- •Вступна лекція
- •Необхідність використання економіко-математичного моделювання і еом в удосконаленні планування і управління сільськогосподарським виробництвом
- •Умови, які допускають застосування методів лінійного програмування
- •Симплексний метод лінійного програмування
- •1. Загальна характеристика симплексного методу
- •2. Математичне формулювання задачі
- •3. Алгоритм симплексного методу
- •Елемент Елементу Відповідний елемент Елемент початко вого
- •4. Особливості алгоритму м -методу
- •1. Постановка і математична модель транспортної задачі
- •2. Метод апроксимації
- •3. Метод потенціалів
- •4. Розподільчий метод
- •2.1. Поняття про моделі і моделювання. Математична модель і моделювання.
- •Етапи економіко-математичного моделювання
- •Постановка економіко-математичної задачі і вибір критерія оптимальності
- •Встановлення переліку змінних та обмежень.
- •Збирання інформації, розроблення техніко-економічних коефіцієнтів, констант і оцінок змінних
- •Побудова числової економіко-математичної моделі
- •Підготовка задачі до розв”язування. Аналіз одержаних результатів розв”язання
- •2.3. Економіко-математичне моделювання задач раціонів годівлі сільськогосподарських тварин Постановка задачі і можливі критерії оптимальності
- •1. Поживних речовин в раціоні повинно міститись не менше необхідної кількості:
- •2.4. Економіко-математичне моделювання задач для розрахунку оптимальної кормосуміші
- •Економіко-математичне моделювання задач використання заготовлених кормів
- •Моделювання оптимальної галузевої структури та спеціалізації Постановка задачі і вибір критерія оптимальності
- •Обгрунтування системи змінних
- •Умови задачі. Їх формалізація. Інформація для формалізації умов задачі
- •Обмеження з використання земельних угідь
- •Обмеження з балансу трудових ресурсів
- •Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Обмеження з виробництва і використання кормів
- •Обмеження зі співвідношення площ посівів окремих сільськогосподарських культур та їх груп у сівозмінах
- •Обмеження з дотримання належної структури поголів'я тварин
- •Обмеження із забезпечення необхідного обсягу виробництва валової і товарної продукції
- •Обмеження в використання основних виробничих фондів і капіталовкладень
- •Обмеження з матеріально-грошових затрат
- •Інші обмеження
- •Аналіз і оцінка результатів розв'язку задачі
- •Особливості економіко-математичного моделювання виробничої структури фермерських господарств
Обмеження з використання земельних угідь
Земля є основним засобом і предметом виробництва в сільському господарстві, причому найбільш дефіцитним. Тому формулюванню умов з використання земельних угідь треба приділити належну увагу, тим більше, що розмір, склад і якість цих угідь мають істотний вплив на спеціалізацію і галузеву структуру господарства. В обмеженняхз використання земельних угідь необхідно врахувати можливості трансформації менш продуктивних видів угідь в більш продуктивні, поверхневого і корінного поліпшення сіножатей і пасовищ, використання під посіви сільськогосподарських культур, зокрема кормових, площ, що знаходяться під багаторічними насадженнями.
Математичний запис умов з використання земельних угідь може мати вигляд:
(1)
Тип обмеження в даних умовах доцільно ставити "" (не більше).
Обмеження в використання ріллі можна формулювати одним математичним співвідношенням, якщо немає суттєвих відмінностей в якості грунтів. Якщо ж одні угіддя суттєво відрізняються за своєю якістю, то умови їх використання слід формулювати різними обмеженнями.
Умови з використання сіножатей і пасовищ можна формулювати одним основним обмеженням, якщо вони взаємозамінні. Якщо їх призначення строго лімітоване, тобто сіножаті не можуть бути використані як пасовища, а пасовища як сіножаті, то в цьому випадку для кожного з цих видів угідь формулюється окреме обмеження.
Якщо ставиться завдання визначити структуру виробництва не лише для господарства в цілому, але і для окремих виробничих підрозділів, то крім загальногосподарських обмежень формулюються обмеження з використання земельних угідь у відповідних виробничих підрозділах.
У тому випадку, коли в основних обмеженнях з використання земельних угідь є допоміжні змінні, що означають трансформацію чи поліпшення угідь, їх треба спеціально обмежити додатковими умовами. Наприклад, в господарстві є 600 га природних сінокосів, 200 га з них може бути трансформовано в ріллю. В даному випадку необхідно додатково в окремому обмеженні відобразити вимогу, що допоміжна змінна, яка означає розмір транформації, може бути не більшою 200 га.
Для того, щоб сформулювати умови з використання земельних угідь, потрібна, як видно а викладеного, інформація про розмір і якість різних видів земельних угідь в господарстві в цілому і в розрізі окремих виробничих підрозділів, можливості трансформації і поліпшення угідь, під які культури можна використати ці угіддя. Окремо треба пояснити, як розрахувати коефіцієнт "bij". Як відомо, Xj в умові (1) означають площі посіву сільськогосподарських культур. При тих культурах основного посіву, які самі себе забезпечують насінням або для яких насіння купується, коефіцієнт "bij" дорівнює одиниці. Для культур проміжного посіву - нулі.. Але є культури, зокрема однорічні трави на зелений корм, сіно, сінаж, для яких насіння виробляється в господарстві. Площу, потрібну для виробництва насіння для посіву цих культур на корм, необхідно врахувати в балансі ріллі. Щоб не вводити окремих змінних і обмежень зі забезпечення насінням, можна виразити необхідну для виробництва насіння площу через техніко-економічні коефіцієнти. Наприклад, урожайність зерна зернової культури, яка вирощується і на зерно і на зелений корм, дорівнює 50 ц/га, норма виоіву – 2,5 ц/га. Звідси 1 га зернової культури може забезпечити насінням 20 га цієї ж культури, вирощуваної на зелений корм (50 : 2.5 = 20). Один гектар посівів на зелений корм забезпечується насінною площею в 20 paзів меншою (1 : 20 = 0.05). Насіння треба не лише для гектара кормової площі, але й для 0.05 га насінної площі (0,05 : 20 - 0.0025).
Татам чином, коефіцієнт при відповідній змінній, що позначає культуру, яка вирощується на корм, повинен складати 1.053 (1 + 0,05 + 0,0025 = 1,053). Якщо культура вирощується як проміжна, то 0,053.
