Обмеження в використання основних виробничих фондів і капіталовкладень

Основними виробничими фондами сільськогосподарського підпри­ємства є будівлі і споруди, трактори, комбайни, сільськогоспо­дарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, обладнання різних виробництв тощо. Поповнення основних виробничих фондів відбувається за рахунок капіталовкладень. Від того, як господарство забезпечене основними виробничими фондами, які мож­ливості їх поповнення, у великій мірі залежить напрямок розвитку і темпи розширення виробництва, його галузева структура. Тому в задачу оптимізації галузевої структури доцільно або необхідно (особливо при постановці на перспективу) ввести обмеження із за­безпечення основними виробничими фондами та їх поповнення. Вклю­чити в задачу обмеження із забезпеченості всіма основними вироб­ничими фондами немає потреби або й навіть можливості. Як правило, включають ті фонди, які є найбільш лімітованими і які необхідно в плановий період поповнювати. Сюди належать обмеження із забезпе­чення тваринницькими приміщеннями, тракторами і комбайнами, схо­вищами, капіталовкладеннями.

Обмеження щодо тваринницьких приміщень формулюють, виходячи з наявності скотомісць, існуючих тваринницьких приміщень і потре­би в них. Коефіцієнтами при основних змінних, які означають пого­лів'я тварин різних видів і груп, є одиниці, при допоміжних змінних, що означають додаткове будівництво приміщень - кількість скотомісць в одному тваринницькому приміщенні. Константою є на­явність скотомісць в існуючих приміщеннях.

. Обмеження з потреби в сховищах вводять тоді, коли господар­ство має або може мати велику кількість продукції, яку треба збе­рігати у відповідних сховищах. Формулюються дані обмеження подіб­но до обмежень із забезпечення тваринницькими приміщеннями.

Рідше вводять в дану задачу обмеження з потреби в тракторах і комбайнах. Справа в тому, що оптимізувати структуру машино-тракторного парку можна тільки в окремо поставленій задачі. Тут ці обмеження дають можливість лише орієнтовно визначити склад тракторного парку і потребу в капіталовкладеннях для поповнення тракторного парку. Коефіцієнтами при основних змінних в рослин­ництві і тваринництві в цих обмеженнях можуть бути затрати техніки на рік або за періодами роботи на одиницю змінної, виражені в гектарах умовної еталонної оранки, грошовому виразі, тракторо-змінах в розрізі видів техніки (наприклад, тракторах тяжких, середніх, легких і т.д.).

Обмеження з капіталовкладень вводяться для забезпечення по­повнення перерахованих основних виробничих фондів і трансформації земельних угідь. Техніко-економічними коефіцієнтами є затрати на трансформацію гектара землі, проектна вартість будівництва тва­ринницьких приміщень, сховищ, вартість трактора, комбайна. В якості допоміжної змінної тут може виступати довготерміновий кре­дит. .

Структурний запис даної групи обмежень має вигляд:

(11)

Обмеження з матеріально-грошових затрат

Введення обмежень з матеріально-гронових затрат потрібне з двох міркувань: по-перше, треба знати, які затрати господарство повинно мати на плановий період; по-друге - для формалізації цільової функції.

Обмеження з матеріально-грошових затрат доцільно формулювати в цілому для господарства і для окремих, найбільш важливих галузей. Наприклад, для товарного рослинництва, в тому числі для зак­ритого грунту, багаторічних насаджень, кормовиробництва, тварин­ництва:

(12)

Техніко-економічні коефіцієнти основних змінних означають нормативи матеріально-грошових затрат на одиницю змінної у відпо­відних галузях. Допоміжна змінна означає відшукувану суму матері­ально-грошових затрат.