Обмеження з використання земельних угідь

Земля є основним засобом і предметом виробництва в сільсько­му господарстві, причому найбільш дефіцитним. Тому формулюванню умов з використання земельних угідь треба приділити належну ува­гу, тим більше, що розмір, склад і якість цих угідь мають істот­ний вплив на спеціалізацію і галузеву структуру господарства. В обмеженняхз використання земельних угідь необхідно врахувати можливості трансформації менш продуктивних видів угідь в більш продуктивні, поверхневого і корінного поліпшення сіножатей і пасовищ, використання під посіви сільськогосподарських культур, зокрема кормових, площ, що знаходяться під багаторічними насадженнями.

Математичний запис умов з використання земельних угідь може мати вигляд:

(1)

Тип обмеження в даних умовах доцільно ставити "" (не біль­ше).

Обмеження в використання ріллі можна формулювати одним мате­матичним співвідношенням, якщо немає суттєвих відмінностей в якості грунтів. Якщо ж одні угіддя суттєво відрізняються за своєю якістю, то умови їх використання слід формулювати різними обме­женнями.

Умови з використання сіножатей і пасовищ можна формулювати одним основним обмеженням, якщо вони взаємозамінні. Якщо їх призначення строго лімітоване, тобто сіножаті не можуть бути ви­користані як пасовища, а пасовища як сіножаті, то в цьому випадку для кожного з цих видів угідь формулюється окреме обмеження.

Якщо ставиться завдання визначити структуру виробництва не лише для господарства в цілому, але і для окремих виробничих під­розділів, то крім загальногосподарських обмежень формулюються об­меження з використання земельних угідь у відповідних виробничих підрозділах.

У тому випадку, коли в основних обмеженнях з використання земельних угідь є допоміжні змінні, що означають трансформацію чи поліпшення угідь, їх треба спеціально обмежити додатковими умова­ми. Наприклад, в господарстві є 600 га природних сінокосів, 200 га з них може бути трансформовано в ріллю. В даному випадку необхідно додатково в окремому обмеженні відобразити вимогу, що допо­міжна змінна, яка означає розмір транформації, може бути не біль­шою 200 га.

Для того, щоб сформулювати умови з використання земельних угідь, потрібна, як видно а викладеного, інформація про розмір і якість різних видів земельних угідь в господарстві в цілому і в розрізі окремих виробничих підрозділів, можливості трансформації і поліпшення угідь, під які культури можна використати ці угіддя. Окремо треба пояснити, як розрахувати коефіцієнт "b_ij". Як відо­мо, X_j в умові (1) означають площі посіву сільськогосподарських культур. При тих культурах основного посіву, які самі себе забезпечують насінням або для яких насіння купується, коефіцієнт "b_ij" дорівнює одиниці. Для культур проміжного посіву - нулі.. Але є культури, зокрема однорічні трави на зелений корм, сіно, сінаж, для яких насіння виробляється в господарстві. Площу, потрібну для виробництва насіння для посіву цих культур на корм, необхідно врахувати в балансі ріллі. Щоб не вводити окремих змінних і обме­жень зі забезпечення насінням, можна виразити необхідну для виробництва насіння площу через техніко-економічні коефіцієнти. Наприклад, урожайність зерна зернової культури, яка вирощується і на зерно і на зелений корм, дорівнює 50 ц/га, норма виоіву – 2,5 ц/га. Звідси 1 га зернової культури може забезпечити насінням 20 га цієї ж культури, вирощуваної на зелений корм (50 : 2.5 = 20). Один гектар посівів на зелений корм забезпечується насінною площею в 20 paзів меншою (1 : 20 = 0.05). Насіння треба не лише для гектара кормової площі, але й для 0.05 га насінної площі (0,05 : 20 - 0.0025).

Татам чином, коефіцієнт при відповідній змінній, що позначає культуру, яка вирощується на корм, повинен складати 1.053 (1 + 0,05 + 0,0025 = 1,053). Якщо культура вирощується як проміжна, то 0,053.