- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •1. Основні функції системи травлення:
- •Будова травної системи
- •Ротова порожнина
- •Секреторна функція
- •Усмоктування в ротовій порожнині
- •Регуляція слиновиділення
- •Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа, реакція — виділення слини
- •Регуляція виділення слини з привушної, підщелепної і під`язикової слинних залоз Глотка і стравохід
- •Шлунок.
- •Секреторна функція шлунка
- •Регуляція шлункової секреції
- •Фази шлункової секреції.
- •Моторика шлунка
- •Регулювання моторики шлунка
- •Перехід химусу до дванадцятипалої кишки.
- •1. Травлення в дванадцятипалій кишці, особливості секреції та моторики, нервова та гуморальна регуляція. Тонка кишка
- •Секреторна функція тонкої кишки
- •Мембранне травлення
- •Усмоктувальна функція травного тракту
- •Моторика тонкої кишки
- •Регулювання рухів тонкої кишки
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози, його роль у травленні. Підшлункова залоза
- •Секреторна функція підшлункової залози
- •Склад соку підшлункової залози
- •Роль печінки в травленні. Печінка як орган
- •Секреторна функція печінки
- •Регулювання секреції і виділення жовчі
- •Травлення в товстій кишці, роль мікрофлори. Товста кишка
- •Травлення у товстій кишці
- •Регулювання секреторних процесів у тонкій і товстій кишці
- •Захисні механізми травного тракту
- •Моторика товстої кишки
- •Основні принципи регулювання процесів травлення
- •Нервово-рефлекторне регулювання процесів травлення
- •Гуморальна регуляція процесів травлення
- •Обмін речовин як основні умови життя і збереження гомеостазу.
- •Обмін речовин
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін мінеральних речовин і води
- •Обмін мінералів.
- •Регулювання обміну речовин
- •Мінеральні солі і вода.
- •Терморегулювання
- •Механізми терморегулювання
- •Тепловіддача
- •Регуляція температури тіла
- •Терморецептори
- •Центр терморегулювання
- •Методи дослідження обміну енергії
- •1 Г глюкози виділяється 4,1 ккал тепла,
- •Основний обмін
- •А. Тести для самоконтролю:
- •Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю:
- •VII. Матеріали активізації студентів.
- •Viіі. Матеріали для самопідготовки студентів.
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Моторика шлунка
Перебуваючи у шлунку протягом декількох годин, химус перемішуєть-
ся, набухає, розріджується. Деякі його компоненти розчиняються і піддають-
ся гідролізу ферментами шлункового соку та слини.
Для повноцінного виконання функцій відділами травного тракту, які розміщені далі за шлунком, необхідно, щоб химус надходив до них порціями.
Шлунок як складова частина травного конвейєра і виконує це завдання: його непосмуговані м'язи відповідно до свого функціонального призначення забезпечують:
депонування,
перемішування і
порційну евакуацію химусу.
Порожній шлунок має деякий м'язовий тонус, що створює постійний внутрішньопорожнинний тиск. Без їжі шлунок спадається.
Під час вживання їжі відбувається поступова релаксація непосмугова-
них м'язів стінок шлунка.
Через деякий час після вживання їжі (тривалість залежить від складу їжі, яка надійшла) у шлунку починають виникати хвилі м'язових скорочень. Починаючи від ділянки локалізації кардіального водія ритму, вони поширюються зі швидкістю 10-40 см/с із поступовим посиленням до пілоричного відділу.
Типи рухової активності шлунка.
Порожньому шлунку властива періодична рухова активність з характерною зміною тривалих періодів спокою короткими періодами активності.
З моменту надходження їжі настає неперервна харчова рухова активність. У ній чітко простежуються дві фази:
коротка — активних скорочень і довша — слабших.
Типи скорочень шлунка поділяють на:
перистальтичні,
систолічні,
тонічні й
антиперистальтичні.
Перистальтичні скорочення починаються в кардіальній частині шлунка, поширення їх на весь шлунок регулюють блукаючі нерви. Швидкість поширення перистальтичних хвиль у людини — 1 см/с і більше, частота відповідно 3 скорочення за 1 хв. Їх значення полягає у переміщенні поверхневих шарів їжі до пілоричної частини.
У пілоричній частині шлунку виникають інтенсивні систолічні скорочення, які разом із перистальтичними спричинюють перемішування їжі та перехід її до дванадцятипалої кишки.
Тонічні скорочення є тривалими, вони скорочують стінки, зменшуючи порожнину шлунка за рахунок підвищення тонусу м'язів.
У разі сильних місцевих подразнень у шлунку можуть виникати антиперистальтичні скорочення, які спричинюють блювання і є ознакою патологічного стану шлунка чи всього організму.
Регулювання моторики шлунка
Моторику стимулює
гастрин,
холецистокінін-панкреозимін,
мотилін,
серотонін,
інсулін.
Зокрема, гастрин та холецис-токінін-панкреозимін впливають переважно на шлунковий пейсмекер, а мотилін - на м'язи пілоричної ділянки.
Ацетилхолін підвищує чутливість міоцитів шлунка до мотиліну.
Гальмується моторика шлунка:
секретином,
гастроінгібуючим пептидом,
вазоінтестинальним поліпептидом,
бульбогастроном,
ентерогастроном, а також
продуктами гідролізу жирів у разі їх надходження у кров.
