34.Сусп. Лад і держ. Устрій в зах-укр. Землях (сер. 17-2 пол.18 ст.)

Сусп.лад.Панівним класом були феодали,правлячу верхівку становили князі та панство утворюючи могутній прошарок магнатів-аристократію.На праві власності їм належали велечезні зем.володіння.Основну группу феодалів становила шляхта.Верхівка шляхти володіла вотчинними,а основна її маса удільними землями.Шляхта звільнялася від податків і повинностей,за винятком,так званої,земської служби, могли обіймати держ.посади,якщо вони сповід. католицизм.Духовенство-передусім-католицьке утвор.другий привіл. стан.Воно поділ.на біле(світське)і чторне(ченці). Селянство-стан. осн.масу нас.зах-укр.земель.Міщани-число міщан зростало як і к-ть міст.Держ.устрій.землі под. на воєводства:руське,волзьке,волинське.Воєводства очол.воєводами,яких король призначав з числа магнатів.При них існував.великий штат різних за рангом чиновників,яких підбирав собі воєвода.Станово представницький орган-сейм(склад.із сенату)Сейм визначав осн.напрями дія-ті зовн.політ.держави,контролював фінанси.Король владарював але не правив.В Закарп. станово-предст. органом були держ. збори,що склад.з 2 палат.

35.Кодифікація права в Укр. В 18 ст.

Прагнучи юр. їх оформити сусп. відносини, укр.феодали висунули ідею укладення кодексу, який був би затверджений царським урядом. Своєю чергою, російський уряд також розраховував на те, що кодифікація українського права сприятиме зближенню українських і загальноросійських правових норм. Систематизацією правових норм займалися спеціально створені для цього комісії, а також ряд приватних кодифікаторів.Указом від 20 травня 1756 р. проект кодексу було повернено на повт. розгляд із метою внесення змін відповідно до вимог часу. Кодекс розкривав судову систему - систему "козацьких судів", яка склалася в Гетьманщині, містив норми різних інститутів права. У кодексі, крім норм цивільного і кримінального права та правил судового устрою й процесу, містилися також норми адміністративного права. Кодекс уважають першорядним джерелом для вивчення історії українською права, а також визначною пам'яткою кодифікації законів Східної Європи.Кодифікаційні роботи другої половини XVIII ст., що проводилися в Україні, мали на меті закріпити економічне й політичне становище української шляхти, яке дедалі більше зміцнювалося, а також відобразити її прагнення відновити українську автономію.

36.Судоч.І право в зах-укр. Землях (середина 17 – 2 пол.18 ст.).

Польська суд. система була скасована. Всі суди керув. статутом 1588, і в містах діяло магд. право.

Після ств. Укр-Д- суд.система склад.з 1)Генер. суду, 2) полкового, 3) сотенних та громадських! 1) входили - ген судді і ген старшина! На поч. війни діяв як суд 1-ї інстанції..З часом став вищою апел-інстанцією! 2) розг. найбільше справ-їх очол. полкові судді, проте головували полковники. 3)входили-отаман, міський писар, осавул та хорунжий.Ліквідували у 1763! 4) входили війт, та предст. від селян і козаків. У 1760-проведено суд-реформу-яку підтримав з`їзд старшини у Глухові-Україну було поділено на 20-судових повітів!. У півн Буковині з 1775р, у східній Галичині, та Закарпаття діяла система Австро-Угорської імперії. Суд.органами тут були жупи (комітети). Усі смертні вироки затверджував губернатор. Рішенням судів виносились іменем імператора. З 1774-в суд справах Галичини стали обов’язково використ.австр. правові акти. 1-ю Інстанцією для сіл.населення стали домініальні суди, для міського магістрацькі, для шляхти земські!Судові докази-влесне зізнання, показання свідків, письмові та речові докази! В 2-й половинні 18ст-додаються висновки експертів. Свідки поділялись на звичайних та офіційних. При розслідуванні тяжких злочинів застосовувалися катування, від нього звільнялась шляхта, духовенство, псих-хворі. Вагітні жінки, старі люди, і малолітні.