- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
Пневматичний інструмент приводиться в дію стисненим повітрям тиском до 0.5...0.6 Мпа. До пневматичного інструменту ударної дії належать молотки, зубила, перфоратори, трамбівки тощо. Ними можна наносити від 200 до 1500 ударів за хвилину. До пневматичного інструменту обертального руху належать гайкокрутки, пилки, свердлики тощо. Їх приводить в дію поршневий повітряний двигун із кривошипним механізмом і редуктором, що забезпечують від 30 до 3000 обертів за хвилину.
До роботи з інстр. допускають працівників, які пройшли навчання та перевірку знань.
Кожний пневматичний інструмент має бути з паспортом, у якому вказують амплітуди вібрації його рукоятки та корпуса і дату виготовлення. У паспорті. Реєструють планово-запобіжні та капітальні ремонти інструмента.
Робочу частину інструмента має бути правильно заточено, на ній не має бути пошкоджень, тріщин, вибоїн, задирок, гострих ребер. Хвостовик має бути рівним, без скосів та тріщин, відповідати розмірам втулки, бути щільно пригнаним і правильно центрованим для запобігання самочинному випадінню.
Приєднувати шланги до інструмента та від’єднувати їх від нього дозволено тільки після припинення подавання повітря. Для роботи застосовують непошкоджені гнучкі шланги, які потрібно приєднувати до інструмента та з’єднувати між собою за допомогою ніпелів, штуцерів, та стяжних хомутів. Підключати шланги до повітряної магістралі дозволено тільки через вентилі, які встановлено на повітророзподільчих коробах. Для кріплення шлангів слід застосовувати кільця та затискачі. Шланг має бути розміщено так, щоб унеможливити його випадкове пошкодження або наїзд на нього транспорту.
Клапани на рукоятках інструментів мають бути відрегульовано: легко відкриватись, швидко закриватись та не пропускати повітря.
Заборонено:
- тримати інструмент за робочу частину під час виконання робіт;
- працювати за наявності люфту у втулці або застосовувати підкладки (заклинювати інструмент);
- припиняти подачу повітря переламуючи шланги чи зав’язуючи їх вузлом;
- натягувати та перегинати шланги під час роботи інструмента, перетинати їх тросами, кабелями та рукавами газозварювання;
- закріплювати шланги дротом;
- виконувати наднормові роботи із використанням пневматичного інструменту;
- ремонтувати інструмент на місці проведення робіт;
- роботу пневматичним інструментом на приставній драбині тощо.
Під час роботи інструментом слід застосовувати ЗІЗ: окуляри, віброзахисні рукавиці, а за підвищених рівнів шуму використовувати протишумні навушники, протишумні вкладиші, антифони.
Час роботи з інструментом, що вібрує, не має перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Якщо неможливо забезпечити такий режим роботи працюючого (наприклад, в аварійних випадках), слід постійно змінювати працівника.
Пневматичний інструмент, незалежно від умов його роботи та справності, потрібно періодично, не рідше ніж раз на 6 місяців, розбирати, промивати, змащувати його деталі, а у разі виявлення пошкоджень або дуже спрацьованих частин — замінювати новими. Після складання інструмента потрібно відрегулювати частоти обертання шпинделя відповідно до паспортних даних, а також протягом 5 хв перевіряти його роботу на холостому ходу. За позитивних результатів випробування слід зробити запис довільної форми у журналі про справність інструмента.
