- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
Радиационная безопасность – такое постоянное состояние радиационно-ядерного объекта и окружающей среды, при котором обеспечивается непревышение пределов доз, исключается любое необоснованное облучение персонала и населения ниже установленных пределов доз настолько, насколько это может быть достигнуто и экономически обосновано.
Защита от ионизирующих излучений
Принципы радиологической защиты:
принцип оправданности – любая практическая деятельность, сопровождаемая облучением людей, не должна осуществляться, если она не приносит больше пользы облучаемым лицам или обществу в целом по сравнению с причиненным ущербом;
принцип непревышения – уровни облучения от всех видов практической деятельности не должны превышать пределы доз;
принцип оптимизации – уровни индивидуальных доз и/или количество облучаемых лиц по отношению к каждому источнику излучения должны быть настолько низкими, насколько это может быть достигнуто с учетом экономических и социальных факторов.
Средства и методы защиты от облучения:
защита количеством – уменьшение мощности источника излучения до минимально необходимых значений;
защита качеством – применение приборов с большей точностью, что дает возможность использовать изотопы меньшей активности;
защита временем – сокращение времени работы с источниками радиации;
защита расстоянием – удаление рабочих мест от источников радиации;
экранирование источников ионизирующих излучений (экраны: стационарные/переносные; поглощающие/ослабляющие);
автоматизация и дистанционное управление оборудованием; использование манипуляторов и роботизированных комплексов;
установление для объектов с радиационно-ядерными технологиями санитарно-защитных зон со специальным режимом использования и контроля.
Работы с ионизирующими веществами должны выполняться в изолированных и специально-оборудованных помещениях. На рабочих местах должны быть инструкции по охране труда при работе с источниками ионизирующих излучений. Удаление радиоактивных отходов из помещения – в специальных контейнерах. Погрузка, перевозка и выгрузка радиоактивных веществ – в строгом соответствии с требованиями ОСПУ-97 работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующих излучений. На контейнерах, оборудовании и других объектах должен быть нанесен предупредительный знак радиационной опасности.
Проводится дозиметрический контроль над уровнем облучения и уровнем радиации в окружающей среде или отдельных объектах окружающей среды: воде, воздухе, продуктах питания. Индивидуальный дозиметрический контроль – обязательный для лиц, в которых годовая эффективная доза облучения может превысить 10 мЗв∙год.
Лица моложе 18 лет не допускаются к работе с источниками ионизирующих излучений. При приеме на работу и периодически в процессе трудовой деятельности они проходят медицинское освидетельствование.
В качестве СИЗ – халаты и шапочки с хлопчатых тканей, защитные фартуки, резиновые рукавицы и сапоги, щитки, комбинезоны, респираторы, а также радиопротекторы – химические вещества, повышающие стойкость организма к ионизирующим излучениям.
Для контроля ионизирующих излучений применяются дозиметры, индикаторы уровней, радиометры и индивидуальные дозиметры.
Допустимые уровни – пределы доз:
Категория А:
допустимые поступления, Беккерели на год;
допустимая концентрация, Бк/м3;
допустимая мощность дозы равна пределу дозы на время, время =1700 часов за год;
допустимая плотность потока излучения равна ДМД/hm, hm – максимальная плотность потока;
допустимое загрязнение(ДЗ).
Категория Б:
допустимое поступление(ДП), единица измерения [Бк/год];
допустимая концентрация(ДК), единица измерения [Бк/м3].
Категория В:
допустимая концентрация ДКinhorl, ДКingest;
допустимые поступления ДКinhal, ДКingest.
Inhal – для воздуха;
Ingest – для питьевой воды.
При многофакторном излучении:
Eext – эффективная экспериментальная доза;
J – поступление через органы дыхания и питьевую воду (органы пищеварения).
К – предельно допустимая концентрация.
Устанавливается рекомендованные предельные уровни.
Группы обследования:
АД – врожденные сердечнососудистые отклонения – 100 мЗв/год;
БД – больные, соматические не онкологические – 20 мЗв/год;
ВД – работы во вредных условиях – 2 мЗв/год;
ГД – обследования медицинское обычное – 1 мЗв/год.
45. Вібрації. Визначення поняття «вібрації». Причина вібрації, параметри вібрації. Джерела вібрації на підприємствах галузі. Вібрація як позитивний і негативний фактор виробничого процесу. Класифікація вібрацій за походженням, загальні та локальні вібрації, вібрації робочих місць. Вплив вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба.
Вібрація — це механічні коливання твердого тіла. Джерелами вібрації є устаткування і машини, які спеціально створюють вібрацію для технологічних процесів (вібростенди, вібросита, вібротрамбівки, вібродробарки і т.ін.), а також устаткування і машин, в яких вібрація є небажаним супутнім чинником.
Причинами виникнення вібрацій є неврівноважені рухи, які виникають у разі зворотно-поступального руху; обертального руху, коли центр ваги не збігається з віссю обертання, удари деталей, роботи спеціальних віброустановок; фрикційних процесів; пружинних деформацій деталей; взаємодії турбулентного потоку з різним гідравлічним опором; впливу змінного магнітного поля на феромагнітні матеріали.
Вібрація характеризується абсолютними та відносними параметрами. До абсолютних належать: частота коливань f, Гц; віброшвидкість V, м/с; віброприскорення a, м/с2, амплітуда переміщення A, мм; період коливань Т, с (хв).
Частота — це величина, що обернена до періоду коливань:
f=1/T.
Для синусоїдальних коливань віброшвидкість та віброприскорення визначають за такими формулами:
V=2π·f·A=ω·A
a=(2π·f)2A=ω2A,
де ω=2π·f — кутова частота вимушеної сили, с-1.
За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну вібрації. Загальна вібрація передається на тіло людини, яка сидить або стоїть, переважно через опорні поверхні та спричиняє коливання всього організму. Локальна вібрація передається через руки працюючих під час контакту із ручним механізованим інструментом, органами керування машинами та обладнанням, оброблюваними деталями тощо. Локальна вібрація спричиняє коливання окремих частин тіла, наприклад. рук.
Локальну вібрацію поділяють за джерелом виникнення та за напрямком дії:
Залежно від джерела виникнення вона буває такою, що передається від:
- ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та устаткуванням;
- ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки), та оброблюваних деталей;
Залежно від напрямку дії локальну вібрацію характеризують з урахуванням осей ортогонаьлної системи координат, що прив’язуєтья до розташування кисті руки працюючого.
Загальну вібрацію поділяють за джерелом виникнення на такі категорії:
- категорія 1 — транспортна вібрація, що діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів;
- категорія 2 — транспортно-технологічна вібрація, яка діє на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю або таких, що рухаються тільки спеціально підготовленими поверхнями виробничих приміщень та промислових майданчиків;
- категорія 3 — технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.
У свою чергу технологічну вібрацію (категорія 3) залежно від місця дії поділяють на такі типи:
- тип “а” - на постійних робочих місцях виробничих приміщень з обладнанням, що вібрує;
- тип “б” - на робочих місцях виробничих приміщень без джерел вібрації;
- тип “в” - на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, навчальних пунктів, обчислювальних центрів, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.
За напрямом дії загальну вібрацію характеризують з урахуванням осі ортогональної системи координат, зорієнтованої відносно тіла працюючого.
Підвищений рівень вібрації належить до небезпечних та потенційно шкідливих виробничих чинників. Вплив вібрації на людину залежить не лише від її рівня, терміну й напрямку дії, але й від загального функціональног стану організму. Втома, холод, напруженість праці погіршують її вплив.
Локальна вібрація спричиняє порушення в серцево-судинній системі (спазми судин пальців, кисті, плеча і серця); нервовій системі (зниження відчуття кінцівок пальців, кисті, передплечевої частини); кістково-м’язовій системі.
Вплив загальних вібрацій проявляється в порушеннях серцево-судинної системи (спазми судин, підвищення кров’яного тиску, послаблення кровообміну серця та мозку); центральної нервової системи (головні болі, запаморочення, швидка втома, роздратування, депресія); порушення гостроти зору, функціонування вестибулярного апарату; зміщення внутрішніх органів під впливом резонансних частот; зменшення рухомості суглобів хребта.
Внутрішні органи та окремі частини тіла людини можна розглядати як коливні системи, які мають свої маси та з’єднані між собою пружними елементами. Вони мають власні частоти коливань. Для більшості внутрішніх органів власні частоти коливань перебувають у діапазоні 6...9 Гц. Коливання робочих місць з частотами, які близькі до частот власних коливань внутрішніх органів особливо небезпечні, оскільки виникає їх резонанс. Резонансні коливання призводять до механічних пошкоджень органів і навіть до їх розриву.
Систематичний вплив загальних вібрацій у резонансній та навколорезонансній області може спричинити вібраційну хворобу. Це професійне захворювання, яке піддається лікуванню тільки на початкових стадіях. Вібраційна хвороба розвивається поступово і часто протягом тривалого періоду не впливає на працездатність людини. Основними її симптомами є слабкість та біль в руках або ногах, побіління пальців рук, особливо на холоді. Може з’явитися судома в руках і ногах, втрата чутливості, швидка втома, дратівливість, втрата сну, головний біль.
