21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.

Групи факторів взаємодії користувач-ЕОМ:

1. фактори, що впливають на користувача;

2. фактори, що впливають на ВДТ ЕОМ;

3. фактори, що впливають на взаємодію користувача з ЕОМ.

Фактори:

1. хімічні, фізичні, біологічні;

2. психофізіологічні;

3. соціальні;

4. ергономічні форми;

5. рівень підготовленості користувача; стан здоров’я користувача;

6. напруженість праці;

7. рівень інформаційного навантаження;

8. організація робочого місця;

9. технічний стан та технічні характеристики ВДТ, якість зображення;

10. ефективність роботи ЕОМ і ПЗ.

22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.

Розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце – ≥6,0 м2, об'єм ≥20,0 м3.

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення.

Природне освітлення – через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і мають забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) ≥1,5%.

Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря, або припливно-витяжною вентиляцією.

Віконні прорізи приміщень для роботи з ВДТ мають бути обладнані регульованими пристроями (жалюзі, завіски, зовнішні козирки).

Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ слід використовувати дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7-0,8, для стін 0,5-0,6.

Покриття підлоги повинне бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,3-0,5. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, з антистатичними властивостями.

Забороняється для оздоблення інтер'єру приміщень ВДТ застосовувати полімерні матеріали (деревинно-стружкові плити, шпалери, що миються, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Полімерні матеріали для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ можуть бути використані за наявності дозволу санітарно-епідеміологічної служби.

Виробничі приміщення можуть обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з ВДТ слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення з ВДТ мають бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

При приміщеннях з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження слід передбачити встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

23. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення виробничих приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕВМ.

24. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ та ПЕВМ (мікроклімату, освітлення, шуму, вібрації, неіонізуючим електромагнітним випромінюванням).

Мікроклімат

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря. Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з ВДТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

Освітлення

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення.

Природне освітлення – через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) ≥1,5%.Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення, додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).

Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (ліворуч), паралельно лінії зору працюючих.

Допускається використання світильників таких класів світлорозподілу:

• прямого світла – П;

• переважно прямого світла – Н;

• переважно відбитого світла – В.

Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом ≥40°.

Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані ВДТ ≤40 кд/м2, а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення – 200 кд/м2.

Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з ВЧ ПРА для світильників будь-яких типів. Якщо не має світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі.

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.