- •Затверджено на засіданні кафедри
- •Донецьк – 2011
- •Змістовний модуль 1 економіка праці та трудові ресурси у сучасній українській економіці
- •Тема 1. Предмет, задачі і логіка курсу „економіка праці і соціально – трудові відносини”
- •1.1. Мета, завдання, об`ект, предмет, метод і інформаційна база вивчення дисципліни
- •1.2. Структура і логіка дисципліни „Економіка праці і соціально – трудові відносини”, її методичне забезпечення
- •Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •Тема 2. Праця як основа життєдіяльності людини і суспільства
- •2.1. Соціально-економічна сутність праці
- •2.2. Зміст і характер праці
- •2.3. Види праці
- •3. Населення і трудові ресурси суспільства
- •3.1 Соціально-економічна характеристика населення і трудових ресурсів
- •Розділення за методикою моп
- •3.2. Економічно активне населення
- •3.3. Трудовий потенціал суспільства
- •Компоненти трудового потенціалу
- •3.4 Відтворення населення і ресурсів для праці
- •Тема 4. Зайнятість населення і безробіття
- •. Соціально-економічна сутність зайнятості населення
- •4.2. Види і форми зайнятості населення
- •4.3.Державне регулювання зайнятості населення
- •Додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатним громадянам, які потребують соціального захисту, зокрема:
- •Пільги і компенсації вивільненим працівникам:
- •Особливі гарантії надаються працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці:
- •Вихідна допомога:
- •Умови виплати допомоги по безробіттю громадянам зареєстрованим на загальних підставах:
- •Розміри допомоги по безробіттю громадянам, зареєстрованим на загальних підставах:
- •. Гнучкі форми зайнятості, їх особливості.
- •Безробіття та його види
- •Змістовний модуль 2. Ринок праці та соціально-трудові відносини
- •Тема 5. Соціально- трудові відносини в сучасній
- •Економіці
- •. Поняття і сутність соціально-трудових відносин
- •Предмет і структура соціально- трудових відносин
- •Принципи і типи соціально- трудових відносин
- •5.4. Партнерство в системі соціально- трудових відносин і роль профспілок в ньому
- •Тема 6. Ринок праці в системі соціально – трудових відносин
- •6.1. Сутність, зміст, основні складові ринку праці в економічній системі україни
- •6.2. Види ринків праці - Моделі, види, типи, форми, різновиди та сегменти
- •6.3. Основні конвенції Міжнародної організації праці з питань регулювання ринку праці
- •Тема 7. Формування та планування персоналу підприємства
- •7.1. Формування потреби підприємства в персоналі
- •7.2. Методи визначення чисельності персоналу підприємства
- •1. Метод коригування базової чисельності:
- •1. Розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, якщо дані щодо трудомісткості є вірогідними.
- •2. Використовується кореляційна залежність:
- •Змістовний модуль 3. Організація праці на підприємстві і її стимулювання тема 8. Організація праці і її нормування
- •8.1. Поняття організації праці
- •8.2. Розподіл та кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація робочих місць та їх обслуговування
- •8.4. Умови праці і фактори їх формування
- •8.5. Сутність і значення нормування праці
- •Тема 8. Організація праці і її нормування 95
- •8.6. Робочий час. Режими праці й відпочинку
- •Тема 9. Ефективність та продуктивність праці
- •9.1. Зміст, критерії оцінки, фактори і резерви росту продуктивності праці
- •1. За характером використовуваних ресурсів:
- •9.2. Сутність та значення продуктивності праці, фактори і резерви росту
- •У результаті зниження трудомісткості
- •У результаті зниження витрат робочого часу
- •У результаті збільшення питомої ваги основних робітників
- •9.3. Показники і методи виміру продуктивності праці
- •1. Річний виробіток на одного працівника:
- •2. Денний виробіток на одного працівника:
- •3. Годинний виробіток на одного працівника:
- •Тема 10. Мотивація трудової діяльності
- •10.1. Сутність мотивації трудової діяльності
- •10.2. Сучасні теорії мотивації
- •10.3. Методи мотивації праці
- •Тема 11. Стимулювання та оплата праці на підприємстві
- •1. Поняття, сутність, теорії та функції заробітної плати
- •11.2. Сутність та склад фонду оплати праці
- •10.3. Форми й системи заробітної плати
- •10.4. Формування фонду оплати праці
- •Перелік основної і додаткової літератури і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
8.3. Організація робочих місць та їх обслуговування
Одним з найважливіших елементів організації праці на підприємстві (організації) є вдосконалення планування, організації й обслуговування робочих місць із метою створення на кожній з них необхідних умов для високопродуктивної й високоякісної праці при можливо менших фізичних зусиллях і мінімальній нервовій напрузі. Робоче місце – це первинна ланка виробничої структури підприємства, вона є об'єктом організації праці по всім її вищезгаданих напрямках. Робоче місце – це зона докладання праці, визначена на підставі трудових і інших діючих норм і оснащена необхідними засобами, призначеними для трудової діяльності одного або декількох виконавців. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі), режими праці й відпочинку, характер праці працівника (різноманітний, монотонний і ін.).
Робочі місця прийнято класифікувати по професіях, числу виконавців (індивідуальні, колективні), ступеню спеціалізації (універсальні, спеціалізовані), рівню механізації (механізовані, автоматизовані тощо), по кількості встаткування (одноверстатні, багатоверстатні) і нарешті, робоче місце може бути стаціонарним або рухливим, перебувати під землею, на висоті тощо. Організація робочого місця – це система заходів щодо його планування, оснащенню засобами и предметами пращ, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню робочого місця і його атестації.
Організація обслуговування робочого місця означає його забезпечення засобами, предметами праці та послугами, що необхідні для здійснення трудового процесу.
До оснащення робочого місця належать: основне технологічне та допоміжне обладнання, технологічне оснащення, організаційне оснащення та технічна документація.
До основного технологічного обладнання відносяться верстати, машини, агрегати, автоматичні лінії, що безпосередньо діють на предмет праці і постійно знаходяться на робочому місці.
Допоміжне обладнання призначене для полегшення виконання операцій з подачі до робочого місця та безпосередньо у робочу зону предметів праці, їх підйому, встановлення, зняття та відправки з робочого місця (крани, навантажувачі тощо).
До технологічного оснащення відносяться: - стискувальні пристосування, - робочий та вимірювальний інструмент, - контрольно-вимірювальні прилади.
До складу організаційного оснащення входять: - предмети, необхідні робочому дня зручної робочої пози, а також для укладання та вберігання приладдя, інструменту, деталей, допоміжних матеріалів: - засоби освітлення, сигналізації та зв'язку; - допоміжні пристосування для догляду за обладнанням, прибирання робочого місця тощо; - предмети виробничого інтер’єру.
Планування робочого місця – це найбільш раціональне просторове розміщення матеріальних елементів виробництва – устаткування, засобів зв’язку. Технологічних й організаційних залишків й т.п., а також працівника. Робоче місце звичайно включає робочу, оперативну й допоміжну зони. В основній зоні, звичайно обмеженій межами досяжності рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються знаряддя праці, що постійно використовуються в роботі, інша площа – допоміжна зона, де розташовуються предмети, що застосовуються значно рідше.
Виняткову роль організації праці грає організація обслуговування робочих місць, то що практика показує, що приблизно дві третини всіх внутрішньо змінних втрат робочого часу пов’язані з недоліками в обслуговуванні робочих місць. Обслуговування робочих місць здійснюється по наступних функціях:
виробничо-підготовча (комплектування предметів праці, видача виробничого завдання та технічної документації, виробничий інструктаж);
налагоджувальна;
контрольна (контроль якості продукції, вимірювального інструменту, контрольно-вимірювальної апаратури);
транспортно-складська (приймання, зберігання та видача матеріалів, деталей, інструменту, доставка до робочого місця предметів та засобів праці, вивіз із робочого місця готової продукції);
підтримки у робочому стані основного та допоміжного обладнання;
енергетична (забезпечення усіма видами енергії);
ремонтно-будівельна;
господарсько-побутова.
Відрізняють три системи обслуговування: централізовану, децентралізовану, змішану. Можуть бути три форми обслуговування: стандартна, планово-попереджувальна та чергувальна.
Організація робочих місць неможлива без розробки організаційно-методичної нормативної документації, за допомогою якої регламентувалися б зміст праці виконавців, вимоги, що ставляться до них виробництвом, витрати праці на виконання тієї чи іншої роботи, її умови, показники відповідальності і багато іншого, без чого неможливий ефективний процес виробництва. Головне місце серед цих документів мають займати карти робочих місць, що є істотним доповненням до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників працівників і кваліфікаційних довідників фахівців.
Проектування і планування робочих місць має чимало труднощів, є комплексною проблемою, що стосується техніки і технології виробництва, нормування й організації праці, її планування й оцінки роботи, психофізіологічних, соціальних, правових питань. Ця діяльність має здійснюватися за активної участі фахівців служби управління персоналом.
Одним з основних засобів управління вдосконаленням організації праці на робочих місцях у діючому виробництві є їх атестація – комплексна оцінка стану кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному й організаційному рівню з метою створення зайнятому на ньому працівнику чи групі працівників необхідної виробничої обстановки й умов, що забезпечують високу ефективність праці, і на цій основі – гідну заробітну плату. Атестація робочих місць повинна сприяти зростанню продуктивності праці на основі приведення стану робочих місць у відповідність до вимог науково-технічного прогресу; підвищенню змістовності і привабливості праці; поліпшенню використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і застарілого устаткування, концентрації виконання робіт на найбільш прогресивному устаткуванні; забезпеченню збалансованості кількості робочих місць і кількості працівників, підвищенню коефіцієнта змінності роботи; поліпшенню умов праці і техніки безпеки на кожному робочому місці, підвищенню культури виробництва; підвищенню соціальної активності і кваліфікації працівників, залученню їх до управління виробництвом, у тому числі до оцінки досягнутого рівня виробництва і визначенню заходів для його удосконалення.
Робочі місця атестуються за такими основними позиціями:
умови праці і забезпечення техніки безпеки;
техніко–технологічні чинники (технічна оснащеність, планування, обслуговування, прогресивність технологічного процесу);
рівень організації праці (темп роботи, час зайнятості, інтенсивність праці);
економічна ефективність (витрати, доходи, якість, результат).
Логічним завершенням атестації робочих місць є складання паспорта робочого місця як єдиного документа, в якому всі необхідні вимоги до його організації взаємопов’язані.
У результаті атестації по кожному робочому місцю (технології, ділянці й т.п.) приймається одне з наступних рішень: продовжувати експлуатацію без внесення змін, дозагрузити, раціоналізувати з метою доведення всіх показників до нормативного рівня, ліквідувати. Організація роботи із проведення атестації робочих місць включає кілька етапів: облік робочих місць, підготовчі й роз'яснювальні заходи, формування спеціальних робочих груп для її реалізації, оцінка ефективності даної роботи.
