- •Інвестування підприємств україни Навчальний посібник
- •Рецензенти:
- •Розділ і. Державне регулювання інвестиційної діяльності підприємств україни
- •Роль держави в інвестиційній діяльності підприємств України
- •1.2. Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні
- •Роль держави в інвестиційній діяльності підприємств України
- •1.2. Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні
- •2.2.Інвестиційна діяльність страхових компаній
- •2.3. Пенсійні фонди як інструмент інвестування
- •3. 1. Прибуток підприємств як джерело інвестицій
- •3.2. Механізм забезпечення простого і розширеного відтворення активів підприємства за рахунок амортизаційного фонду
- •До і після введення Податкового Кодексу
- •3.3. Напрями застосування внутрішньої кредиторської заборгованості у фінансування поточних інвестицій
- •Залучені джерела фінансування інвестицій підприємства
- •4.1. Акціонерний капітал як джерело інвестування підприємств
- •4.2. Іро як джерело залучення інвестицій для компаній на зарубіжних ринках
- •4.3. Інвестиційний фінансовий лізинг
- •4.4. Інвестиційний франчайзинг
- •5.1. Банківське кредитування інвестицій
- •5.2. Фінансування іпотечних кредитів
- •5.3. Облігаційний механізм фінансування інвестицій в корпоративному секторі української економіки
- •6.1. Методи оцінки ефективності проектів
- •6.2.Статичні методи оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •. Вибір ставки дисконту
- •6.4. Динамічні методи оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •6.5. Аналіз чутливості та сценарний аналіз інвестиційного проекту
- •6.6. Iнвестиційні ризики та управління ними
- •Інвестування підприємств україни
5.2. Фінансування іпотечних кредитів
Іпотечний ринок займає одне з найважливіших місць серед фінансових механізмів економічного стимулювання і стабільного розвитку економіки. За допомогою іпотечних фінансових інструментів здійснюється інвестування реального сектору економіки та збільшення його капіталу і внаслідок цього забезпечується стабільне зростання доходів у різних галузях економіки.
Формування іпотечної системи в Україні відкриває нові фінансові перспективи для розвитку національної економіки:
- забезпечується підвищення рівня капіталізації інвестиційних ресурсів;
- започатковується новий механізм більш ефективного розподілу капіталу між сферами і галузями економіки, виникає новий імпульс для суттєвого розширення фондового ринку на основі появи нових іпотечних цінних паперів.
Вирішення проблем фінансового і кредитного стимулювання економічного зростання України є надзвичайно важливим у ринкових умовах господарювання. Надійною основою господарства України є функціонування конкурентоспроможних та високоефективних підприємств. Для цього потрібне залучення нових джерел фінансування розвитку промисловості на новій технічній і технологічній базі, однак у самих промислових підприємств вільних коштів для реалізації великих інвестиційних проектів немає, а залучення іноземного капіталу поки що є незначним у порівнянні з виробничим потенціалом держави. За цих умов особливого значення набуває фінансування реального сектора економіки та збільшення його капіталу за рахунок іпотеки, котра забезпечує стабільне зростання доходів у різних галузях економіки.
Використання іпотечного кредитування має в промисловій сфері досить серйозні перспективи. Його потенціал у тому, що підприємства мають потребу в оборотних коштах. Крім цього, виникаюча конкурентна боротьба змушує керівництво підприємств постійно вишукувати ресурси на технічну модернізацію і переозброєння. Найбільш перспективними напрямками кредитування є інвестиції в основний капітал і витрати на капітальний ремонт, а також у приріст запасів матеріальних оборотних коштів.
Найбільш поширеною моделлю фінансування іпотечних кредитів є універсальні комерційні банки, які використовують кошти фізичних і юридичних осіб, що розміщені на поточних рахунках та депозитах як кредитні ресурси для надання довгострокових іпотечних кредитів.
Фонди фінансування
Для кращого забезпечення фінансово-правового механізму іпотечного кредитування фінансові установи створюють фонди фінансування за власною ініціативою в порядку, визначеному Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р. № 978-IV.
Управителем може бути фінансова установа, що отримала в дозвіл/ліцензію на здійснення визначеної діяльності.
Системою фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю (система фінансово-кредитних механізмів є дії суб'єктів системи при організації будівництва житла, фінансуванні цього будівництва та здійсненні операцій з нерухомістю.
Суб'єктами такої системи є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН. Управителем може бути фінансова установа, статутний капітал якої становить не менше одного мільйона євро, який повинен бути повністю сплачений виключно грошовими коштами до початку залучення коштів від установників управління майном.
Забудовником може бути особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала договір з управителем.
Об'єктами управління майном у системі фінансово-кредитних механізмів є ФФБ та ФОН. Об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя.
Управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна. Управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном.
Залежно від мети створення фонд може бути:
фондом фінансування будівництва (ФФБ);
фондом операцій з нерухомістю (ФОН); .
Метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла. Метою створення ФОН є отримання доходу власниками сертифікатів цього ФОН, в тому числі шляхом участі спільного інвестора ФОН у фонді фінансування будівництва.
Фінансова установа, яка відповідає вимогам цього Закону, може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ не є юридичною особою, він вважається створеним після затвердження управителем Правил ФФБ, укладання договору із забудовником та відкриття рахунків ФФБ. Для кожного ФФБ відкриваються окремі рахунки. Будь-які обмеження щодо кількості об'єктів будівництва, що можуть споруджуватися в рамках кожного ФФБ, а також щодо обсягів залучених управителем ФФБ в управління коштів не встановлюються.
Банк-управитель відкриває рахунки ФФБ у своєму балансі.
Управитель, який не є банківською установою, відкриває в обраному ним банку на своє ім'я окремий поточний рахунок, який є рахунком фонду.
Рахунки ФФБ управитель використовує для:
- обліку залучених в управління коштів;
- здійснення розрахунків за операціями з управління ФФБ;
- зберігання оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів.
Система функціонування ФФБ передбачає:
- укладання договору між забудовником та управителем ФФБ, визначення характеристик об'єктів будівництва і об'єктів інвестування, передачу забудовником управителю ФФБ переліку об'єктів інвестування в об'єктах будівництва;
- відкриття управителем ФФБ фінансування об'єктів будівництва; - надання управителем довірителю інформації про умови участі у ФФБ для прийняття довірителем рішення про участь у ФФБ;
- укладання управителем ФФБ договору з довірителем про участь у ФФБ;
- внесення довірителем коштів до ФФБ та передачу їх управителю ФФБ в управління за договором про участь у ФФБ;
- фінансування управителем ФФБ спорудження об'єктів будівництва.
Фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду А управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів, за винятком оперативного резерву, в порядку, визначеному договором, у межах вартості будівництва.
Фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ виду Б управитель здійснює за рахунок отриманих в управління коштів у порядку, визначеному договором, у межах вартості будівництва відповідно до графіків фінансування та будівництва, погоджених управителем і забудовником за кожним об'єктом будівництва, що є невід'ємною частиною договору. У разі якщо обсяг фактично залучених від довірителів коштів менший обсягу, визначеного графіком фінансування, управитель здійснює фінансування будівництва за рахунок інших джерел.
Банк надає кредит довірителю ФФБ на умовах, визначених в договорі про іпотечний кредит. Предметом іпотеки за іпотечним договором є об'єкт інвестування, який стане власністю позичальника в майбутньому, та/або майнові права на нього.
Після введення об'єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об'єктів інвестування, отримані від органів, що здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об'єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об'єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об'єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта. ФОН створюється фінансовою установою, яка має сплачений статутний капітал у розмірі не менше одного мільйона євро, та є емітентом сертифікатів ФОН. Емітент сертифікатів ФОН є управителем ФОН, який не є юридичною особою.
Залучені до ФОН кошти управитель ФОН використовує в інтересах власників сертифікатів на умовах управління майном для здійснення операцій з нерухомістю в порядку, визначеному Правилами ФОН, з метою отримання прибутку.
Під операціями з нерухомістю розуміються дії управителя ФОН щодо використання майна ФОН шляхом:
- фінансування будівництва на умовах договору із забудовником для подальшого набуття управителем ФОН у власність споруджених об'єктів будівництва або здійснення управителем ФОН операцій з набутими правами вимоги на профінансовані об'єкти будівництва, або отримання коштів від забудовника у розмірі та в порядку, встановлених договором; - та/або участі у ФФБ для подальшого набуття управителем ФОН на умовах цього Закону у власність проінвестованих об'єктів інвестування або подальшого набуття прав вимоги на проінвестовані об'єкти інвестування та здійснення з ними операцій.
Для створення ФОН фінансова установа має розробити та затвердити: Правила ФОН, інвестиційну декларацію та проспект емісії сертифікатів ФОН; укласти договір із забудовником, а також здійснити емісію сертифікатів ФОН на суму, що не перевищує вартості об'єкта будівництва (у разі укладання договору із забудовником), та організувати розміщення сертифікатів ФОН шляхом відкритого продажу або безпосередньої пропозиції сертифікатів ФОН заздалегідь визначеному колу осіб.
Розміщення сертифікатів здійснюється шляхом відкритого або закритого продажу. Оплата сертифікатів ФОН при їх розміщенні здійснюється тільки грошовими коштами. Розміщення сертифікатів ФОН здійснюються за цінами, встановленими на певну дату, виходячи з правил ФОН. Юридичні та фізичні особи мають право купувати і продавати сертифікати ФОН за ринковою ціною та здійснювати з ними інші операції, що не суперечать умовам випуску.
Моделі кредитування
В сучасній економічній літературі є кілька поглядів на існування систем іпотечного кредитування. Якщо європейська модель сформована навколо іпотечних банків – емітентів цінних паперів, то в американській моделі перевага віддається вторинному ринку – ринку, де емітентами виступають оператори вторинного ринку – спеціалізовані агенції, які здійснюють купівлю іпотечних кредитів і, на їх основі, - випуск іпотечних цінних паперів.
Враховуючи сучасний розвиток фінансової системи України, на нашу думку, необхідно забезпечити впровадження універсальної моделі системи іпотечного кредитування, яка сприятиме діяльності як банків, так і небанківських установ, створюючи для них рівні умови. Міжнародний досвід свідчить про те, що найбільш ефективною і придатною для імплементації в існуючих українських реаліях є дворівнева модель функціонуючого ринку іпотечного кредитування, яка передбачає наявність первинного та вторинного ринків.
Державна політика
За рахунок участі держави в процесах іпотечного кредитування досягаються відразу дві мети: по-перше, вирішується завдання державної підтримки житлового будівництва, по-друге, знижуються кредитні ризики, тобто досягається велика стабільність банківської системи.
Для того, щоб забезпечити безповоротність позитивних процесів та стале зростання промисловості, потрібно проводити активну державну промислову політику, яка спрямована на посилення позицій вітчизняних товаровиробників шляхом здійснення структурної перебудови та оновлення промислового виробництва на новому технічному і технологічному фундаменті. Реалізація відповідного комплексу заходів потребує залучення великих коштів.
Широке використання різноманітних інструментів і технологій іпотечного кредитування підприємств надасть можливість банкам зробити їх більш доступними, що є одним із шляхів підвищення потенційного попиту на продукти іпотечного кредитування в Україні. До того ж, їх застосування приведе до підвищення конкурентоспроможності банків-операторів на ринку іпотечного кредитування.
Для розвитку іпотечного кредитування необхідно:
- запровадити однакові механізми оподаткування коштів, які вкладаються у цінні папери та на банківські депозити;
- максимально відкриту процедуру видачі кредитів;
- врегулювання процедур кредитування в іноземній валюті;
- формування банками підвищених резервів.
Для розвитку ринку іпотеки і становлення ефективної роботи іпотечного механізму у всіх галузях народного господарства Верховна Рада України, Уряд і Національний банк України повинні здійснити такі основні заходи:
- здійснити приватизацію нерухомості на умовах її прозорості;
- створити умови для доступу до капіталу широкому колу покупців нерухомості і, передусім, з допомогою фінансово-кредитної системи;
- створити механізм узгодження приватних, суспільних та державних інтересів у процесі функціонуванню ринку землі;
- здійснити економічні заходи з нормування витрат і маржі операцій фінансово-кредитних установ.
