Список використаної літератури:

1. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання // Вісник Національного банку України. - 2006. -№10. - С. 10-13.

2. Дзюблюк О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу// Вісник Національного банку України. - 2007. -№7. - С. 14-22.

3. Береславська О.І. Доларизація кредитного ринку в Україні: причини і наслідки / О.І. Береславська, В.В. Зимовець, Н.М. Шелудько // Економіка і прогнозування.–2006.–№3.–С. 117-130.

4. Монетарний огляд ІІ квартал 2012 року // Генеральний департамент грошово-кредитної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=119381

5. Шира Н.О. Проблема доларизації в Україні та шляхи її вирішення /Н.О.Шира [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/eprom/2010_52/st_52_02.pdf

6. О дедолларизации российской экономики // ЭКО. – 2005.– №12. –С.119 - 127.

Янч Марія

факультет банківського бізнесу

група БС-31

Науковий керівник:

к.е.н.,доцент Балянт Г. Р.

Вплив прихованої інфляції на економіку

Економічна нерівність в Україні є цікавим феноменом. З одного боку, за офіційними статистичними даними наша країна є дуже рівноправною, з іншого – навколишня реальність та самопочуття населення це не дуже підтверджують.

Польськими, російськими і українськими дослідниками, а також в нормативних документах визначено, що найкращим чином рівень інфляції в країні відображає індекс споживчих цін (ІСЦ), як співвідношення добутку поточних цін та кількості товарів на даний момент часу, до добутку базових цін на кількість товарів, яка є в обігу на даний момент часу.

Даний індекс є найбільш «популярним», тому що перевагою його є простота розрахунку, та точність результату. Такий стан підлягає розгляду у зв’язку з вартісними наслідками для бухгалтерського обліку. Рівень індексу впливає на величину перерахованих з його використанням облікових показників. Проте дана методика розрахунку має ряд недоліків.

Так, Н.К. Сакович до недоліків розрахунку ІСЦ відносить оновлення складу «споживчого кошика» за часом запізнюється у порівнянні з реальними змінами на ринку товарів та послуг; недостатньо відображаються ціни тіньового ринку; в ІСЦ не виділяються дві складові – природна, пов’язана з підвищенням якості товарів та послуг, та інфляційна.

Білоруський дослідник Е.Е.Чистенко та український – М.В.Мазур запропонували методику розрахунку коефіцієнта прихованої інфляції, яка, в свою чергу, містить прихований відсоток інфляції попиту та інфляції пропозиції (тобто враховує причини виникнення даного типу інфляції), незбалансованої інфляції (зростання витрат виробництва без відповідного збільшення фізичного об’єму виробництва, або незбалансованість попиту та пропозиції вироблених товарів), імпортовану інфляцію тощо.

Так, Мазур М.В. виділяє три методики визначення прихованої інфляції:

1) вимірювання прихованої інфляції на споживчому ринку,

2) вимірювання агрегованої інфляції на усіх ринках в економіці

(сировинному, капітальному та споживчому),

3) отримання випереджуючого показника інфляції.

За першим напрямом одним із методів вимірювання прихованої інфляції на стадії кінцевого попиту в Україні може бути використаний коефіцієнт Джині (G).

З метою визначення прихованої інфляції в статистичній практиці пропонується коригувати індекс споживчих цін (ІСЦ) на зміну розподілу населення за доходами, що можна визначити за наступним алгоритмом:

ІСЦ скорегований = ІСЦ фактичний * ,

де G0, G1 – коефіцієнти Джині попереднього та поточного періодів. Коефіцієнт Джині розраховується Держкомстатом України щоквартально та щороку в цілому для всього населення, в тому числі для міського та сільського, починаючи з 1998 року.

За другим напрямом щодо визначення прихованої інфляції на усіх ринках в економіці (сировинному, капітальному та споживчому), методологічним підходом є побудова агрегованого індексу інфляції.

Оскільки агрегований індекс інфляції включає в себе індекси цін на стадії виробництва та продажу товарів, а також враховує зміну цін на капітальні товари (речові та монетарні), то його можна використовувати як на макрорівні для дефлятування ВВП, так і на мікрорівні – для коригування на інфляцію фінансових показників діяльності підприємств замість ІСЦ.

В Україні для розрахунку агрегованого індексу інфляції з упровадженням за міжнародними стандартами МВФ системи індексів можна використати поки що лише три індекси: індекс цін виробників промислової продукції; індекс споживчих цін; індекс загальної кредиторської заборгованості тощо.

За третім напрямом для отримання випереджуючої інформації доцільно впровадити розрахунки альтернативних індексів цін – не тільки спотових (поточних) індексів споживчих цін та оптових цін виробників, а й індекс ф’ючерсних цін, які б включали і «кошик» як промислову сировину, так і продуктів харчування.

В такому разі, спробуємо на прикладі України показати рівень інфляції з урахуванням прихованого, використовуючи, запропонований М.В. Мазуром коефіцієнт Джині.

Так, згідно інформації органів статистики з 2003 року маємо наступні індекси інфляції в Україні (табл. 1).

Таблиця 1