Похід українського війська в галичину

• 26 вересня 1648 р. розпочалася облога Львова.

• 5 жовтня загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок - фортецю на високому пагорбі.

• Львівська міська верхівка, зрозумівши безвихідь свого становища, почала переговори.

• Гетьман вимагав від польського командування та міської влади капітулювати і видати козакам їхніх запеклих ворогів - Ярему Вишневецького, Олександра Конецпольського та інших.

• Проте, дізнавшись, що ті таємно втекли до Замостя, наказав припинити облогу і, дочекавшись викупу для сплати ординцям, рушив на Замостя та оточив фортецю.

• Незабаром Хмельницький отримав викуп і 14 листопада зняв облогу з Замостя.

Причини припинення воєнних дій та відступу української армії з-під Замостя

1. Складне становище армії:

1. боєздатного війська налічувалося не більш як 30 тис.;

2. гостро відчувалася нестача гармат, боєприпасів і харчів;

3. давалася взнаки загальна втома.

1. Наближення зими.

2. Спалах епідемії чуми.

3. Повернення татар до Криму і загроза нападу на Київщину й Чернігівщину литовської армії.

4. Не вичерпаними були військові сили Польщі.

• На початку 1649 р. Богдан Хмельницький оприлюднив свої наміри щодо війни проти Речі Посполитої. Це сталося в лютому, під час переговорів у Переяславі, з королівським посольством. У відповідь на умови перемир‘я, запропоновані польськими послами, гетьман сформулював остаточну мету війни.

Промова Хмельницького тлумачиться дослідниками як програма розбудови Української держави

• Гетьман обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їхнього проживання.

• Сформулював положення про соборність Української держави.

• Розглянув козацьку Україну як спадкоємницю Київської Русі.

• Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії.

27 Липня козаки розпочали генеральний наступ.

• Хмельницький міг остаточно добити польську армію. Але кримський хан Іслам-Ґірей порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої.

Неможливість вести війну одночасно проти Польщі й проти Кримського ханства спонукала Богдана Хмельницького укласти мирний договір з Польщею.

Укладення зборівського мирного договору 8 серпня 1649 р.

• Договір передбачав перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

• На цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише православні.

• Встановлено реєстр у 40 тис. козаків.

• Усім учасникам війни оголошувалася амністія.

• Шляхта поверталася до своїх володінь.

• Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

Гетьманщина (1649 – 1764) — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини та Поділля. http://vk.com/video-7720677_162785555

По  закінченні  Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав створення українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до яких приєдналися повстале «покозачене» селянство та міщанство. Для подальшого формування й організації українських збройних сил Б. Хмельницький запровадив територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла декілька сотень вояків, які об'єднувалися в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення всієї Гетьманщини.

Командні посади в українському війську посіли представники реєстрової козацької старшини, української шляхти й заслужені козаки.

Фінансова система Гетьманщини до 1654 p., як уже зазначалося, контролювалася особисто Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території було ліквідовано всі старі державні податки та введено нові. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за виробництво і продані горілки, збори з торгів і ярмарків тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до державної скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно.

 Під час війни було знищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий суд, полкові та сотенні суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за тяжкі злочини (убивства, розбій тощо). Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До нього входили два генеральні судді та судовий писар, що вів справи.

Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковних судах.