4. Кабінет охорони праці: завдання, обладнання, організація роботи

Немає сумнівів, що нормальній роботі як служби охорони праці, так і громадських об’єднань у сфері досягнення безпечних умов праці повинно сприяти створення пев­них організаційних структур. Саме тому наказом Державного комітету України з на­гляду за охороною праці №191 від 18.07.1997 року затверджено Типове положення про кабінет охорони праці, яке поширюється на кабінети охорони праці підприємств та регіональні і галузеві (базові) методичні кабінети охорони праці.

Положення визначає основні завдання, порядок створення і організації роботи ка­бінетів охорони праці, встановлює загальні вимоги до їх оснащення і обґрунтовує

зміст роботи, властивий для будь-яких підприємств, виробничих і науково-виробни­чих об’єднань, установ та інших організацій незалежно від форм власності, видів діяльності та підпорядкування.

Кабінет охорони праці є організаційним та навчально-методичним осередком пропаганди знань з питань охорони праці серед працівників, що створюється на під­приємстві з чисельністю працівників понад 400 осіб за наказом (розпорядженням) роботодавця або уповноваженої ним особи. На підприємствах з чисельністю до 400 працівників кабінет охорони праці може бути поєднаний з приміщенням для навчаль­них занять.

Регіональний (обласний, міський або районний) методичний кабінет охорони пра­ці створюється за спільним рішенням відповідної місцевої Державної адміністрації і місцевого органу Державного комітету з нагляду за охороною праці.

Регіональний методичний кабінет охорони праці може бути спеціалізованим за певним галузевим спрямуванням виробництв або міжгалузевим, функціональні за­вдання та зміст роботи якого охоплюють всі виробництва регіону незалежно від їх галузевого спрямування. Регіональний спеціалізований методичний кабінет охорони праці, як правило, створюється на базі підприємства з чисельністю працівників понад 400 осіб або науково-дослідного інституту, науково-практичне спрямування діяльнос­ті якого відповідає провідному галузевому спрямуванню виробництва регіону.

Галузевий методичний кабінет охорони праці створюється за наказом (рішенням колегії, правління) виробничого, науково-виробничого або іншого об’єднання, мініс­терства, центрального органу виконавчої влади на базі галузевого науково-дослідного інституту, підприємства з чисельністю працівників понад 400 осіб або іншої організа­ції, яка має всі необхідні для цього кадрові та матеріально-технічні можливості.

На підприємстві, в об’єднанні, установі або організації, в яких створюється кабі­нет охорони праці, на основі Типового положення з урахуванням специфіки виробни­цтва розробляється і затверджується роботодавцем або уповноваженим ним органом відповідне Положення про кабінет охорони праці.

Діяльність кабінету охорони праці здійснюється згідно з Законом України “Про охорону праці”, іншими чинними актами законодавства в галузі охорони праці, рішен­нями колегії, наказами та розпорядженнями Державного комітету з нагляду за охоро­ною праці з питань навчання та пропаганди охорони праці, а також Типовим положен­ням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і Положенням про кабінет охорони праці підприємства (об’єднання, установи тощо).

Головні завдання та зміст роботи кабінету охорони праці. Головними завданнями кабінету охорони праці підприємства є проведення організаційної та методичної робо­ти щодо навчання працівників з питань охорони праці, пропаганди необхідності ство­рення безпечних і нешкідливих умов праці та поширення позитивного досвіду з пи- таннь профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань.

Відповідно до завдань, що визначені вище, кабінетом охорони праці здійснюють­ся наступні види діяльності:

• проведення навчання, перевірки знань та інструктажу працівників з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випад­

ків і правил поведінки у разі виникнення аварій, а також спеціального навчання, атес- тації та переатестації з питань безпеки праці працівників, зайнятих на роботах з під­вищеною небезпекою або в тих галузях професійної діяльності, в яких існує нагальна потреба у здійсненні професійного відбору;

• проведення тематичних занять, лекцій, семінарів та консультацій для праців­ників підприємства перед перевіркою їх знань з питань охорони праці;

• організація навчання учнів і студентів з питань охорони праці стосовно прове­дення конкретних робіт до початку їх виконання на підприємстві за певною навчаль­ною програмою (студентські загони, табори праці та відпочинку, виробничі учнівські бригади тощо);

• проведення вступного (планового, позапланового) інструктажу з питань охо­рони праці з усіма новоприйнятими на постійну або тимчасову роботу працівниками та з працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпо­середню участь у виробничому процесі, з водіями транспортних засобів, які вперше в’їжджають на територію підприємства, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти, які прибули на підприємство для проведення виробничої практики, в закладах освіти - перед початком здійснення їх трудового та професійного навчання в лабораторіях, майстернях, на полігонах, дільницях тощо;

• організація пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці на підприєм­стві шляхом проведення лекцій, бесід, консультацій, оглядів-конкурсів, переглядів кіно- та відеофільмів, розповсюдження засобів друкованої та наочної агітації, а також оформлення інформаційних стендів, які пропагують позитивний досвід роботи щодо профілактики аварій, виробничого травматизму та професійних захворювань;

• сприяння впровадженню у виробництво новітніх досягнень науки і техніки, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників шляхом орга­нізації на підприємстві відповідних виставок, надання допомоги керівникам струк­турних підрозділів підприємства в оформленні та оснащенні відповідних стендів у цехах та в інших виробничих підрозділах;

• здійснення зв’язку з закладами освіти, науковими установами та іншими орга­нізаціями з питань навчання та пропаганди охорони праці, організація впровадження відповідних рекомендацій тощо;

• надання організаційної та методичної допомоги у проведенні навчання, пе­ревірки знань, первинного, повторного і позапланового інструктажів та стажування працівників інших споріднених за профілем підприємств, на яких немає можливості провести таку роботу, а також працівників, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю відповідного профілю.

Основними завданнями регіонального (спеціалізованого, міжгалузевого) мето­дичного кабінету охорони праці є надання організаційної та методичної допомоги підприємствам, розташованим у межах відповідної території, перш за все тим, що належать до сфери підпорядкування місцевого органу виконавчої влади, та підпри­ємствам недержавної форми власності з питань удосконалення навчання працівників з охорони праці, пропаганди позитивного досвіду діяльності щодо профілактики ава­рій, виробничого травматизму та професійних захворювань.

Відповідно до основних завдань регіональним методичним кабінетом охорони праці здійснюються наступні види діяльності:

• вивчення та узагальнення позитивного досвіду, розроблення пропозицій щодо удосконалення організаційної та методичної роботи кабінетів охорони праці підпри­ємств, розташованих у межах відповідної території;

• проведення регіональних конференцій, нарад, семінарів, оглядів-конкурсів роботи кабінетів охорони праці підприємств;

• організація тематичних виставок, які пропагують позитивний досвід підпри­ємств щодо запобігання аварій та виробничого травматизму через засоби масової ін­формації;

• забезпечення кабінетів охорони праці підприємств регіону наочними посібни­ками, друкованими, технічними та іншими засобами навчання та пропаганди, мето­дичними посібниками та рекомендаціями щодо нових форм і методів здійснення цієї роботи, інформаційними матеріалами про чинні законодавчі та нормативні акти про охорону праці;

• надання організаційної та методичної допомоги у проведенні навчання і пе­ревірки знань з питань охорони праці працівників невеликих підприємств, на яких неможливо провести подібну роботу, а також працівників, які займаються індивіду­альною трудовою діяльністю.

Галузевий методичний кабінет охорони праці вирішує аналогічні завдання в ме­жах підприємств, підпорядкованих виробничому, науково-виробничому або іншому об’єднанню, міністерству або іншому центральному органу виконавчої влади, яким він створений.

Обладнання кабінету охорони праці. Кабінет охорони праці обладнується за проектом, складеним з урахуванням специфіки виробництва на конкретному підпри­ємстві (в регіоні, об’єднанні тощо) і затвердженим роботодавцем або уповноваженою ним особою.

Для обладнання кабінету охорони праці надається спеціальне приміщення, площа якого згідно з вимогами Будівельних норм і правил 2.09.04-870. “Адміністративні та побутові будівлі” визначається залежно від облікової чисельності працівників під­приємства і становить у разі наявності: до 1000 осіб - 24 м², від 1001 до 3000 осіб - 48 м², від 3001 до 5000 осіб - 100 м², від 10001 до 20000 осіб - 150 м², понад 20001 осіб - 200 м².

На підприємствах з переважно пересувним характером робіт поряд із стаціонар­ними можуть обладнуватися і мобільні кабінети охорони праці (у вагонах, автобусах, фургонах тощо), площа яких визначається, виходячи з розрахунку не менше 1,3 м² на одне навчальне місце.

Планування приміщення, призначеного для обладнання кабінету охорони праці, і розміщення у ньому навчальних місць та устаткування здійснюється відповідно до вимог Будівельних норм і правил 2.08.89 “Громадські будівлі та споруди” та Тимчасо­вих санітарних норм і правил для працівників обчислювальних центрів.

Кабінет охорони праці має бути оснащений:

• законодавчими актами та державними міжгалузевими і галузевими норматив­ними документами про охорону праці, методичною і довідковою літературою, на­

вчальними програмами, програмним забезпеченням для персональних комп’ютерів, директивними, інструктивними та іншими матеріалами, що необхідні для проведення навчання, інструктажу та консультацій працівників з питань трудового законодавства, безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки;

• підручниками, навчальними та наочними посібниками і приладдям (плакати, стенди, схеми, макети, моделі, кіно-, відео- і діафільми та інші наочні засоби навчання та інструктажу з безпеки праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки);

• технічними засобами навчання (проекційна, аудіо- та відеоапаратура, навчаль- но-контролюючі машини, тренажери, комп’ютери, контрольно-вимірювальні прила­ди тощо) та навчальним інвентарем (натурні зразки засобів індивідуального та колек­тивного захисту, приладів та пристроїв безпеки тощо).

Організація роботи кабінету охорони праці. Діяльність кабінету охорони праці здійснюється відповідно до перспективних (річних) і поточних (місячних або квар­тальних) планів, що затверджені:

• на підприємстві - роботодавцем або уповноваженою ним особою за узгоджен­ням з профспілковим органом (уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці);

• у регіональному (спеціалізованому, міжгалузевому) методичному кабінеті - керівником служби охорони праці місцевого органу виконавчої влади за узгодженням з місцевим органом Державного комітету з нагляду за охороною праці;

• у галузевому методичному кабінеті охорони праці - керівником служби охоро­ни праці виробничого або науково-виробничого об’єднання, міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади за узгодженням з місцевим органом Держав­ного комітету з нагляду за охороною праці.

Відповідальність за створення і обладнання кабінету охорони праці та контроль за його роботою покладається на роботодавця або уповноважену ним особу.

Питання щодо безпосередньої організації роботи кабінету охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці та рекомендаціями щодо структури та чисельності служби охорони праці покладаються роботодавцем або уповноваженою ним особою на керівника служби охорони праці підприємства, а на підприємствах (в об’єднаннях) з чисельністю понад 500 працівників - на спеціаліста (інженера) служ­би охорони праці або на іншого підпорядкованого цьому керівнику спеціально при­значеного працівника, який має відповідну професійну підготовку і в установленому порядку пройшов перевірку знань з питань охорони праці.

Особа, відповідальна за організацію роботи кабінету охорони праці:

• готує перспективний та поточні плани роботи кабінету і подає їх на узгоджен­ня та затвердження в установленому порядку;

• організовує та контролює хід виконання певних видів діяльності, передбаче­них планами роботи кабінету;

• сприяє забезпеченню високої ефективності навчально-методичної діяльності кабінету, впровадженню та ефективному використанню в його роботі навчально-на­очних і методичних посібників, довідково-інформаційних матеріалів, сучасних тех­нічних засобів навчання та контролю знань тощо;

• готує проекти наказів (розпоряджень) та пропозиції щодо вдосконалення форм

і методів роботи, оснащення кабінету тощо;

• забезпечує справний стан обладнання кабінету;

• сприяє створенню та оснащенню куточків (стендів) з охорони праці у цехах та на виробничих дільницях шляхом їх адекватного забезпечення необхідними засобами друкованої і наочної пропаганди безпеки та охорони праці.