98. Психологічні умови успішного засвоєння курсу психології на сучасному етапі

Процес засвоєння знань є важливою складовою процесу учіння, навчальної діяльності, є необхідною умовою і основним механізмом психічного розвитку людини протягом всього її життя, основою всебічного розвитку особистості студента. Цим пояснюється велика кількість концепцій та досліджень процесу учіння взагалі та процесу засвоєння знань зокрема, особливого значення серед яких набула концепція поетапного формування розумових дій.

Процес засвоєння знань студентами складається із наступних ланок:

- сприймання нового матеріалу;

- осмислення і розуміння навчального матеріалу;

- узагальнення навчального матеріалу;

- закріплення навчального матеріалу;

- застосування знань, умінь і навичок (застосування на практиці).

Кожна із них має свої психологічні особливості.

99. Вплив мотивації на динаміку, продуктивність та якість психічної діяльності особистості.

Мотивація - сукупність причин, які визначають, підтримують, задають поведінку. На успішність діяльності впливають сила і структура мотивації. Чим вище сила мотивації, тим вище результат діяльності. Мотив може характеризуватися якісно. Бувають зовнішні і внутрішні мотиви. Якщо для особистості діяльність важлива сама по собі (знання - є мета) - внутрішня мотивація, якщо значимі інші потреби - зовнішня мотивація. Те, які саме мотиви домінують залежить від різних причин: характер, індивідуальні особливості особистості, також на вид мотиву впливає характер самої діяльності.

Відомо, що для того, щоб здійснювалася діяльність, необхідна достатня мотивація. Однак, якщо мотивація занадто сильна, збільшується рівень активності і напруження, внаслідок чого в діяльності (і в поведінці) наступають певні розлади, тобто ефективність роботи погіршується. У такому випадку високий рівень мотивації викликає небажані емоційні реакції (напруга, хвилювання, стрес і т. п.), що призводить до погіршення діяльності.

У сучасній психологічній літературі існує декілька концепцій взаємозв’язку мотивації діяльності (спілкування, поведінки). Одна з них – теорія каузальної атрибуції.

Під каузальною атрибуцією розуміється тлумачення суб’єктом міжособистісного сприйняття причин і мотивів поведінки інших людей і розвиток на цій основі здатності передбачати майбутню поведінку. Залежність між мотивацією і досягненням успіхів у діяльності не носить лінійного характеру, що особливо яскраво виявляється в зв’язку мотивації досягнення успіхів і якості роботи. Така якість є найкращою при середньому рівні мотивації і, як правило, гіршає при дуже низькому або дуже високому.

Важливе значення має співвідношення результатів діяльності і тривожність. Психологічними дослідженнями встановлено, що діяльність людини в ситуації, що породжує тривожність, безпосередньо залежить не від наявності або відсутності особистісної тривожності, а від сили ситуаційної тривожності, ефективності прийнятих для її зниження контрзаходів і точності когнітивної оцінки ситуації.

У людей, передусім з яскраво вираженою особистісною тривожністю, можливе виникнення почуття безпорадності. Воно виникає частіше за все, коли численні колишні невдачі асоціюються у свідомості індивіда з відсутністю у нього здібностей, необхідних для успішної й ефективної діяльності, що веде до втрати бажання робити подальші спроби і прикладати зусилля до виконання діяльності. У цих випадках поряд зі зниженням мотивації звичайно відчувається, що знань і емоційно-позитивної стимуляції діяльності не досить.