- •16) Українське козацтво в боротьбі з турецько-татарською експансією. Петро Сагайдачний.
- •17)Народнівиступи проти Речі Посполитої під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка. Казацько-селянські повстання першої половини хviIст.
- •18) Причини та передумови національно-визвольних змагань українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19) Воєнні дії між Україною і Польщею в 1650-1653 рр. Білоцерківський договір. Битва під Батогом.
- •20) Українсько-московська угода 1654р., її причини та наслідки.
- •22) Загострення кризи української державності у 1657-1663 рр. Гетьманування Івана Виговського та Юрка Хмельницького.
- •23) Поділ України на Лівобережну та Правобережну. Павло Тетеря та Іван Брюховецький
- •24) Боротьба гетьмана Петра Дорошенка за незалежність і територіальну цілісність Української держави.
- •26) Гетьманування Івана Мазепи . Полтавська катастрофа
- •27) Гетьман Пилип Орлик та його Конституція
- •28) Обмеження політичної автономної України в першій половині xviiIст.
- •29) Остаточна ліквідація автономного устрою України в другій половині xviiIст.
- •30) Правобережні та західноукраїнські землі в другій половині XVII-xviiIст. Гайдамацький і опришківський рух.
- •31)Політика російського царизму на українських землях в першій половині хіх
- •32) Поділи Речі Посполитої та інтеграція українських земель до Російської та Австрійської імперій.
- •34) Поширення декабристського руху в Україні. Повстання Чернігівського полку
- •35) Кирило-Мефодіївське братство. Програмні документи товариства.
- •36) Адміністративно-територіальний устрій та населення західноукраїнських земель наприкінці XVIII у першій половині XIX ст.
- •37) Українське національне відродження в західноукраїнських землях наприкінці хviii у першій половині XIX ст.
- •38) Демократично-просвітницький гурток « Руська Трійця» . Альманах « Русалка Дністрова».
- •39) Революція 1848- 1849 рр. В Австрійській імперії та український національно-визвольний рух.
- •40) Скасування кріпосної залежності селян і панщини в Західній Україні
- •41) Українська культура в першій половині XIX ст
- •42) Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Основні законодавчі акти реформи
- •43) Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років хіХст
- •16. Реформи адміністративного управління 60-70-х років
- •44) Суспільно- політичне життя в Україні у другій половині хіХст
- •45) Національна політика російського царизму щодо України. Русифікація системи державного управління, суду, школи, науки.
- •46) Виникнення українських громад та їхня культурно-освітня діяльність наприкінці 50-70-х років.
- •47) Діяльність м. Драгоманова
- •48) Розвиток народницького руху в Україні
- •49) «Братство тарасівців»
- •50) Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст. Москофіли, народовці
- •51) Суспільно- політичне життя та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у другій половині хіх ст.
- •52) Створення та діяльність українських політичних партій в Австро –Угорщині
- •53) Українська культура в другій половині хіх ст.
- •54) Створення і діяльність українських політичних партій – руп, унп, урд, урп, усдс, усдрп
- •55) Україна в роки революції 1905- 1907 рр.
- •56) Земельна реформа Столипіна та її вплив на Україну
- •57) Український рух Австро-Угорщині на початку хх ст.
- •58) Україна в Першій світовій війні
- •59) Воєнні дії на території України в 1914 р
- •60) Бойовий шлях легіону усс
- •61) Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і політична програма м.С. Грушевський.
- •62) Універсали Центральної Ради
- •63) Перший радянський уряд України та його діяльність
- •64) Гетьман п.Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •66) Проголошення зунр. «Акт злуки» унр і зунр
- •68) Запровадження нової економічної політики (непу) в Україні. Причини та масштаби голоду 1921-1922 рр.
- •69) Входження усрр до складу срср
- •70) Українізація
- •71) Колективізація сільського господарства Радянської України. Голодомор 1932-1933 рр. В Україні
- •72) Сталінські репресії 30-х років в Україні
- •73) Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр.
- •74) Радянсько- німецькі договори 1939 р і західноукраїнські землі
- •75) Напад фашистської Німеччини на срср. Оборонні бої літа- осені 1941 р.
- •76) Німецький окупаційний режим в Україні в період Другої світової війни.
- •77) Радянський партизанський рух на окупованій території України.
- •78) Збройна боротьба оун- упа
- •79) Україна на завершальному етапі війни ( 1944-1945 рр.)
- •80) Втрати України в роки війні
10) Галицько-Волинська держава в останній третині хііі- у першій половині хіVст
По смерті Данила Романовича Галицько-Волинська держава, незважаючи на деяку внутрішню децентралізацію в останній третині ХШ ст., залишалася єдиною ще майже століття. Внутрішня децентралізаціяІз самого початку її формально очолював Василько Романович (1264—1269), котрого решта князів шанувала як "отця і господина". Він княжив на Волині, а сини Данила — у Галичині: Шварно — у Галичі, Белзі та Хол мі, Лев — у Перемишлі та Львові, Мстислав, імовірно, — у Теребовлі та Луцьку. Наступником Василька Романовича на волинському престолі став його син Володимир (1270—1289). Він мало займався зовнішньополітичними справами і залишив по собі пам'ять як покровитель освіти і культури. Значні кошти віддавав на спорудження храмів, міст, замків. передав свої землі двоюрідному братові Мстиславу Даниловичу, а коштовності, посуд, одяг заповів роздати незаможним людям. Серед Даниловичів найенергійнішим правителем виявився Лев (1264—1301), який намагався продовжити державницьку політику свого батька. Він підтримував тісні дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом. Однак, якщо цього потребували національні інтереси, то, не вагаючись, розпочинав проти них збройну боротьбу. Зокрема, Лев Данилович здійснив ряд походів на Литву і ятвягів, відвоював в Угорщини частину Закарпаття з Мукачевом (бл. 1280), а у Польщі" в якій він добивався краківського престолу,— Люблінську землю (бл. 1292). Завдяки останнім надбанням територія Галицько-Волинської держави стала найбільшою за всю її історію. Водночас Лев змушений був визнати залежність від Золотої Орди, яка виявлялася у сплаті данини та участі у зовнішніх походах монголо-татар.Лев Данилович виявився, однак, нерозважливим політиком. Так, у 1267 р. литовський князь Войшелк віддав своє князівство молодшому братові Лева Шварнові, одруженому з його сестрою, а сам постригся в ченці. Перед династією Романовичів постала реальна перспектива утвердження на литовському великокняжому престолі. Проте Лев, вважаючи подібне спадкування порушенням порядку старшинства, убив Войшелка, чим викликав велике невдоволення серед литовців. Князювання Шварна тривало недовго, і після його смерті(1269) Литовське князівство було назавжди втрачене для династії Романовичів. По смерті Шварна Лев об'єднав під своєю владою Перемишльську, Холмську, Белзьку, Дорогочинську землі та Галич. А в 1292 p., коли помер його другий брат — Мстислав, очевидно, й Теребовлю та Волинь, яку останній успадкував від Володимира Васильковича. Столицю Галицько-Волинської держави Лев Данилович ще у 1272 р. переніс до Львова. Відновлення єдностіОтже, на рубежі XIII—XIV ст. знову було відновлено єдність Галицько-Волинської держави. Наступник Лева Даниловича — його син Юрій І (1301—1308 (1315)) виступає вже як одноосібний правитель з королівським титулом, іменуючи себе " королем Русі та князем Володимири". Столицею королівства став Володимир-Волинський. Скориставшись деяким послабленням Золотої Орди, яку в той період роздирали внутрішні міжусобиці та чвари, він зумів на деякий час пересунути південні кордони своїх володінь аж до нижньої течії Дністра й Південного Бугу. Високим був міжнародний авторитет Галицько-Волинського королівства, який не похитнувся навіть тоді, коли схильний до компромісів Юрій І поступився зміцнілій Польській державі Люблінською землею (1802). Свідченням цього стало утворення в 1303 р. окремої Галицької митрополії, Галицька митрополія безпосередньо підпорядковувалася Вселенському патріарху в Константинополі й допомагала захищати політичну незалежність українських земель. Після смерті Юрія І галицько-волинська спадщина перейшла до його синів Андрія і Лева (1308(1316)—1323). Вони правили спільно і, підтверджуючи спадкоємність традицій Київської держави, титулувалися "князями всієї Русі". Українські володарі сприяли зовнішній торгівлі, насамперед між галицько-волинськими і польськими купцями, добивалися забезпечення торгових відносин з Балтикою. Налагодивши союзні зв'язки з польським королем Владиславом Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди, а також протидіяти Литві, натиск якої на північні окраїни Галицько-Волинської держави ставав усе відчутнішим. Проте запобігти територіальним втратам не вдалося — Дорогочинська та Берестейська землі відійшли до Литовського князівства. Активною була боротьба проти ординців, в якій провідну роль відігравали князі Андрій і Лев. ". Ймовірно, в одному з військових походів проти монголо-татарських нападників брати загинули. Оскільки жоден з них не мав синів, то з їхньою смертю 1323 р. династія, яку започаткував князь Роман Мстиславич, припинилася.