37.Територія і господ.Укр. В і пол.19ст.

На початок 19ст. укр. землі у своїй більшості на Лівоб., Правоб. і на Пд. знаход. в складі Рос.імперії. Зах-укр. території — Галичина, Пн. Буковина та Закарп. — були окраїнами Австр.імперії. Укр. землі в Рос.імперії наз. "Малоросія". За Пд Укр. закріплюється назва "Новоросія". У І пол.19 ст. Україна залиш. с.г країною. Але той факт, що поміщикам належало біля 70 відсотків усієї землі, значно гальмував перехід сільськогосподарського виробництва до ринкової економіки. Шв. темпами розвивається промисл. Головного значення у промисловості України набули 2 галузі: харчова і обробка тваринної сировини на експорт і на потребу промисловості. Наслідком еволюції с.г та промисл.став розвиток торгівлі. Значне місце займала Україна і в зовнішній торгівлі Росії. Особливу роль відігравали чорноморсько-азовські порти. Кримська війна, яку,розв'язав Микола І, закінчилася ганебною поразкою рос. армії. Олександр II розпочав кардинальні реформи. 19 лютого 1861 року проголош.Маніфест про скасув. кріпацтва. В 1860 р. розпоч.фінанс. реформа, в 1862— військова. Було введено заг. військову повинність.

38.Сусп. І держ. Устрій після ліквідації Укр. Державн. (перша пол..19 ст.)

Після знищення залишків автономії Укр.у складі Рос. імп.сусп.лад приводиться у відповідність до сусп.ладу Росії. Офіційно все населення Рос. імперії склад.з 4 станів — дворянства, духовенства, селянства (сільських обивателів) та міських жителів. Дворянство. Процес зрівняння укр. шляхти в правах з рос. дворянством, започатк.ще в ІІ половині 17 ст., продовжується і в 19 ст. Приймається ряд законів, які були спрямовані на підтвердж. його прав. Дворяни володіли 70 % укр.земель, в Зах. Укр.— 44Пануюче становище займало дворянство і в держ. механізмі. Дворяни очол.училищні ради, визначали особовий склад мирових судів.

Дворянство створює політ. партії("Союз 17 октября", консульт-демократ парт.(кадети)).В умовах становл. товарного вир-тва відбувалося народження соц. групи населення — буржуазії. Буржуазні прошарки рекрутувалися з різних соц.станів: дворян, селян, міщан, купців, що йшли шляхом підприємництва. Весь клас буржуазії з цього часу умовно можна поділити на 3 прошарки: велика(промислова та банківська ), середня( інтеліг. — адвокатів, лікарів) та дрібна(власники невел.підприємств). Буржуазія була економ.фундаментом сусп., вона обслуговув. потреби армії. Цими ор¬ганами були Особливі наради та воєнно-промисл. комітети. Правосл.духовенство було важливою політ. і економ. силою., звільнене від особистих податків, тілесних покарань.Дозволений вихід із дух. стану. Міщани сплачували більшу частину податків. У 1832 році їм було надано право переходити до купецтва. Селянство (сіл.обивателі) под. на дві великі групи: кріпосні та державні селяни. Незначну групу складали удільні селяни. Держ.устрій. Проводилась перебудова системи управління за рос.зразком. Центральне управління здійснювали імператор і міністерство вн.справ. Адмін. апарат на місцях очол.в кожному генерал-губернаторстві відповідно генерал-губернатором. Система губерн.упр. склад. з губернатора, губернського правління та губернських установ галуз. управління. Органами сел. управління були сіл. схід та обраний ним сіл. староста, збирач податків та ін.