- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
Группы горючести веществ и материалов:
Негорючие вещества – не способны гореть в воздухе нормального состава при температуре до 900°С.
Трудногорючие – могут возгораться под действием источника зажигания в воздухе нормального состава, но не способны к самостоятельному горению.
Горючие вещества – способны загораться от источника зажигания в воздухе нормального состава и продолжающие гореть после его удаления.
Горючие вещества подразделяются на:
легковоспламеняющиеся – способны воспламеняться от кратко временного воздействия источника зажигания с низкой энергией,
средней воспламеняемости – способные воспламеняться от длительного воздействия источника зажигания с низкой энергией;
трудно воспламеняющиеся – способные воспламеняться только под действием мощного источника зажигания.
РІДИНИ – речовини, тиск насичених парів яких при температурі 25°С та тиску 101,3 кПа (1 атм) менше 101,3 кПа. До рідин належать також тверді плавкі речовини, температура плавлення або краплепадіння яких менше 50°С.
Рідини, які горять:
горючі
легкозаймисті – всі горючі рідини, що мають температуру спалаху нижче 61°С (при визначенні в лабораторних умовах у закритому тиглі) або 66°С (у відкритому тиглі).
Горіння рідин – у газовій фазі – складний фізико-хімічний процес. Як результат випаровування, над поверхнею рідини утворюється паровий потік, змішування та хімічна взаємодія якого з киснем повітря забезпечує формування зони горіння, тобто тонкого шару газів, що світиться. Стехіометрична суміш, що виникає, згоряє за частку секунди. Розміри та форма полум’я рідин суттєво залежать від діаметра резервуара, в якому відбувається горіння. Зі збільшенням діаметра резервуара висота полум’я збільшується. Полум’я рідин у пальниках малого діаметра буде ламінарним, у резервуарах – турбулентним.
Стійкість полум’я над поверхнею рідини, що горить, забезпечується надходженням до нього з певною швидкістю горючих парів та кисню. Швидкість надходження пального, в свою чергу, залежить від тиску його парів над поверхнею рідини і отже, від її температури.
НИЖНЯ (ВЕРХНЯ) КОНЦЕНТРАЦІЙНА МЕЖА ПОШИРЕННЯ ПОЛУМ’Я – мінімальний (максимальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окиснювальним середовищем, за якого можливе поширення полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела.
62. Класифікація вибухонебезпечності та пожежонебезпечності приміщень та зон в приміщеннях та за їх межами за правилами улаштування електроустановок. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю та класи вибухонебезпечних і пожежовибухонебезпечних приміщень і зон, як фактори, що визначають основний перелік щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта.
Категории взрывопожарной и пожарной опасности помещений и зданий:
Категория А – помещения, в которых находятся горючие газы (легковоспламеняющиеся жидкости) с температурой вспышки ≤20°С, а также вещества и материалы, способные взрываться и гореть при взаимодействии с водой, кислородом воздуха или друг с другом в таком количестве, что могут образовать взрывоопасные парогазовоздушные смеси, при воспламенении которых развивается избыточное давление взрыва в помещении ≥5 кПа.
Категория Б – помещения, в которых находятся горючие пыли или волокна, легковоспламеняющиеся жидкости с температурой вспышки ≥28°С или горючие жидкости в таком количестве, что могут образовать взрывоопасные пыли или паровоздушные смеси, при воспламенении которых развивается расчетное избыточное давление взрыва в помещении, ≥5 кПа.
Категория В – помещения, в которых находится горючие и трудногорючие вещества и материалы (в том числе пыли и волокна), а также вещества и материалы, способные при взаимодействии с водой, кислородом воздуха или друг с другом только гореть.
Категория Г – помещения, в которых находятся негорючие вещества и материалы в горячем, раскаленном состоянии, процесс обработки которых сопровождается выделением лучистой теплоты, искр и пламени, а также горючие газы, жидкости и твердые вещества, которые сжигаются или утилизируются в качестве топлива.
Категория Д – помещения, в которых находятся негорючие вещества и материалы в холодном состоянии.
При расчетном обосновании категории производства необходимо исходить из возможности аварийной ситуации, когда возникает повреждение оборудования и трубопроводов, связанное с попаданием пожароопасных веществ в воздух помещения. Необходимо рассматривать худший вариант, при котором в помещение может поступить наибольшее количество опасного вещества (авария аппарата, трубопровода, испарение с неокрашенной поверхности, опрокидывание или разрушение емкости и т.д.). При наличии нескольких аппаратов, отличающихся по количеству и свойствам находящихся в них веществ, расчет следует выполнять по наиболее неблагоприятному варианту, при котором объем взрывоопасной смеси будет небольшим.
При работе с горючими жидкостями или сжиженными газами учитывается время испарения. При свободном разливе жидкости па пол, площадь испарения определяют (при отсутствии справочных данных) исходя из расчетов: 1 л смесей и растворов, содержащих до 70% (по массе) растворителей, разливается на 0,5 м2, а 1 л остальных жидкостей – на 1 м2 поля помещения.
Свободный объем помещения – разность между объемом помещения и объемом, занимаемым технологическим оборудованием. Если свободный объем помещения определять невозможно, то его допускается принимать условно равным 80% объема помещения.
