Метою Національно-визвольної війни було:

• знищення польського панування;

• створення в етнічних межах України власної держави;

• ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю;

• утвердження козацького типу господарювання.

Хронологія подій

1648 р., січень	Початок Національно-визвольної війни. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
1648 р., лютий	Богдан Хмельницький уклав союзну угоду з кримським ханом про надання військової допомоги.
1648 р., травень	Жовтоводська і Корсунська битви.

Ян ІІ Казимир (1609-1672) - король Речі Посполитої (1648-1668). За часів його правління Річ Посполита прагнула придушити Національно-визвольну війну, вела війни проти Московії та Швеції. У вересні 1668 р. зрікся престолу. Помер у Парижі.

Одночасно з розгортанням Національно-визвольної війни Україну охопила жорстока стихія селянської війни. Тривалий час накопичувана лють селян до своїх гнобителів призвела до того, що вони винищували панів та їхні сім'ї, убивали орендарів та урядників, не розрізняючи їхньої національної приналежності та віросповідання. Селяни громили шляхетські маєтки, захоплювали орні землі та майно.

Битва під Пилявцями відбулася 11-13 вересня 1648 р.

Після безплідних мирних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися. На Волині під Чолганським Каменем було зосереджено 80—90-тисячну польську армію. Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого сягала 100—110 тис. осіб. Битва відбулася неподалік містечка Пилявці, поблизу Староконстянтинова. Розпочалася вона 11 вересня 1648 р. боєм за греблю через річку Іква. Надвечір греблю захопили поляки. Наступного дня обидві сторони готувалися до вирішальної битви. Б. Хмельницькому, на допомогу якому 12 вересня прийшла 5—6-тисячна орда буджацьких татар, удалося ввести в оману поля¬ків, розпустивши чутку, що до нього приєдналися 30 тис. татар. Уранці 13 вересня битва відновилася. Україно-татарське військо захопило греблю й, переправившись на лівий берег, стало тіснити поляків. У другій половині дня перевага була на боці війська Б. Хмельницького. Надвечір серед поляків поширилися чутки, що українсько-татарські загони з'явилися в тилу табору. Виникла паніка. Кидаючи поранених, зброю і майно, поляки стали тікати, причому Заславський, Остророг і Конецпольський потай утекли з табору першими. Унаслідок здобутої перемоги козакам дісталися десятки тисяч возів із майном, 92 гармати й навіть загублена під час утечі гетьманська булава В. Заславського. Перемога в битві під Пилявцями відкрила шлях для визволення з-під польського панування західноукраїнських земель.

Хронологія подій

1648 р., вересень	Битва під Пилявцями.
1648 р., вересень - жовтень	Облога українським військом Львова і Замостя.
1648 - 1668 рр.	Правління в Речі Посполитій короля Яна ІІ Казимира.
1648 р., грудень	Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва.
1649 р., червень - серпень	Облога українським військом фортеці Збараж.
1649 р., серпень	Зборівська битва. Укладення Зборівського перемир'я.