5. Підвищення ефективності і таксономія методів

Управління ефективністю – це процес, що передбачає стратегічне і оперативне планування і постійний контроль за ефективністю господарської діяльності і ефективним впровадженням нововведень.

Підвищення ефективності – це результат управлінського втручання в ключові технологічні процеси, в організацію праці і механізми управління. Підвищення ефективності відбудеться при дотриманні будь-якої з наступних умов:

• Результат збільшується, а вирати зменшуються;

• Результат збільшується при незмінних витратах;

• Результат збільшується, витрати теж збільшуються, але меншими темпами;

• Результат незмінний, а витрати зменшуються;

• Результат зменшується, витрати теж зменшуються, але більшими темпами.

В силу різноманітності можливих варіантів вибір дій, які слід зробити для досягнення одного, кількох або всіх співвідношень, ускладнюється. Необхідний певний механізм для того, щоб:

1. Виявити і класифікувати наявні методи підвищення ефективності.

2. Співвіднести ці методи з потребами у підвищенні продуктивності окремих оргнізацйних систем і одиниць аналізу.

3. Співвіднести ці методи із стратегіями і заходами з їх реалізації.

Для того, щоб допомогти менеджерам більш систематично підійти до пошуку і відбору методів підвищення ефективності, пропонується наступна таксономія.

Таксономія – це наука про класифікацію. Вона виявляє і використовує закони і принципи, що визначаютькласифікацію об’єктів. В даному випадку таксономія методів і підходів до підвищення результативності розробляється, щоб плдегшити розуміння процесу, який керівництво повинно використовувати при переході від виміру і оцінки до оцінки, контролю і поліпшенню.

Існує багато факторів, які могли бути використані в якості основань для цієї таксономії. Трьома вимірами для даної класифікації є: одиниця аналізу або розмір і масштаб організаційної системи, що розглядається, або фокус зусиль з поліпшення; тип впливу; ресурсне забезпечення зусиль з поліпшення.

Ця трьохвісева таксономія забезпечує концептуальну структуру, яку можна використати для упорядкування специфічних засобів і підходів до підвищення результативності. Трьохвісева таксономія нараховує 210 дільниць, в кожній з яких міститься безліч підходів і методів підвищення результативності.

Мета даної таксономії – структурувати певні підходи до підвищення результативності. Вона може допомогти дослідникам виділити дільниці, на які не звертається належної уваги, або для яких засоби досягнення дієвості і економічності не такі, які повинні бути. Для менеджерів таксономія може служити як контрольний пристрій по відношенню до заходів з підвищення результативності.

Основна частина літератури з питань підвищення результативності присвячена таким темам:

• Автоматизація, роботизація, системи автоматизованого проектування і виробництва, загальні питання капіталовкладень.

• Підходи в області людських ресурсів: системи стимулювання, якість трудового життя, проектування методів роботи, кружки якості та інші загальноуправлінські підходи.