2. Види, мета та завдання аудиту: обов’язковий та ініціативний аудит за чинним законодавством України.

Основна мета аудиту – це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення сформованої думки в аудиторський звіт та висновок, які надаються замовнику.

До основних завдань, які вирішує аудитор в процесі проведення аудиту належать:

• перевірка достовірності фінансової звітності, законності та доцільності господарських операцій, стану бухгалтерського обліку;

• проведення аналізу фінансово-господарської діяльності з метою визначення шляхів підвищення її економічної ефективності;

• консультування суб'єктів підприємницької діяльності з питань організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, правильності сплати податків, удосконалення методів управління;

• захист фінансових інтересів клієнта;

• розробка на договірних засадах проектів, експертних висновків та інших матеріалів.

Аудитори можуть виконувати свої обов'язки індивідуально або працювати в аудиторській фірмі. До основних завдань аудиторських фірм належать:

• високоякісне проведення аудиту;

• оснащення аудиторської фірми програмними засобами, нагромадження довідкового фонду літератури з економічних питань.

Ініціативний аудит - це аудит, який проводиться за рішенням керівництва підприємства або його засновників. Замовниками перевірки можуть виступати також партнери підприємства по бізнесу.

Основна мета ініціативного аудита - виявити недоліки у веденні бухгалтерського обліку, складанні звітності, оподаткування, провести аналіз фінансового стану хазяює, і допомогти йому в організації обліку та звітності, розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності.

Проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій,

професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок

державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

2. Внутрішній аудит на підприємстві. Оцінка ефективності внутрішнього аудиту.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись, якщо відсутній механізм постійної її верифікації. Відомо, що при відсутності контролю і оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ.

Потреба у внутрішньому аудиті зумовлена також тим, що верхня ланка управління не займається безпосередньо контролем повсякденної діяльності структурних підрозділів підприємства, в зв'язку з чим вона відчуває потребу в інформації, що формується на більш низькому рівні.

Внутрішній аудит є одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів підприємства.

Під внутрішнім аудитом розуміється організована на підприємстві, діюча в інтересах його керівництва та (або) власників і регламентована внутрішніми нормативними актами система контролю за дотриманням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання звітності, внутрішнього її аналізу, та надійністю функціонування всієї системи внутрішнього контролю.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту а Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою і великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх і підпорядкованих підприємств.

Внутрішній аудит здійснюється спеціально створеним на підприємстві підрозділом, який, як правило, підпорядковується у функціональному аспекті Раді директорів, аудиторському комітету або Загальним зборам власників підприємства. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються власником і керівництвом підприємства залежно від: складу та специфіки діяльності, масштабів показників діяльності, наявної системи управління, стану внутрішнього контролю тощо.

Одним із напрямів діяльності внутрішніх аудиторів може бути організація й удосконалення документообігу на підприємстві. Зокрема, у процесі спостереження за оформленням документів з реалізації готової продукції або товарів, внутрішні аудитори можуть визначити "слабкі місця" (якщо вони є), що дає змогу удосконалити чи розробити більш ефективну систему руху документів, правильно розподілити роботу між працівниками, що в цілому впливає на ефективність процесу реалізації.

Іншим напрямом може бути ви вивчення системи підбору персоналу. У цьому разі аудитор вивчає методи, що використовуються на підприємстві для підбору кадрів. Фахівець з внутрішнього аудиту вивчає систему тестування, що застосовується для визначення рівнів кваліфікації претендентів і його відповідності вакантній посаді. Після проведеного дослідження, збору інформації аудитор надає рекомендації для розробки більш ефективної системи добору кадрів. Старанність і виважений підхід до цього процесу безпосередньо впливають на подальший виробничий процес господарюючого суб'єкта, організацію його роботи, ефективність роботи в цілому, та підрозділів зокрема.

Місце служби внутрішнього аудиту в системі внутрішньогосподарського контролю визначається її взаємозв'язками з іншими службами та підрозділами підприємства.

Отже, рекомендації і висновки внутрішніх аудиторів повинні сприяти скороченню витрат і підвищенню ефективності діяльності підприємства, цим самим створюючи умови для реалізації його генеральної стратегії.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм.

При централізованій формі організації внутрішнього аудиту аудитори знаходяться в штаті бухгалтерії і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. При децентралізованій – аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

Функціональні обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту проявляються на початковій, дослідній і завершальній стадіях аудиту. Вони визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, яке затверджує власник (керівник) підприємства.

Керівник служби безпосередньо відповідає за організацію роботи відділу з виконання поставлених перед ним завдань.

Права та обов'язки внутрішніх аудиторів та їх відповідальність визначені також Кодексом законів про працю, Положенням з організації внутрішнього аудиту, контрактами, посадовими інструкціями, якщо вони працюють на постійній основі або виконують роботу за угодами цивільно-правового характеру.

За належне виконання своїх обов'язків аудитор та інші спеціалісти, які залучені до внутрішнього аудиту, несуть майнову та іншу відповідальність, визначену чинним законодавством, контрактом та умовами договору, за яким вони працюють.

Приблизний склад і структура служби внутрішнього аудиту можуть бути наступними: керівник служби (сертифікований аудитор), який план-графік перевірок усіх підрозділів, визначає склад групи для перевірки діяльності філій, здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності, проводить консультації з окремих питань, контролює виконання наказів тощо; спеціаліст по розрахунках проводить аналіз фінансових потоків між підрозділами та головним підприємством; спеціаліст з документальних перевірок звітності складає план-графік перевірок підрозділів, комплектує виїзну групу, організовує і здійснює поточний контроль роботи з підрозділами.

Залучені аудитори мають повноваження надані їм договором і несуть за це відповідальність і виступають у ролі зовнішніх аудиторів.

Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певній послідовності. Плани повинні бути ретельно відпрацьовані з відповідними службами та їх керівниками, відповідати вимогам власника, який створив службу внутрішнього аудиту. Плани робіт із зазначенням коштів, керівник служби подає на розгляд і затвердження керівництву, інформує його, коли до плану вносяться істотні зміни протягом звітного періоду. Керівник внутрішнього аудиту, у свою чергу, повинен інформувати про це вище керівництво.

Загальний порядок проведення та організації внутрішнього аудиту такий: підготовка до проведення аудиту; інформаційне забезпечення аудиту; складання плану перевірки; процес перевірки; обговорення попередніх висновків і пропозицій аудитора з керівництвом структурної одиниці, що перевіряється; підготовка звіту (висновку) та пропозицій аудитора; впровадження рішень, пропозицій за результатами перевірки.

Результати внутрішнього аудиту не можуть вважатись досягнутими до того часу, поки не будуть впровадженні рекомендації й усунуті виявленні відхилення.

До етичних принципів внутрішнього аудиту відносяться: незалежність, об'єктивність, лояльність, відповідальність, конфіденційність.

Етичні принципи внутрішнього аудиту повинні доповнюватись правилами поведінки внутрішнього аудитора в конкретних ситуаціях. Ці правила слід чітко обґрунтувати й описати для уникнення можливості їх неправильного тлумачення.

Підґрунтям внутрішнього аудиту та головним правилом у роботі внутрішніх аудиторів є стандарти професійної діяльності, які сприяють ефективному функціонуванню відділу внутрішнього аудиту.

Основними стандартами внутрішнього аудиту можуть бути наступні: стандарт "організаційний статус служби внутрішнього аудиту", стандарт "компетентність внутрішнього аудитора", стандарт "взаємовідносини з користувачами послуг", стандарт "навчання", стандарт "планування внутрішнього аудиту", стандарт "проведення внутрішнього аудиту", стандарт "звіт за результатами внутрішнього аудиту", стандарт "доведення результатів внутрішнього аудиту до зацікавлених осіб і наступні дії", стандарт "управління службою внутрішнього аудиту", стандарт "регламентація внутрішнього аудитора", стандарт "контроль якості роботи внутрішніх аудиторів".