- •Теоретичні і технологічні принципи розроблення новітніх сплавів із спеціальними властивостями для виробництва деталей різними способами лиття
- •Реферат
- •Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
- •1 Аналіз умов експлуатації жаростійких, жароміцних, корозійностійких і зносостійких деталей у різних галузях промисловості
- •1.1. Аналіз умов експлуатації жаростійких деталей
- •1.2 Матеріали для виготовлення жаростійких деталей та їх властивості
- •1.3 Матеріали для виготовлення жароміцних і корозійностійких деталей та їх властивості
- •1.4 Характеристика умов експлуатації матеріалів у гідроабразивному середовищі
- •1.5 Матеріали для виготовлення зносостійких литих деталей
- •1.6 Характеристика формувальних та стрижневих сумішей
- •1. 7 Термомеханічне оброблення металів
- •1.8 Загальна характеристика спеціальних способів лиття.
- •1.9 Висновки та постановка завдання дослідження
- •2 Методика дослідження
- •2.1 Матеріали, використані для виплавляння жаростійких, жароміцних й зносостійких сталей і зносостійких чавунів
- •2.2 Проведення експериментальних плавок
- •2.3 Визначення ливарних властивостей
- •2.4 Дослідження механічних властивостей
- •2.5 Дослідження спеціальних властивостей сталей
- •2.6 Визначення механічних властивостей жаростійких і жароміцних сталей за високих температур
- •2.7 Визначення параметрів термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої сталі
- •2.8 Визначення зносостійкості сплавів в умовах гідроабразивного зносу
- •2.9 Методика визначення властивостей формувальних і стрижневих сумішей
- •3 Визначення оптимального хімічного складу жаростійких хромоалюмінієвих сталей для виготовлення виливків різними способами лиття
- •3.1 Оптимізація хімічного складу хромоалюмінієвих сталей для виготовлення виливків різними способами лиття
- •3.1.1 Дослідження ливарних властивостей хромоалюмінієвих сталей
- •3.1.2 Дослідження механічних властивостей хромоалюмінієвих сталей
- •3.1.3 Дослідження окалиностійкості хромоалюмінієвих сталей
- •3.2 Визначення механічних властивостей хромоалюмінієвої сталі за високих температур
- •3.3 Визначення параметрів термомеханічного оброблення хромоалюмінієвої сталі скорегованого хімічного складу
- •3.4 Дослідження впливу технологічних факторів плавлення високолегованих сплавів на формування структури металу у виливках, виготовлених різними способами лиття
- •3.5 Визначення оптимального складу зносостійкого білого чавуну
- •3.6 Дослідження властивостей стрижневих сумішей
- •4 Мікролегування і модифікування рекомендованих сплавів на основі заліза для виготовлення виливків різними способами лиття
- •4.1 Мікролегування і модифікування жаростійких хромоалюмінієвих сталей для виробництва виливків різними способами лиття
- •4.2 Вибір та обґрунтування оптимального складу жаростійких сталей та зносостійкого чавуну для виготовлення литих деталей різними способами лиття
- •5 Розроблення, апробація і впровадження у виробництво технологічних процесів виготовлення литих деталей із рекомендованих сплавів різними способами лиття
- •5.1 Технології виготовлення великогабаритних жаростійких виливків у разових піщаних формах
- •5.2 Виготовлення литих деталей литтям за витоплюваними моделями
- •5.3 Виготовлення виливків із високомарганцевих сталей
- •Висновки
- •Рекомендації
- •Перелік посилань
- •Додаток а додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
Рекомендації
1. Для виготовлення литих деталей, які працюють в умовах високих температур (до 1300°С) і агресивних середовищ, доцільно використовувати дешеві високоефективні хромоалюмінієві сталі. Галузями використання цих сталей можуть бути теплоенергетика, металургія, хімічна промисловість, термічні цехи машинобудівних підприємств тощо.
2. Хімічний склад сталей і температури металу перед заливанням його у форми варто визначати в конкретних умовах виробництва залежно від конфігурації, товщини стінки й габаритних розмірів виливків й способу лиття.
3. Із рекомендованих сталей можна виготовляти виливки від декількох десятків грамів до сотень кілограмів не тільки з використанням піщаних форм, але й спеціальними способами лиття: у металеві форми, за витоплюваними або газифікованими моделями, в оболонкові форми, відцентровим литтям тощо.
4. У випадках, коли жаростійкі виливки працюють в умовах підвищених навантажень, вміст титану має бути на верхній межі, тобто 0,5...0,6%, а сталь перед заливанням у форми необхідно додатково обробляти 0,15...0,20% РЗМ (за присадкою).
5. Для виготовлення якісних тонкостінних виливків без усадкових дефектів вміст вуглецю в хромоалюмінієвій сталі має не перевищувати 0,35%.
6. Під час виплавляння сталей перед введенням у них титану розплав необхідно обов’язково розкиснювати за схемою: феромарганець > феросиліцій > 0,2% алюмінію від маси рідкого металу.
7. Температура металу перед заливанням у форми під час виробництва виливків простої конфігурації і товстостінних (30...35 мм) має перебувати в межах 1560…1580С, а під час виготовлення великогабаритних тонкостінних литих деталей – 1600…1650С. Для лиття за витоплюваними моделями, в оболонкові і металеві форми або відцентрового лиття температуру металу перед заливанням слід вибирати експериментально.
8. Високу якість поверхні (без дефектів) виливки мають при використанні пофарбованих дистен-силіманітовою фарбою стрижнів і форм.
9. Для підвищення експлуатаційної надійності та тривалості литих деталей із хромоалюмінієвих сталей їх варто використовувати без механічного оброблення.
10. Для суттєвого (на 15...20%) підвищення механічних і експлуатаційних характеристик хромомарганцевих чавунів їх слід додатково оброблювати титаном в кількості 0,1…0,5%.
Перелік посилань
Макаревич О.П., Федоров Г.Є., Платонов Є.О. Виробництво виливків із спеціальних сталей. – НТУУ «КПІ», 2005. – 712с.
Федоров Г.Є., Ямшинський М.М. Методы повышения качества литых жаростойких деталей. // Литейное производство. – 2004, №4. С. 98…104.
Федоров Г.Е. Технологические свойства литейных жаростойких хромоалюминиевых сталей. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук. – К.: КПИ, 1977. – 208 с.
Лютый В.А., Платонов Е.А., Федоров Г.Е, Кузьменко А.Е. Хромоалюминиевые стали для изготовления жаростойких деталей теплоэнергооборудования // Литейное производство. – 2001. №4. – С. 13…15.
Федоров Г.Е., Ямшинский М.М., Верес И.А., Езжев В.В., Назаренко В.С. Улучшение структуры и свойств хромоалюминиевых жаростойких сталей технологическими параметрами плавки // Литье Украины – 2010, №1, С.31…35.
Химушин Ф.Ф. Жаропрочные стали. – М.: Металлургия, 1970. – 600с.
Гудремон Э. Специальные стали. Издание второе. Том второй – М.: Металлургия, 1966. С. 742…1274
Гаврилюк В.П., Марковский Е.А. Литые железохромистые сплавы.– К.: Процессы литья при участии МП «Информлитье», 2001. – 260 с.
Козырев С.П. Гидроабразивный износ металлов при кавитации. – М.: Машиностроение, 1971. – 240 с.
Карелин В.Я. Износ лопастных гидравлических машин от кавитации и насосов. – М.: Машиностроение, 1980. – 255 с.
Мелентьев В.Л. Золошлаковые материалы и золоотвалы. – М.: Энергия, 1978. – 288 с.
Тер-Акопов Г.Д. Борьба с износом гидротурбинного оборудования от кавитации и износов. – М.: Госэнергоиздат, 1982. – 230 с.
Бульнев В.Б. Абразивный износ радиально-осевых гидротурбин и методы борьбы с ним. – М.: Госэнергоиздат, 1982. – 186 с.
Леви М.И. Моделирование гидровлических явлений. – М.: Госэнергоиздат, 1980. – 236 с.
Погодаев Л.И. Относительная износостойкость металлов при гидроабразивном изнашивании.// ЛИВТ, 1989, вып.121. С.96…101.
Войнов Б.А. Износостойкие сплавы и покрытия. – М.: Машиностроение, 1980. – 119 с.
Шульте Ю.А. Производство отливок из стали. – К. – Донецк: Вища школа, 1983. – 184 с.
Гарбер М.Е. Отливки из белых износостойких чугунов. – М.: Машиностроение, 1982. – 112 с.
19. Литейное производство. Под ред. И. Б. Куманина М., «Машиностроение», 1971. – 320 с.
Дорошенко С. П., Дробязко В. Н., Ващенко К. И. Получение отливок без пригара в песчаных формах.— М. : Машиностроение, 1978.— 208 с.
Григорьев П. Н., Матвеев М. А. Растворимое стекло.- М.: Промстройиздат, 1956.— 444 с.
Лясс А. М, Быстротвердеющие формовочные смеси с жидким стеклом. -М.: Машиностроение, 1965.— 332 с.
Дорошенко С. П., Авдокушин В. П. и др. Формовочные материалы и смеси.– К.: Вища школа., 1990.– 416 с.
Дорошенко С. П., Ващенко К. И. Наливная формовка.— К- : Вища школа. Главное изд-во, 1980.— 176 с.
Стержневые смеси на основе алюминатных растворов/М.К. Романов, Р.В. Порхунов, Б.М. Лисихин, Т.А. Полякова// «Литейное производство», 1990, №4, с. 14.
Неорганическое связующее для стержней. Liant a base minerale LBK et procede Beach Box®. Laempe D. Hommes et fonderie. 2003, №338, c 34-37, 6 ил., табл.1 Фр.
Теннос К.-Г. Использование полых стеклянных стержней. Пат. ФРГ кл. 31в1, № 1259511, з. 12.08.64, оп. 31.10.68.- в РЖ ТОЛП, 1969, №10.
Балкевич В.Л. Техническая керамика. М., Стройиздат, 1968, 200 с. с ил.
Черепанов А.М., Тресвяцкий С.Г. Высокоогнеупорные материалы и изделия из окислов. М., «Металлургия», 1964, 400 с. с ил.
Процессы керамического производства. М., ИЛ, 1960, 278 с.
Добровольский А.Г. Шликерное литье. Изд. 2-е, М., «Металлургия», 1977, 240 с.
Галинкер И.С. Медведев П.И. Физическая и коллоидальная химия. М., «Высшая школа», 1972, 298 с. с ил.
Короткое А. И., Полевая А. М. Литье в оболочковые формы.— М. : Машгиз,1963.— 299 с.
Соколов Н. А. Литье в оболочковые формы.— М. : Машиностроение, 1978.—461 с.
Стержень для литейной операции изготовленный на основе боратов калия и способ его изготовления. Заявка 2819205 Франция МПК7 В 22 С 1/00, В 22 С 9/10, Renault SAS, Alain Regis, Legal Joel, Le Nezet Andre (Cabinet Philippe Kohu). №0100145; заявл. 05.01.2001, опубл. 12.07.2002 Фр.
Изготовление стержней по нагреваемой оснастке / Г. В. Просяник, Г. И. Бобряков, В. А. Соколова и др.— М. : Машиностроение, 1970.— 216 с.