Зруйнування Чортомлицької Січі

• Відповіддю Петра І на приєднання запорожців до Мазепи й Карла було зруйнування Січі.

• Прямуючи на Січ, війська московського полковника Яковлєва нищили козацькі містечка і села. Було спустошено й містечко Переволочну, де Ворскла зливається з Дніпром.

• Козацьку залогу, що стояла там, московські вояки вирізали, а флотилію козацьких човнів спалили.

• Проте захопити і зруйнувати Січ з першої спроби московити не змогли, зазнавши чималих втрат. На допомогу Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Гната Ґалаґана. Він добре знав Січ і її околиці та облудно обіцяв січовикам недоторканість. Це й вирішило справу.

• 14 травня 1709 р. Січ було захоплено. Виконуючи царський наказ, московський полковник стратив усіх полонених, а потім зруйнував січову фортецю, спалив курені й військові будівлі. Гармати, скарб і прапори було вивезено.

Зруйнування Січі та жорстока розправа над запорожцями, як і спалення Батурина, мали одну й ту саму мету - поставити українців на коліна.

Полтавська битва 1709 р.

• Навесні 1709 р. Карл ХІІ відновив воєнні дії. Він вирішив розпочати наступ на Москву. Шлях шведів мав пролягти через Харків і Курськ.

• Щоб просуватися згідно з планом операції, шведському війську треба було знешкодити добре укріплену Полтаву.

• Шведська армія підійшла до Полтави наприкінці квітня. Карл ХІІ сподівався взяти місто штурмом або внаслідок переговорів, одначе того не сталося. Тому 1 травня шведське військо змушене було розпочати облогу.

• Тим часом до міста прибув Петро І з головними силами.

• 27 червня стався генеральний бій. Він розпочався о 5-й годині ранку атакою шведської піхоти на московські редути (земляні укріплення).Близько 11-ї години битва закінчилася цілковитою поразкою шведів.

Полтавська битва змінила політичну карту Європи. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць тогочасної європейської політики. Міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди.

Для України ж наслідки Полтавської битви виявилися вкрай несприятливими: російський уряд, що здобув перемогу, став на шлях ще більшого обмеження автономії Гетьманщини.

• Карл ХІІ і Мазепа прямували до турецького кордону. 7 липня вони переправилися на правий берег Бугу, перетнули турецький кордон біля Очакова й рушили до Бендер.

• 1 серпня поранений Карл ХІІ і хворий Мазепа зупинилися в передмісті Бендер. Тут, у Варниці, Іван Мазепа вже не вставав з ліжка, доживаючи останні дні. Помер він вночі проти 22 вересня.

• Гетьмана поховали у Варниці; у березні 1710 р. його труну вивезли до православної землі Молдавії - м. Галаца (нині Румунія) і там перепоховали в головній церкві монастиря Св. Юрія.

Пилип Орлик - перший гетьман у вигнанні - очолив потужну українську політичну еміграцію в Західній Європі.

Хронологія подій

1710 р., 5 квітня	Обрання Пилипа Орлика гетьманом в еміграції. Прийняття Конституції П.Орлика.
1711 р., весна	Похід козацьких загонів П.Орлика на Правобережну Україну.
1711 р., травень-червень	Прутський похід російської армії Петра І.
1711 р., липень	Прутський мирний договір.
1711 р.	Заснування запорожцями Олешківської Січі на землях Кримського ханства.
1721 р., серпень	Ніштадтський мирний договір між Росією та Швецією. Закінчення війни.

Орлик вельми полюбляв риторику та був гарним промовцем, писав вірші, що друкувалися ще наприкінці XVII ст., глибоко цікавився філософією та літературою, вільно володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, сербською, латинською, італійською, німецькою, шведською, давньо- і новогрецькою, ймовірно, турецькою мовами. Природно, що, обійнявши 1699 р. посаду в гетьманській канцелярії, він швидко долав службові сходинки й незабаром (1706 р.) став генеральним писарем. Орлик був утаємничений у всі справи гетьмана Мазепи, підтримав його під час антимосковського повстання й пішов разом із ним у вигнання, до кінця залишаючись вірним ідеї визволення України.

• Нарешті 5 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдавія) відбулася козацька рада. Гетьманом було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.

• Ця подія започаткувала нову сторінку в історії українських визвольних змагань, адже ще ніколи гетьмана не обирали за кордоном. Пилип Орлик очолив першу потужну українську політичну еміграцію у Західній Європі.

• Згуртовані навколо нього сили з-за кордону протидіяли деспотизмові російського самодержавства.