84

Мікроекономіка. Практикум

33. * Споживач купує лише яблука та сливи. Ціна яблук – 2 грн. За кіло-

грам, ціна слив – 1,5 грн. Споживач може витратити на покупку цих

товарів 16 грн. Для оптимального споживчого кошика гранична но-

рма заміни слив яблуками становитиме:

а) 3/4;б) 4/3;в) 1/8;г) 3/32.

34. * Бюджетна лінія споживача описується рівнянням: 15Х+25Y=900.

Оптимальний кошик споживача містить 30 одиниць Y, а кількість

товару Х в цьому кошику становить:

а) 10 одиниць;б) 30 одиниць;

в) 50 одиниць;г) 60 одиниць.

35. * Для споживача товари Х і Y є абсолютними замінниками у пропо-

рції 1:1. Ціна товару Х – 1 грн., товару Y – 1,5 грн. Споживач макси-

мізує корисність, якщо:

а) гранична норма заміни товару Х товаром Y становить 2/3;

б) споживач витрачає весь свій доход на товар Х;

в) споживач витрачає весь свій доход на товарY;

г) гранична норма заміни товару Х товаром Y становить 3/2.

Завдання 2. Визначте, правильні чи неправильні

наступні твердження:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Нахил бюджетної лінії залежить від співвідношення цін двох благ.

Зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно до початко-

вої за інших рівних умов.

Модель можливого описує поведінку споживача без врахування видатків

на будь-який споживчий кошик.

Споживач максимізує корисність, коли його бюджетна лінія перетинає

криву байдужості.

Якщо споживач перебуває на певній кривій байдужості і при цьому цілком

витрачає свій доход, можна стверджувати, що він максимізує корисність.

У точці рівноваги споживача кути нахилу кривої байдужості і бюджетної

лінії однакові.

Бюджетна лінія зрушиться ліворуч паралельно до початкової, якщо до-

ход споживача зменшиться.

Зміни доходу споживача та ринкових цін змінюють купівельну спромож-

ність споживача і впливають на положення бюджетної лінії.

Зрушення бюджетної лінії відбуваються внаслідок зміни рівня задово-

лення потреб споживача.

Розділ 5. Бюджетне обмеження та споживчий вибір

85

10. За умови MU X / PX = MU Y / P крива байдужості є дотичною до бю-Y

джетної лінії.

11. У стані рівноваги споживача гранична корисність товару Х дорівнює

граничній корисності товару Y.

12. Умова рівноваги споживача за кардиналістською теорією не відрізняється

від умови рівноваги споживача за ординалістською теорією.

13. Оптимальний споживчий кошик повинен розміщуватись на бюджетній

лінії і належати до найвищої з можливих кривих байдужості.

14. Розширене бюджетне обмеження відрізняється від звичайного тим, що

відображає видатки споживача не на два, а на множину товарів в межах

його доходу.

15. Другий закон Госсена описує умову рівноваги споживача.

16. Досягнувши стану рівноваги, споживач не має потреби змінювати струк-

туру споживання, купувати одного товару більше, а іншого – менше.

17. Еквімаржинальний принцип – це принцип рівної корисності.

18. Співвідношення між граничними корисностями та цінами благ є різними

для різних споживачів, тоді як співвідношення між граничними корисно-

стями різних благ для всіх споживачів однакові.

19. Багаті витрачають гроші легко, бідні розмірковують над кожною копій-

кою. Поведінка на ринку тих і інших пояснюється законом спадної гра-

ничної корисності.

20. При виборі оптимального кошика з двох товарів – досконалих замінників

споживач завжди віддає перевагу більш дешевому з них.

Завдання 3. Розв’яжіть задачі

Задача 1.

Напередодні нового навчального року батьки дали сину-школяру 24 грн. для

покупки зошитів і авторучок. Ціна одного зошита – 3 грн., ціна авторучки – 2 грн.

Побудуйте бюджетну лінію школяра, відклавши кількість зошитів на вертикаль-

ній, а кількість ручок – на горизонтальній осі.

Визначте, як зміститься бюджетна лінія, якщо:

а) ціна авторучки зросла в 2 рази за інших рівних умов;

б) ціна зошита зросла до 4 грн. за інших рівних умов;

в) батьки дали школяру 36 грн., а ціни на товари залишились на рівні почат-

кових;

г) батьки видали школяру 36 грн., ціна авторучки зросла в 2 рази, а ціна зо-

шита зросла до 4 грн.

86

Мікроекономіка. Практикум

Задача 2.

Бюджетна лінія споживача задана рівнянням:

X + 2Y = 60.

1. Побудуйте графік бюджетної лінії.

2. Визначте альтернативні витрати придбання додаткової одиниці товару X.

3. Якою є абсолютна величина кута нахилу бюджетної лінії?

4. Як зміниться положення бюджетної лінії, якщо:

а) за інших рівних умов доход споживача зросте до 80 грн.?

б) ціна товару X зросте вдвічі, а ціна товару Y і доход споживача зали-

шаться на рівні початкових?

Задача 3.

Уявіть, що ви робите вибір між покупкою морозива та шоколадок, граничні ко-

рисності яких представлені даними таблиці:

Одиниці благ за порядком

Гранична корисність морозива, ютилів

Гранична корисність шоколадок, ютилів

1.

1

10

8

2

8

7

3

6

6

4

4

5

5

3

4

6

2

3

2.

Визначте, яка кількість морозива та шоколадок максимізуватиме корис-

ність, якщо ваш тижневий доход становить 9 грн., ціна одного морозива -

2 грн., однієї шоколадки - 1 грн. Визначте величину сукупної корисності

оптимального набору. Перевірте правильність вашого вибору за прави-

лом максимізації корисності.

Як зміниться оптимальний набір товарів та його сукупна корисність, якщо

за інших рівних умов ціна морозива знизиться до 1 грн.? Чи задовольняє

ваш вибір правилу максимізації корисності?

Задача 4.

Студентка завтра повинна складати 2 іспити : з мікроекономіки та менедж-

менту. Вона почуває себе впевнено в мікроекономіці, але хвилюється з приводу

менеджменту.

Студентка хотіла б максимізувати кількість балів з обох дисциплін, але на під-

готовку до іспитів у неї залишилася лише одна година. В залежності від того, скіль-

ки вона затрачує додаткових хвилин на підготовку до кожного іспиту, вона очікує

отримати наступні бали:

Кількість хвилин

на мікроекономіку

0

10

20

30

40

50

60

Очікувані бали

з мікроекономіки

70

76

81

85

88

90

91

Кількість хвилин

на менеджмент

0

10

20

30

40

50

60

Очікувані бали

з менеджменту

50

58

65

71

76

80

83

Яким чином студентці потрібно використати цей час, щоб максимізувати кі-

лькість балів з обох дисциплін? Поясніть, чому їй не слід присвячувати всю годину

вивченню більш складної для неї дисципліни – менеджменту.

Розділ 5. Бюджетне обмеження та споживчий вибір

87

Задача 5.

Домогосподарка кожного дня купує буханець хліба та пакет молока за ці-

нами відповідно 1 грн. і 0,80 грн. за одиницю. Останнім часом вона купує таку кі-

лькість цих продуктів, що гранична корисність останніх одиниць становить відпові-

дно 80 та 70 ютилів.

Чи можна вважати, що вона купує оптимальний набір продуктів? Якщо ні, то

поясніть, як їй слід перерозподілити свої видатки між двома товарами?

Задача 6.*

Припустимо, що сім’я щодня купує продукти A, B, C, ціни яких становлять:

PA=2 грн., PB= 5 грн., PC= 10 грн. Граничні корисності одиниць відповідних продуктів

(в ютилях) подані у таблиці:

Одиниці

продуктів

за порядком

MUA

MUB

MUC

MU

заощадження

1 грн.

114401005

21230804

31020703

4810402

565201

Тижневий бюджет сім’ї становить 65 грн.

Визначте, яку оптимальну кількість кожного продукту придбає сім’я. Скільки

гривень вигідніше заощадити, ніж витратити на продукти?

Задача 7.

Дані наступної таблиці характеризують криві байдужості споживача, який роз-

поділяє свій тижневий доход 40 грн. між продуктами харчування та розвагами. Ці-

на одиниці продуктів харчування(товар X) становить 1 грн., ціна одиниці розваг

(товар Y) - 2 грн. Криві байдужості позначені як U1 та U2 .

Поверхні байдужості

U1

Товар X

10

15

20

30

-

1.

2.

Кількість товарів, одиниць

Товар YТовар X

255

1510

1015

7,520

-30

U2

Товар Y

25

15

10

7,5

5

Накресліть криві байдужості та бюджетну лінію.

Визначте, який набір продуктів харчування та розваг є оптимальним для

споживача. Чи задовольняє ваша відповідь умові рівноваги споживача?

Задача 8.

Домогосподарка вважає вершкове масло і бутербродний маргарин абсо-

лютними замінниками: MRS=1 для всіх рівнів споживання. Вона витрачає на покуп-

ку цих товарів 20 грн. протягом місяця, пачка вершкового масла коштує 2 грн., па-

чка маргарину - 1 грн.

88

1.

Мікроекономіка. Практикум

Накресліть криві байдужості, які відповідають уподобанням домогоспо-

дарки, відкладаючи кількість маргарину на горизонтальній, а кількість

масла – на вертикальній осі, та бюджетну лінію. Визначте оптимальний

споживчий кошик.

Як змінилося б рішення домогосподарки, якби пачка вершкового масла

коштувала 1 грн., а пачка бутербродного маргарину - 2 грн.?

Яким було б її рішення, якби ціни масла і маргарину були рівні?

2.

3.

Задача 9.

Студент полюбляє чай з цукром, при цьому він завжди додає на склянку чаю 2

ложечки цукру, при іншому співвідношенні чаю та цукру він взагалі відмовиться від

його споживання. Щотижневі видатки студента на чай з цукром становлять 4 грн.,

ціна ложки цукру 5 коп., ціна склянки чаю - 15 коп.

1. Накресліть криві байдужості та бюджетну лінію споживача. Визначте точку рівноваги.

2. Яка кількість цукру та чаю є для студента оптимальною в межах його бюджету?

Задача 10*.

Студентка може витратити на покупку фруктів – апельсинів (Х) та яблук (Y) – 30

грн. на місяць.

Визначте множину наборів фруктів, доступних для студентки, якщо в травні ціна

апельсинів становила 5 грн. за кілограм, а яблук – 3 грн.

У серпні доход студентки зріс, і тепер вона може витратити на покупку фруктів

60 грн. Яблука подешевшали і коштують 2 грн. за кілограм, а при покупці понад 5

кг апельсинів встановлено знижку, вони продаються за ціною 4 грн. за кілограм.

Визначте, які набори фруктів будуть бюджетно доступними для студентки у

серпні. Побудуйте відповідні графіки бюджетного обмеження.

Завдання 4. Графоаналітичні вправи

На графіку зображена модель вибору

споживачем оптимального кошика з двома

товарами X та Y. Позначте на графіку точки,

які відповідали б наступним ситуаціям:

1) споживач максимізує корисність від спо-

живання товарів Х і Y;

2) споживач купує тільки товар Х;

3) споживач купує тільки товар Y;

4) споживач купує набір, на який не витра-

чає всього доходу;

5) споживач обирає набір, що має корис-

ність U2, але виходить за межі його бю-

джету;

6) споживач обирає набір, що має корис-

ність U1, його бюджет цілком витрачений, але вибір не є оптимальним;

7) споживач обирає набір вищого рівня корисності, що виходить за межі його

бюджету.

Вправа 1.

Розділ 5. Бюджетне обмеження та споживчий вибір

89

Вправа 2.

Споживачвибрав

оптимальнийспожив-

чий кошик А, в якому по

2,5 одиниці товарів Х і Y.

Доход, витрачений на

його придбання, стано-

вить 40 грн.

1. Визначте ціни това-

рів Х і Y.

2. Поясніть, під впли-

вом якого чинника

споживач зміг пе-

реміститись у точку

рівноваги С і збіль-

шити споживання обох товарів?

3. Як повинен змінитись доход споживача за інших рівних умов, щоб він зміг об-

рати кошик В замість кошика С? Проілюструйте цю зміну графічно.

Вправа 3.

На графіку представлена двопро-

дуктова модель споживчого вибору.

Припустимо, що MRS у точці рівноваги

дорівнює 0,25.

1. Поясніть логіку оптимізації вибору

споживача за даних умов.

2. Як називається представлена си-

туація і відповідна рівновага?

Вправа 4.

1.

2.

3.

4.

Поясніть, яка ситуація споживчого вибору

ілюстрована представленим графіком.

Чому оптимальний споживчий кошик пе-

редбачає витрачання всього бюджету

лише на один з товарів?

За якої умови споживач обрав би кошик

лише з товаром Y?

За якої умови споживача задовольнив би

будь-який набір товарів Х і Y?

90

Мікроекономіка. Практикум

ЗМІНА РІВНОВАГИ

СПОЖИВАЧА.РОЗДІЛ

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ

ТА РИНКОВИЙ ПОПИТ

6

Базовий рівень. Основні терміни та поняття

На рішення споживача щодо вибору оптимального споживчого кошика

впливають зміни у доході та цінах товарів.

Між споживчим вибором і ціною існує складний, прямий і обернений

зв’язок: ціна визначається суб’єктивною оцінкою корисності товару спожи-

вачем, а вибір оптимального кошика залежить від рівня ринкових цін.

Крива „ціна – споживання” показує функціональну залежність між

обсягом споживання кожного блага та його ціною; вона сполучає всі точки

рівноваги споживача, пов’язані зі зміною ціни одного з товарів. На її основі

будується крива індивідуального попиту.

Властивості кривої попиту:

оскільки зі зниженням ціни одного з благ споживач переміщується на

все вищі криві байдужості, крива попиту відображає зміну рівня кориснос-

ті споживача: чим нижчою є ціна, тим вищий рівень добробуту вона забез-

печує споживачеві;

у кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність, оскі-

льки кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на пев-

ному рівні корисності;

у міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшу-

ється. Зменшення MRS відповідає інтуїтивному відчуттю споживача, що

відносна цінність блага зменшується в міру збільшення його споживання,

тобто справджується закон спадної граничної корисності.

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик, викликаючи два

ефекти – ефект заміни та ефект доходу.

Ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни

відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача.

Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни

реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Концепція розмежування ефектів заміни та доходу була розроблена укра-

їнським економістом і математиком Є. Слуцьким (1915 р.) та англійським

економістом Дж. Хіксом (в середині 30-х років).

Для розмежування впливу ефектів Слуцький застосовує ідею компенсую-

Розділ 6. Зміна рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит

91

чої рівноваги. Її економічний смисл – визначити, якою стала б структура

споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Графічно пе-

редбачає побудову допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії. У

моделі за Слуцьким компенсуюча бюджетна лінія проходить через точку по-

чаткової рівноваги і є січною початкової кривої байдужості; ефект заміни су-

проводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач перемі-

щується на вищу криву байдужості.

У моделі Хікса компенсуюча бюджетна лінія дотична до початкової кри-

вої байдужості. Під впливом ефекту заміни споживач залишається на тому ж

рівні корисності, але змінює набір товарів у кошику.

Обидві моделі виявляють однакові тенденції: зі зниженням ціни блага

ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має

додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних

напрямках, – залежно від того, до якого типу належить товар.

У випадку зниження ціни ефект доходу для нормальних благ діє в тому

ж напрямку, що і ефект заміни, є величиною додатною. Для нижчих благ

ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення, проте

ефект зміни для нижчих благ значно більший, ніж ефект доходу, тому загаль-

ний ефект дає збільшення споживання нижчого блага за умови зниження йо-

го ціни.

У випадку підвищення ціни ефект заміни завжди є від’ємним, а ефект до-

ходу для нормальних товарів – від’ємним, для нижчих – додатним. Великі

показники доходу ефекту доходу пов’язані частіше з нормальними, аніж з

нижчими товарами.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує

ефект доходу, так що споживання їх збільшується, називаються звичайними

благами. Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням

ціни попит на звичайні блага скорочується, а зі зниженням ціни попит на них

зростає, крива попиту має від’ємний нахил.

Товар Гіффена – це нижчий товар, який займає значне місце у видатках

споживача і для якого не виконується закон попиту; ефекти доходу і заміни

різноспрямовані, при цьому ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива

попиту має висхідний характер.

У моделі Хікса для випадку досконалих доповнювачів зі зміною віднос-

них цін благ оптимальний споживчий кошик не змінюється, ефект заміни

відсутній, а зміна обсягу попиту відбувається виключно за рахунок ефекту

доходу. У випадку досконалих замінників, навпаки, відсутній ефект доходу,

а зміна рівноваги і зміна обсягу попиту відбувається лише за рахунок ефекту

заміни.

Спадний характер кривої попиту визначають три чинники: спадна гра-

нична корисність, ефект доходу і ефект заміни.

Ефекти заміни та доходу мають не тільки важливе теоретичне, але й прак-

92

Мікроекономіка. Практикум

тичне значення для прогнозування змін індивідуального, отже, і ринкового

попиту, а також впливу на нього різноманітних заходів економічної політики

держави. Вони дозволяють визначити більш прийнятні варіанти оподатку-

вання, виявити, який спосіб стягнення податку або який спосіб компенсації

підвищення ціни внаслідок запровадження податку є найменш вразливими

для добробуту споживача.

Для оцінки ефективності такої політики застосовується крива попиту з

компенсацією доходу, яка показує кількість товару, яку придбали б спожива-

чі за кожної ціни, якби їм цілком компенсували ефект доходу від її зміни.

Крива відрізняється від звичайної кривої індивідуального попиту тим, що при

її побудові з загального ефекту зміни обсягу попиту виключається ефект до-

ходу, для нормальних благ вона завжди більш стрімка, ніж звичайна, для ни-

жчих є більш пологою. Відмінність між кривими є суттєвою для благ, які

мають значну питому вагу у видатках споживача (значний ефект доходу) і

незначною для решти благ.

Зміна доходу споживача призводить до паралельного зміщення бюджет-

ної лінії і переміщення споживача на іншу криву байдужості в нову точку рі-

вноваги.

Крива „доход – споживання“ сполучає всі точки рівноваги спожи-

вача, пов’язані з різними рівнями доходу і показує співвідношення між дохо-

дом споживача і кількістю товарів, що купуються.

Траєкторія кривої „доход – споживання“ залежить від типу благ: для нор-

мальних благ вона є монотонно зростаючою, – зі зростанням доходу спо-

живання всіх товарів збільшується; для нижчих благ вона набуває від’ємного

нахилу, відхиляється ліворуч, відображаючи скорочення споживання зі зрос-

танням доходу; для нейтральних благ вона має вигляд вертикальної лінії, –

споживання блага не залежить від рівня доходу

Модель „доход – споживання” характеризує зміни в індивідуальному по-

питі на благо: зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар і

зміщує криву попиту.

На основі кривої „доход – споживання“ або безпосередньо в узагальненій

моделі „доход – споживання“ на основі розширеного бюджетного обмеження

можуть бути побудовані криві Енгеля.

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару

від доходу споживача. Для різних типів благ вони мають однаковий з криви-

ми „доход – споживання” характер залежності від доходу.

Криві Торнквіста описують залежність видатків споживачів від

доходу для трьох груп благ: першої необхідності, другої необхідності та

предметів розкоші. Вони показують, що потреба у предметах першої необ-

хідності задовольняється в першу чергу, але зі зростанням доходу їх частка у

бюджеті споживача скорочується, а рівень споживання стабілізується. Спо-

живання благ другої необхідності, починається за досягнення певного рівня

Розділ 6. Зміна рівноваги споживача. Індивідуальний та ринковий попит

93

доходу, видатки споживачів на ці товари спочатку зростають, згодом дещо

стабілізуються, після чого починається новий етап стрімкого зростання цих

видатків з наступною їх стабілізацією. Видатки на предмети розкоші

з’являються за досить високого рівня доходу, але зі зростанням доходу вони

зростають безперервно та стрімко.

Ринковий попит обчислюється додаванням показників величини ін-

дивідуального попиту всіх покупців даного товару за кожного значення ціни.

Звичайно криві індивідуального попиту утворюються виключно на основі

смаків і уподобань певних споживачів, а попит інших покупців ніяк не впли-

ває на попит окремого споживача. Проте попит на деякі товари однієї особи

іноді залежить від того, скільки ще людей придбали цей товар, що в свою

чергу чинить вплив на величину та еластичність ринкового попиту.

Позитивні сіткові зовнішні впливи виникають, коли типовий споживач

збільшує свій попит, якщо товар купує багато людей. Це – ланцюговий

ефект, який з’являється при бажанні споживача слідувати моді, придбати

товар, який мають інші. Крива індивідуального попиту зміщується праворуч,

а ринковий попит стає більш еластичним.

Негативні сіткові зовнішні впливи виникають тоді, коли люди прагнуть

володіти рідкісними, унікальними товарами; чим менша кількість людей во-

лодіє даним товаром, тим вищим буде попит на нього. Це – ефект снобізму,

внаслідок якого крива індивідуального попиту зі зростанням споживання ін-

ших осіб зміщується ліворуч, крива ринкового попиту стає більш стрімкою, а

ринковий – попит менш еластичним.

Товари Веблена – це предмети розкоші, попит на які споживачів з висо-

ким рівнем доходу зростає, незважаючи на підвищення їхніх цін. Ці товари

виявляють ефект снобізму (ефект Веблена): зниження цін на них розціню-

ється споживачами як падіння їх престижності, тому попит скорочується.

Крива попиту на товари Веблена є висхідною.

Максимальна сума грошей, яку заплатив би кожен споживач за бажаний

товар, називається готовністю платити і є показником сприйняття цінності

товару споживачем. Крива попиту визначає ціну, яка відображає готовність

платити граничного споживача, тобто готового першим залишити ринок за

найменшого підвищення ціни.

Споживчий надлишок – це різниця між максимальною сумою, яку

споживач був готовий заплатити за кількість товару, на яку він пред’являє

попит, і фактично заплаченою сумою.

Величина сукупного надлишку вимірюється площею фігури, обмеженої

кривою попиту, лінією ринкової ціни та віссю ординат. Споживчий надли-

шок вимірює сукупну вигоду споживачів від придбання товарів на конкурен-

тному ринку, є показником їх добробуту. Концепція споживчого надлишку

включається в теорію економіки добробуту як доказ переваг ринкової систе-

ми, котра максимізує загальний добробут як споживачів, так і виробників.