21. Військово-політ. Та адмін.-територ. Устрій Запор. Січі (кін.XV-і пол. XVII )

Запорізька Січ була суто військовим табором. Запоріжжя було центром усього козацтва.

Територія Січі була поділена на 38 січових куренів.Їх очолювали курені отамани. Територія на правому і лівому берегах Дніпра біля Запорізької Січі ділилася на 5-10 паланок. Очолювали паланки полковники.Своєрідним магнітом, що притягував втікачів з інших українських земель, був демократ. устрій і формальна рівність усіх запорожців. Найвищим органом коз. самовряд. Запор.Січі була військова рада, на якій вирішували найважливіші військові й госп. питання, обирали і зміщали козацьку старшину. Рада збиралася щорічно 1 січня та 1 жовтня,а також у випадку нагальної потреби. Подібні збори скликалися по куренях та планках. Виконавча влада зосереджувалася у руках війс. начальників, до яких належали кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар та курені отамани. Кошовий отаман представляв усю вищу владу - війс., адмін., суд. і дух.. Під час військового походу він діяв як необмежений диктатор.Він звітував перед війс. радою. Другою особою був війс. суддя, якого щорічно обирали на війс. раді. Військового писаря також обирали на військовій раді. Він приймав листи, ордери, укази, розсилав по куренях розпор. кош. отамана.

Військовий осавул у мирний час він слідкував за порядком на Січі.Під час походу він очолював розвідку.Курінні отамани виступали посередниками між військовою старшиною і простим козацтвом.

22. Право і суд. У Запор. Низ. Війську (кін. XV-і пол. XVII ).

Військова старшина виконувала адмін. та суд. ф-ції. Кошовий отаман був верх. суддею, військовий суддя передавав йому вирішення складних суд. справ. Суд кош. отамана був судом І інстанції для військової старшини, а судом ІІ інстанції була вій. рада. Найтяжчим злочин - вбивство товариша.До тяжких злочинів відн.: нанесення побоїв козакові; крадіжки; гомосексуалізм. На смерть карали за пияцтво, дезертирство, не виконання наказу під час походу. Судочинство і виконання вироків на Січі було публічним. ПРАВО. Козаки не визнавали дії Статутів та магд. права на своїй території. Правосуддя на Запоріжжі відб.у відпов. з звичаями, "словесним правом і здоровим глуздом". Норми звичаєвого права, які склалися у Запорізькій Січі, закріплювали війс.-адмін. організацію козацтва, роботу суд. органів. Діяло канонічне право. З часом великої ваги набувають гетьман.Універсали(розпорядчі акти вищої влади, які носили загальнообов'язковий характер для всього населення). Універсали рег. державні, адмін., цивільні, кримін. та процесуальні стосунки. Процесуальне право не знало істотних відмінностей між цив. та кримін. справами. Домінуючим був змагальний процес, який мав позовний характер.

23.Джерела і осн. Риси права в Гетьм. Д 1648-1657 рр.

Джерела:1.звичаєве право,2.договір. статті. Велике значення мало гетьман. закон..Це були універсали, декрети та грамоти.Воно рег. адмін. та цив. відносини. На Лів. Укр. було відновлено дію Статуту 1588р та збірників магд. права. Законність цих джерел була підтверджена Березневими статтями 1654р, а пізніше – універсалом гетьмана І.Скоропадського від 16 травня 1721р. У Правобережній Україні та Зх. Волині, до входження їх після поділів Польщі до складу Рос. імперії, джерелами права були норми звичаєвого права, Статут 1588р, магдебурзьке право та поточне законодавство Речі Посполитої. Цивільне право.Землі надаються козацькій старшині, шляхті, правосл.церкві та монастирям. Земля вважалася об’єктом власності Січі і була заг-народною. Землекористувачі платили Січі податок на землю. Сімейне право.Заборонялося одружуватися родичам по прямій лінії. Обов’язкова згода батьків. У випадку розриву шлюбу сторони у присутності свідків та священика складали т. зв. «розлучні листи. Спадкове право. Існ. спадкування за законом і за заповітом(сини і дочки). Позашлюбні діти були позб. права успадк. батьківське майно. Кримінальне право. Суб’єктами злочину признач. особи, які досягли 16р. Психічне захв. не звільняло від відповід., але пом’якшувало вину. Злочини под. на: державні, проти прав. віри, військові, службові, проти порядку упр. та суду, проти особистості, майнові, проти моралі. Особливо важким була держ. зрада.Страта не застос. до вагітних, дівчат-13р, хлопч.-16р., старих людей.