Лекція 17. Міжбюджетні відносини

1. Сутність, види та принципи міжбюджетних відносин.

2. Структура механізму міжбюджетних відносин.

Література

1. Бюджетна система: навч. Посіб. / н.Д.Чала, л.В. Лазаренко. – к.: Знання, 2010, ст. 111-124.

2. Фещенко л.В., Проноза п.В., Кузьминчук н.В. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – к.: Кондор, 2008. – ст. 102-120.

1. Сутність, види та принципи міжбюджетних відносин.

Міжбюджетні відносини – це відносини між державою, АР Крим і органами місцевого самоврядування щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцію України. Згідно зі статею 81 Бюджетного кодексу України, метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та ресурсами, які забезпечують виконання цих повноважень.

Сутність міжбюджетних відносин:

1. Економічний аспект – відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування з приводу формування та використання фінансових ресурсів; включають: розподіл доходів та видатків між рівнями бюджетної системи; визначення трансфертів, що передаються з державного місцевим бюджетам і навпаки; організацію контролю за витрачанням коштів державного та місцевого бюджетів.

2. Правовий аспект – виникають у країні, у яких нормативними актами розмежовуються повноваження держави та місцевого самоврядування щодо надання суспільних послуг; встановлюються сфери їх спільних повноважень; визначаються видатки державного та місцевих бюджетів, якими фінансуються суспільні послуги; розподіляються доходи між державним та місцевими бюджетами; встановлюється перелік делегованих повноважень органів державної влади органам місцевого самоврядування, визначається політика держава у сфері фінансового вирівнювання.

3. Політичний аспект – пов’язані з організацією державної влади в країні, реалізацією державних та місцевих інтересів, з ухваленням законодавств, які б максимально збалансували державні та місцеві інтереси.

Рис. 11. Класифікація взаємовідносин між бюджетами.

Між бюджетні відносини виконують функцію розподілу дохідних джерел та видаткових повноважень між ланками бюджетної системи.

Основними складовими системи між бюджетних взаємовідносин є:

- розмежування бюджетних видатків згідно з розподілом повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

- забезпечення бюджетів достатніми ресурсами для виконання ними відповідних функцій і задач;

- підтримка “бідних” територій за рахунок вилучення коштів у відносно “багатих”;

- різні форми відносин, які виникають у процесі виконання бюджетів.

Основою між бюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи відповідно до розподілу повноважень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Але розмежування не забезпечує збалансування абсолютно всіх бюджетів з причин значних відмінностей у складі та обсягах доходів та видатків бюджетів територіальних утворень. У цьому випадку збалансування досягається шляхом перерозподільчих процесів у межах бюджетної системи, тобто бюджетного регулювання.

Економічно обґрунтований розподіл дохідних джерел між рівнями бюджетної системи повинен базуватися на таких принципах:

• уряд має стягувати перерозподільні податки в своїй основі (податок на доходи фізичних осіб) і податки, база яких нерівномірно розподілена між територіями (платежі за використання природних ресурсів);

• місцеві органи влади мають стягувати податки на відносно нединамічну податкову базу і ті з них, що стягуються за принципом еквівалентності.

Для забезпечення ефективності і справедливості розподілу повноважень між різними рівнями влади необхідно спиратися на такі податкові положення:

• надходження від закріплених за певним рівнем влади податків мають бути достатніми для фінансування покладених на цей рівень зобов’язань;

• кількість і якість суспільних благ, які отримують мешканці певної території, мають залежати від рівня податкового навантаження.

Для досягнення ефективності при розподілі видаткових зобов’язань необхідне дотримання таких принципів:

• прерогативою центрального уряду є постачання суспільних благ, які мають національне значення (зовнішній ефект від яких поширюються за межі певної території);

• місцеві органи відповідають за надання суспільних благ, корить від яких мають мешканці окремої території (відсутність зовнішнього ефекту для інших територій);

• місцеві органи відповідальні за фінансування тих суспільних благ, для яких важливим є врахування вибору місцевого населення.

Суб’єктами міжбюджетних відносин є органи різних рівнів, що обумовлює виділення вертикальних та горизонтальних міжбюджетних відносин.

Міжбюджетні відносини є досить складним явищем, яке можна охарактеризувати в розрізі правових, економічних та політичних аспектів.