- •Передмова
- •Основні законодавчі акти з питань охорони праці. Закон України iiYlpo охорону праці” та його зміст
- •Система управління охороною праці та її основні принципи
- •Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати
- •Кабінет охорони праці: завдання, обладнання, організація роботи
- •1.1.5. Громадський контроль за охороною праці, роль комісій з питань охорони праці та уповноважених трудових колективів
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися під час навчаль- но-виховного процесу
- •Колективний та трудовий договори як відображення законодавства з охорони праці
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях (перевищення гдр, разів)
- •Узагальнена оцінка напруженості трудового процесу
- •2.4. Організація захисту працівників від впливу несприятливих чинників у сучасному виробництві
- •2.5. Гігієнічна характеристика умов праці за медичним фахом
- •Результати узагальненої комплексної оцінки умов праці представників основних медичних спеціальностей
- •Професіографічна оцінка основних медичних спеціальностей
- •Наукова організація праці медичних працівників. Основні шляхи запобігання виникненню втоми
- •Гігієнічна оцінка фізичних властивостей повітряного середовища
- •3.2. Гігієнічна оцінка вентиляції приміщень
- •3.3. Гігієнічна оцінка вмісту пилу в повітрі
- •3.4. Гігієнічна оцінка освітлення приміщень
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
- •Площа земельної ділянки для лікарень загального типу
- •Особливості мікроклімату, повітряного середовища та освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
- •Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
- •Орієнтовні нормативні показники температурио-вологісного режиму та обміну повітря у приміщеннях вищих медичних навчальних закладів впродовж періоду опалювального сезону
- •Гігієна та охорона праці медичного персоналу під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики
- •7.1. Основи організації охорони праці персоналу у фармацевтичній галузі
- •Інструкція з охорони праці (дяя лаборанта хімічного аналізу)
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технічного забезпечення аптечних закладів
- •Основи охорони праці у процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення
- •Основи охорони праці у процесі зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення
Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
Основними типами сучасних лікувально-профілактичних закладів прийнято вважати: багатопрофільні лікарні (обласна, центральна міська, міська, центральна районна, районна, дитяча обласна, дитяча міська, швидкої медичної допомоги тощо), спеціалізовані лікарні (інфекційна, психоневрологічна, психіатрична, туберкульозна, реабілітаційного лікування, офтальмологічна, наркологічна, фізіотерапевтична тощо), а також стаціонари при диспансерах (онкологічному, психоневрологічному, протитуберкульозному, ендокринологічному тощо).
Прагнення щодо поєднання можливості надання висококваліфікованої спеціалізованої (стаціонарної, диспансерної, амбулаторно-поліклінічної) допомоги з розробленням та вирішенням актуальних наукових проблем сприяло створенню спеціалізованих медичних центрів (кардіологічних, онкологічних, нейрохірургічних тощо), невід’ємною складовою частиною яких є клінічний стаціонар.
Поряд зі стаціонарами з традиційною структурою ліжок терапевтичного, хірургічного та інших профілів упродовж останніх років великого поширення набувають стаціонари (відділення у стаціонарах) спеціального призначення: трансплантації органів, гемодіалізу, для лікування хворих з імунодефіцитними станами, квантової терапії, мікрохірургії, барохірургії, що можуть як входити до структури лікарень, так і функціонувати самостійно.
Зрештою, надзвичайно поширеним явищем у структурі сучасної охорони здоров’я впродовж останніх років стала організація роботи денних стаціонарів.
У різних країнах, залежно від конкретних соціально-економічних і природно-гео- графічних умов та рівня організації медичної допомоги населенню, набувають поширення різноманітні варіанти архітектурно-планувальних рішень і санітарно-технічного благоустрою лікарняних споруд. Проте за великого розмаїття таких варіантів загальновизнаною є доцільність забезпечення наступних вихідних вимог до їх проектування і будівництва'.
розташування лікарняного комплексу в найкращих для конкретного населеного пункту природних екологічно-безпечних умовах;
наявність у складі лікарняного комплексу необхідної кількості ліжко-місць, необхідних для оптимального функціонування лікувально-профілактичного закладу;
реалізація медико-технологічних вимог до створення раціонального гігієнічного, санітарно-протиепідемічного та лікувально-охоронного режиму палат та інших приміщень, забезпечення диференційованих (з урахуванням профілю закладу та стану хворих) параметрів мікроклімату, повітряного середовища, освітлення та санітарно- технічного благоустрою, створення умов для побутового та психологічного комфорту в лікарні тощо;
створення архітектурно-планувального та інженерно-технічного підґрунтя для забезпечення в процесі експлуатації лікувально-профілактичного закладу оптимальних умов перебування хворих (профілактика внутрішньолікарняних інфекцій і харчових отруєнь, радіаційна, електрична і пожежна безпеки) та безпеки праці медичного персоналу;
запобігання несприятливому впливу лікарні на навколишнє середовище (інфікування повітря, стічних вод та інших об’єктів довкілля).
Місце для будівництва нового лікувально-профілактичного закладу здебільшого визначається відповідно до затверджених у встановленому порядку генеральних планів і проектів детального планування населених пунктів з урахуванням перспективних планів і схем розвитку мережі лікувальних установ у певному регіоні. Проте безпосереднє рішення про необхідність і доцільність розташування лікувально-профілактичного закладу в тому чи іншому місці приймається на підставі здійснення оцінки широкого комплексу соціально-економічних, медичних, демографічних, екологічних та медико-географічних показників.
Крім забезпечення оптимальних природних і екологічних умов, максимальної віддаленості від джерел шуму (транспортних магістралей, аеропортів тощо), зручності зв’язку з обслуговуваною територією, важливим вихідним критерієм оцінки можливості використання тієї чи іншої ділянки для будівництва лікарні є її площа.
Дані щодо площі земельних ділянок для лікувально-профілактичних закладів різних типів залежно від рекомендованої кількості ліжок наведено в таблиці ЗО.
Таблиця ЗО
