- •Теоретичні і технологічні принципи розроблення новітніх сплавів із спеціальними властивостями для виробництва деталей різними способами лиття
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Аналіз умов експлуатації жаростійких, жароміцних, корозійностійких і зносостійких деталей у різних галузях промисловості
- •1.1. Аналіз умов експлуатації жаростійких деталей
- •1.2 Матеріали для виготовлення жаростійких деталей та їх властивості
- •1.3 Матеріали для виготовлення жароміцних і корозійностійких деталей та їх властивості
- •1.4 Характеристика умов експлуатації матеріалів у гідроабразивному середовищі
- •1.5 Матеріали для виготовлення зносостійких литих деталей
- •1.6 Характеристика формувальних та стрижневих сумішей
- •1. 7 Термомеханічне оброблення металів
- •1.8 Загальна характеристика спеціальних способів лиття.
- •1.9 Висновки та постановка завдання дослідження
- •2 Методика дослідження
- •2.1 Матеріали, використані для виплавляння жаростійких, жароміцних й зносостійких сталей і зносостійких чавунів
- •2.2 Проведення експериментальних плавок
- •2.3 Визначення ливарних властивостей
- •2.4 Дослідження механічних властивостей
- •2.5 Дослідження спеціальних властивостей сталей
- •2.6 Визначення механічних властивостей жаростійких і жароміцних сталей за високих температур
- •2.7 Визначення параметрів термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої сталі
- •2.8 Визначення зносостійкості сплавів в умовах гідроабразивного зносу
- •2.9 Методика визначення властивостей формувальних і стрижневих сумішей
- •3 Визначення оптимального хімічного складу жаростійких хромоалюмінієвих сталей для виготовлення виливків різними способами лиття
- •3.1 Оптимізація хімічного складу хромоалюмінієвих сталей для виготовлення виливків різними способами лиття
- •3.1.1 Дослідження ливарних властивостей хромоалюмінієвих сталей
- •3.1.2 Дослідження механічних властивостей хромоалюмінієвих сталей
- •3.1.3 Дослідження окалиностійкості хромоалюмінієвих сталей
- •3.2 Визначення механічних властивостей хромоалюмінієвої сталі за високих температур
- •3.3 Визначення параметрів термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої сталі скорегованого хімічного складу
- •3.4 Дослідження впливу технологічних факторів плавлення високолегованих сплавів на формування структури металу у виливках, виготовлених різними способами лиття
- •3.5 Визначення оптимального складу зносостійкого білого чавуну
- •3.6 Дослідження властивостей стрижневих сумішей
- •4 Мікролегування і модифікування рекомендованих сплавів на основі заліза для виготовлення виливків різними способами лиття
- •4.1 Мікролегування і модифікування жаростійких хромоалюмінієвих сталей для виробництва виливків різними способами лиття
- •4.2 Вибір та обґрунтування оптимального складу жаростійких сталей та зносостійкого чавуну для виготовлення литих деталей різними способами лиття
- •5 Розроблення, апробація і впровадження у виробництво технологічних процесів виготовлення литих деталей із рекомендованих сплавів різними способами лиття
- •5.1 Технології виготовлення великогабаритних жаростійких виливків у разових піщаних формах
- •5.2 Виготовлення литих деталей литтям за витоплюваними моделями
- •5.3 Виготовлення виливків із високомарганцевих сталей
- •Висновки
- •Рекомендації
- •Перелік посилань
- •Додаток а додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
3.2 Визначення механічних властивостей хромоалюмінієвої сталі за високих температур
Практичний інтерес представляє поведінка хромоалюмінієвих сталей за високих температур з точки зору механічних властивостей. Досліджено механічні характеристики (тимчасовий опір розриванню і відносне подовження) хромоалюмінієвих сталей за високих температур. Для досліджень вибрані сталі з різним вмістом вуглецю і титану – елементами, які суттєво впливають на поведінку металу хромоалюмінієвих сталей при високих температурах. Результати досліджень показано на рис. 3.18…3.21. Зміни характеристик міцності дають можливість оцінити поведінку металу під час термомеханічного оброблення.
1 – міцність за 800 °С; 2 – міцність за 950 °С; 3 – подовження за 800 °С; 4 – подовження за 950 °С
Рисунок 3.18 – Зміна механічних характеристик хромоалюмінієвої сталі (30,2% Сr, 2,1 % Al) залежно від вмісту вуглецю
1 – міцність за 800 °С; 2 – міцність за 950 °С; 3 – подовження за 800 °С; 4 – подовження за 950 °С
Рисунок 3.Вплив титану на механічні властивості хромоалюмінієвої сталі (0,18% С, 25,1% Сr, 2,0 % Al)
1 – міцність за 800 °С; 2 – міцність за 950 °С; 3 – подовження за 800 °С; 4 – подовження за 950 °С
Рисунок 3.20 – Вплив титану на механічні властивості хромоалюмінієвої сталі (0,32% С, 30,6% Сr, 2,1 % Al)
1 – міцність за 800 °С; 2 – міцність за 950 °С; 3 – подовження за 800 °С; 4 – подовження за 950°С
Рисунок 3.21 – Зміна механічних властивостей хромоалюмінієвої сталі (0,40% С, 24,5% Сr, 2,4 % Al) залежно від вмісту в ній титану
3.3 Визначення параметрів термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої сталі скорегованого хімічного складу
Результати досліджень представлені в табл.3.2 і на рис. 3.22...3.24.
Таблиця 3.2 – Результати дослідження зразків під час осадження
Номер зразка |
Початкова висота зразка, мм |
Початковий діаметр зразка, мм |
Площа перерізу зразка, мм2 |
Висота зразка після деформації, мм |
Питома енергія деформації, Дж/мм2 |
Кількість ударів |
Сумарна енергія деформації Дж/мм2 |
Деформація (осадження), % |
1 |
19,55 |
10,40 |
84,91 |
14,25 |
0,7617 |
3 |
2,29 |
27,1 |
2 |
20,20 |
10,55 |
87,37 |
11,70 |
0,7403 |
5 |
3,70 |
42,1 |
3 |
19,45 |
10,10 |
80,01 |
7,10 |
0,8084 |
10 |
8,08 |
63,5 |
4 |
19,40 |
10,00 |
78,50 |
5,85 |
0,8239 |
15 |
12,36 |
69,9 |
Рисунок 3.22 – Залежність сумарної деформації від роботи деформації (температурний інтервал випробувань 1000…750°С)
2 – рекомендований температурний інтервал термомеханічного оброблення; 22 – температурний інтервал можливого утворення тріщин
Рисунок 3.23 – Залежність деформації зразка від температури за один удар
Рисунок 3.24 – Середня деформація за один удар залежно від температурного інтервалу термомеханічного оброблення
На рис. 3.25 і 3.26 представлені зразки після деформацій при різних параметрах термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої жаростійкої сталі.
Таким чином, проведеними дослідженнями однозначно встановлена можливість використання термомеханічного оброблення рекомендованих хромоалюмінієвих сталей з метою отримання з неї прокату і розширення галузей їх використання.
Рисунок 3.25 – Зразок із хромоалюмінієвої сталі діаметром 10 мм після згинання ударною дією
|
|
а |
б |
|
|
в |
г |
а – після 3-х ударів; б – після 5-и ударів; в – після 10-и ударів; г – після 15-и ударів
Рисунок 3.26 – Деформація зразків із хромоалюмінієвої сталі після різної кількості ударів
