Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Polonska_L.A._Menedgment_organizatsiy.2011.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
858 Кб
Скачать
☆
  1. Методологія проектування структури управління

Проектування організаційної структури підприємства – процес створення структури підприємства, яка дає можливість працювати ефективно всім структурним підрозділам підприємства для досягнення поставлених цілей.

Основна задача проектування: створення структури підприємства, яка забезпечувала б систематичне зростання кількісних та якісних показників господарської діяльності.

В процесі проектування організаційної структури обирається її тип, визначається набір структурних підрозділів, встановлюються лінійні і функціональні зв’язки і розробляються нормативні документи.

Методи проектування структури управління:

  • Нормативно-функціональний – створення типових структур управління на основі розроблених раніше нормативів.

  • Функціонально-технологічний – в його основі лежить раціоналізація технологічних і інформаційних моделей управління, що проробляються з урахуванням сучасних вимог, з точки зору використання комп’ютерної техніки.

  • Системно-цільовий – дозволяє враховувати цілі, задачі підприємства, функції з точки зору системи; найчастіше використовуються у структурах, створених за проектом.

  • Експертний – заснований на досвіді спеціалістів, що добре зняють свою справу, вони можуть внести відповідні рекомендації з формування нових структур і перетворення вже діючих.

  • Метод аналогії – заснований на використанні зразка організаційної структури.

Етапи проектування структури управління:

  1. Визначення місії, цілей, складу об’єкту управління, особливостей діяльності та взаємозв’язків.

  2. Визначення задач і функцій управління.

  3. Ранжування вимог до організаційної структури з метою вибору пріоритетних.

  4. Розробка ієрархії структури, тобто визначається кількість можливих рівнів управління (зараз спостерігається тенденція до створення „плоских” структур).

  5. Попереднє визначення загального складу функціональних ланок управління з урахуванням закріплених за ними функцій і задач; визначаються повноваження цих ланок.

  6. Розподіл функціональної та адміністративної відповідальності між робітниками кожного підрозділу.

  7. Визначення послідовності і тривалості робіт за кожною функцією управління, встановлення строків виконання.

  8. Розподіл всіх видів ресурсів між підрозділами підприємства.

  9. Документальне оформлення розробленого проекту структури управління.

Склад проекту структури управління:

    1. Організаційно-логічна схема апарату управління;

    2. Штатний розклад.

    3. Положення про структурні підрозділи.

    4. Посадові інструкції виконавців.

Організаційно-логічна схема апарату управління (блок-схема) – графічне зображення структури апарату управління, з відображенням рівнів ієрархії, підпорядкування, зв’язків між рівнями.

Штатний розклад – документ, в якому реєструється чисельність, професійний склад, оклади та фонд оплати праці кожного робітника у відповідності із структурними підрозділами. Він складається у відповідності з нормативами, затвердженими на конкретному підприємстві.

Положення про структурні підрозділи - відображає правові питання взаємодії підрозділів між собою та іншими ланками організаційної структури, визначає цілі, задачі, функції, права, повноваження і відповідальність. Включає такі розділи:

  1. Загальні положення: містять назву підрозділу та якісний склад спеціалістів, визначається місце підрозділу у загальній структурі управління, вказується його безпосередня підпорядкованість.

  2. Цілі та задачі.

  3. Функції.

  4. Права.

  5. Організаційні роботи.

  6. Взаємовідносини з іншими підрозділами.

  7. Відповідальність.

Посадові інструкції виконавців – розробляються на основі кваліфікаційного довідника службовців, а також внутрішніх розпорядків роботи, встановлених на даному підприємстві. Містить такі розділи:

  1. Загальні положення: повне найменування посади, визначається, кому ця посада підпорядковується, від кого може отримати додаткові розпорядження, кому дана посада може давати розпорядження; визначаються основні задачі, що випливають з даної посади, рівень кваліфікаційних вимог.

  2. Посадові обо’язки.

  3. Права.

  4. Відповідальність.

  5. Взаємовідносини з іншими робітниками та підрозділами.

  6. Доповнення та зміни.