Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модуль 1. найбільш поширені соматичні захворюва...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆
  1. *сальметерол

  2. Сальбутамол

  3. тербуталін

  4. вентолін

  5. беротек

  1. До антилейкотрієнових препаратів належить:

  1. *сингуляр

  2. беротек

  3. бриканіл

  4. серевент

  5. симбікорт

  1. До інгаляційних кортикостероїдів не належить:

  1. *тайлед

  2. фліксотид

  3. альдецин

  4. флутиказон

  5. будесонід

  1. Серед наведених тверджень невірним є:

  1. *в ранньому і дошкільному віці бронхіальна астма зустрічається частіше у дівчаток

  2. в ранньому і дошкільному віці бронхіальна астма зустрічається частіше у хлопчиків

  3. після 10 років різниця в частоті бронхіальної астми між хлопчиками і дівчатками зменшується

  4. з настанням періоду статевого дозрівання і далі бронхіальна астма зустрічається у дівчаток частіше

  5. у дівчат з ожирінням бронхіальна астма зустрічається частіше

  1. У дітей грудного віку бронхіальну астму найчастіше викликають:

  1. *Харчові алергени

  2. побутові алергени

  3. епідермальні алергени

  4. бактеріальні алергени

  5. грибкові алергени

  1. До особливостей бронхіальної астми у дітей раннього віку належить:

  1. *велика кількість вологих хрипів у легенях

  2. задишка інспіратирного характеру

  3. задишка іекспіраторного характеру

  4. задишка змішаного характеру

  5. велика кількість сухих хрипів у легенях

  1. До ведучих механізмів патогенезу бронхіальної астми у дітей раннього віку не належить:

  1. *бронхоспазм

  2. запалення слизової оболонки

  3. запалення слизової оболонки та її набряк

  4. гіперсекреція слизу

  5. запалення слизової оболонки, її набряк, гіперсекреція слизу

  1. В характеристиці бронхіальної астми у дітей раннього віку невірним є наступне:

  1. *відсутність алергічних реакцій на продукти харчування

  2. значна спадкова обтяженість алергічними захворюваннями

  3. значні шкірні алергічні прояви

  4. бурхливий перебіг бронхобструктивного синдрому з раннім початком під час ГРЗ

  5. чіткий ефект бронхолітичної терапії

  1. “Кліщова” бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

  1. *зміна місця проживання, перебування не впливає на частоту нападів

  2. напади бронхіальної астми виникають переважно вдома

  3. зменшення частоти нападів викликає усунення старих меблів, килимів

  4. регулярнее вологе прибирання, використання порохотяга зменшує частоту нападів бронхіальної астми

  5. виникнення нападів затрудненного дихання в нічний час

  1. Грибкова бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

  1. *легкий перебіг хвороби, короткі загострення

  2. напади астми виникають при проживанні дитини у вогкій квартирі

  3. напади астми виникають після вживання грибів, сиру

  4. напади ядухи провокуються споживанням виробів із дріжджового тіста

  5. призначення антибіотиків пеніцилінового ряду викликає загострення бронхіальної астми

  1. Пилкова бронхіальна астма характеризується наступним, за винятком:

  1. *почащення нападів ядухи трапляється при вологій дощовій погоді

  2. загострення хвороби стається в розпал цвітіння рослин

  3. бронхіальна астма розвивається на тлі існуючого сезонного алергічного риніту

  4. почащення нападів ядухи стається у сухі вітряні дні

  5. загострення бронхіальної астми спричиняє вживання яблук, горіхів, хліба, олії

  1. При бронхіальній астмі у більшості хворих стан погіршується вночі з наступних причин, за винятком:

  1. *зростає концентрація кортизолу в крові

  2. зростає концентрація гістаміну в сироватці крові

  3. зростає чутливість бронхів до гістаміну

  4. підвищується тонус парасимпатичної нервової системи

  5. знижується конценртрація катехоламінів у крові

  1. При обстеженні хворого на бронхіальну астму не проводять:

  1. *бронхоскопію

  2. оцінку функції зовнішнього дихання

  3. пікфлоуметрію

  4. шкірні проб з алергенами

  5. визначення алергоспецифічних ІgЕ

  1. Тактику лікування бронхіальної астми визначає:

  1. *тяжкість перебігу захворювання

  2. вік хворого

  3. стать хворого

  4. тривалість захворювання

  1. соціальний статус пацієнта

  1. У визначенні нападу бронхіальної астми вірні всі положення, за винятком:

  1. *різке підвищення показника пікової швидкості видиху

  2. гострий епізод експіраторної задухи

  3. гострий епізод затрудненного дихання

  4. гострий епізод свистячого дихання

  5. гострий епізод спастичного кашлю

  1. До засобів базисної терапії бронхіальної астми відносяться наступні, за винятком:

  1. β2 – агоністи короткої дії

  2. глюкокортикостероїди (інгаляційні і системні)

  3. антагоністи лейкотрієнових рецепторів

  4. кромони

  5. пролонговані теофіліни

  1. Базисна терапія бронхіальної астми не включає:

  1. *препарати теофіліну короткої дії

  2. алергенспецифічну імунотерапію

  3. антитіла до ІgЕ

  4. кромони

  5. пролонговані β2 – агоністи

  1. За допомогою ступеневого підходу лікується наступне, за винятком:

  1. *астматичний статус

  2. тяжка бронхіальна астма

  3. середньотяжка бронхіальна астма

  4. легка персистуюча бронхіальна астма

  5. легка інтермінуюча бронхіальна астма

  1. До лікування легкої інтермітуючої бронхіальної астми не входить:

  1. *інгаляційні глюкокортикотероїди

  2. кромони

  3. антагоністи лейкотрієнових рецептоів

  4. інгаляційні М-холінолітики

  5. β2 – агоністи короткої дії

  1. При лікуванні тяжкої бронхіальної астми не використовують:

  1. *комбінація кромонів і антагоністів лейкотрієнових рецепторів

  2. системні глюкокортикотероїди

  3. інгаляційні глюкокортикотероїди

  4. комбінація ІГКС і бета-2 – агоністи тривалої дії

  5. комбінація ІГКС і агоністів лейкотрієнових рецепторів

  1. При лікуванні легкої персистуючої бронхіальної астми не використовують:

  1. *інгаляційні глюкокортикотероїди

  2. антагоністи лейкотрієнових рецепторів

  3. кромони

  4. β2– агоністи швидкої дії

  5. пролонговані теофіліни

  1. При лікуванні середньотяжкої бронхіальної астми не використовують:

  1. *пролонговані теофіліни

  2. антагоністи лейкотрієнових рецепторів

  3. кромони

  4. інгаляційні глюкокортикотероїди

  5. β2 – агоністи тривалої дії

  1. Кромони (кромоглікат натрію і недокроміл натрію) належить до наступної групи ліків:

  1. β2– агоністи

  2. *стабілізатори мембран опасистих клітин

  3. інгаляційні глюкокортикотероїди

  4. системні глюкокортикотероїди

  5. бронходилятатори

  1. Пікфлоуметрія призначається для:

  1. *добового моніторингу за піковою швидкістю видиху

  2. визначення ФЖЕЛ

  3. визначення об’єму форсованого видиху

  4. визначення життєвої ємкості легень

  5. визначення пікової об’ємної швидкості повітря

  1. Специфічну імунотерапію призначають в наступних випадках, за винятком:

  1. *полівалентна сенсибілізація

  2. респіраторний алергоз (поліноз)

  3. атопічна бронхіальна астма

  4. моновалентна сенсибілізація

  5. легка бронхіальна астма

  1. Використання спейсера дозволяє:

  1. *все перераховане

  2. застосовувати дозовані інгалятори у дітей раннього віку

  3. звести до мінімуму відкладення препарату в ротовій порожнині

  4. зменшити вірогідність розвитку кандидозу ротової порожнини при використанні ІГКС

  5. сприяти більш глибокому проникненню препарату в бронхи

  1. В дозованих інгаляторах випускають все, крім:

  1. *метилксантини

  2. глюкокортикотероїди

  3. β2– агоністи

  4. М-холінолітики

  5. кромони

  1. При хронічній кропив’янці у дітей найчастіше виявляють патологію: