Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
n5.rtf
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

2. Утворення грошей комерційними банками

Коли йдеться про комерційні банки, то їхнє призначення, як правило, зводиться до функції посередників фінансово-грошових та кредитних операцій. Однак у реальній економічній практиці роль зазначених банківських установ не обмежується цією функ­цією. Вони є суб'єктами утворення пропозиції банківських грошей. Коли розглядається механізм утворення грошей у функції не тіль­ки засобу обігу, а й нагромадження та засобу платежу, не лише готівкових, а й безготівкових операцій, то поряд з центральним банком, емітентом грошової маси, безпосереднім суб'єктом емісій­ного процесу обов'язково мають розглядатися і комерційні банки. Більше того, в ряді країн Заходу, зокрема в США, в останні роки суб'єктами емісійного процесу стали, не лише комерційні банки, а й позиково-ощадні установи.

Комерційні банки утворюють банківські гроші, надаючи своїм клієнтам кредитні позики. Коли банки надають позику, грошова маса зростає; коли отримана позика повертається—зменшується. Розглянемо Це на конкретному прикладі. Насамперед нагадаємо, що горошові знаки стають носієм грошових функцій лише в тому випадку, коли вони обертаються за межами банківської системи. Знаходячись у банківських сейфах, грошові знаки не є грішми.

Уявімо, що вам вдалося домовитися з банком “Інко” про отри-

232

мання під певний комерційний проект кредиту на суму 5000 тис. крб. Для його фінансування банк відкриває поточний (чековий) рахунок, який, як ми вже знаємо, є однією з форм банківських грошей. Від­повідно до цієї суми в обігу зростає грошова маса. Нас поки що не цікавить, звідки з'явилася сума 5000 тис. крб. в “Інко”. Але факт залишається фактом: надавши кредит у сумі 500 тис. крб., “Інко” здійснив відповідну емісію грошей в обіг. Коли через рік строк позики закінчиться і ви, успішно здійснивши свій проект, погасите “Інко” свою заборгованість, грошова маса в обігу змен­шиться на 5000 тис. крб.

Аналогічний ефект емісії грошей має місце, коли комерційний банк купує у населення державні облігації. У цьому випадку цінні папери держави повертаються до емісійної установи, а це, як ві­домо, призводить до збільшення грошової маси в обігу.

Тепер розглянемо проблему з іншого боку. “Інко” формує кре­дитні ресурси. Як і всі комерційні банки, він приймає на свої по­точні рахунки різні види вкладів. Здійснюючи цю операцію, “Інко” бере на себе зобов'язання повернути виплатою відповідного від­сотка клієнтам їхні вклади у певні строки. Вклади до запитання можна отримати готівкою у будь-який час; строкові вклади — че­рез певний період. Оскільки мало вірогідно, що всі вкладники за­хочуть отримати готівку одночасно, “Інко” має змогу тримати у вигляді необхідного резерву лише деяку частину, скажімо, 20 від­сотків усіх депозитів. Порядок встановлення такого резерву регу­люється чинним законодавством. Він завжди перевищує 100 від­сотків. Решта коштів, а це, за нашим припущенням, 80 відсотків загальної суми залучених грошей, становитимуть кредитні ресур­си банку.

З цього прикладу можна зробити висновок, що здатність будь-якого комерційного банку, в тому числі банку “Інко”, утворювати банківські гроші (здійснювати емісію грошей) залежить від розмі­ру наднормативної суми його резерву. Банк може видавати нові позики і утворювати тим самим додаткові гроші лише тоді, коли у нього є вільні резерви, тобто резерви, що перевищують установ­лену законом мінімальну суму, яку він за будь-яких умов зобов'я­заний зберігати.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]