- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
Джерела з історії Месопотамії, її періодизація. Етапи археологічного та лінгвістичного вивчення залишків матеріальної культури. Проблематика сучасної ассирології та шумерології.
Географічне розташування, клімат, флора і фауна Північної і Південної Месопотамії. Умови розвитку іригаційного землеробства в Месопотамії. Етнічний склад населення. Проблема походження шумерів. Особливості суспільно-політичної організації, мови, культури.
Роль храмових комплексів в господарчій, суспільно-державній організації шумерських міст-держав. Культурна традиція стародавніх шумерів: міфи, культи, знання, мистецтво.
Ускладнення суспільних відносин. Південь Месопотамії (Шумер) – центр розвитку економічного, політичного і культурного життя країни. Політична історія шумерських міст-держав в ранньодинастичну епоху. Причини міграцій семітських племен.
Месопотамія під владою Аккаду. Політична роздробленість Месопотамії на поч. ІІ тис. до н.е. Закони Хаммурапі як історичне джерело. Старовавилонське царство за законами Хаммурапі: правовий захист різних соціальних груп, станів, система влади.
Особливості архаїчної міфологічної культури. Історичне значення культурних досягнень шумеро-вавилонської цивілізації та їх вплив на інші цивілізації світу.
Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
Природа і населення Стародавнього Єгипту. Річка Ніл, характеристика її водяного режиму та системи іригаційного землеробства. Клімат, флора, фауна Нільської долини.
Процес заселення долини Нілу. Періодизація історії Стародавнього Єгипту.
Основні види джерел історії Стародавнього Єгипту. Єгиптологія: історія становлення, досягнення, сучасна проблематика.
Витоки єгипетської цивілізації. Характерні риси економічного, соціально-політичного розвитку Єгипту в IV – ІІ тис. до н.е. Об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту. Раннє царство : характерні риси періоду. Епоха Давнього царства. Утворення централізованої держави в ІІІ тис. до н.е. Економічне піднесення Єгипту. Оформлення державного апарату.
Роль жерців в Стародавньому Єгипті. Зовнішня політика Стародавнього Єгипту. Причини послаблення єгипетської держави на кінець Стародавнього царства. Політична, суспільно-економічна криза . Розповідь Іпувера – як історичне джерело.
Єгипет в епоху Середнього царства. Перший перехідний період. Об’єднання країни на чолі з Фівами. Правління ХІ – ХІІ династій. Ускладнення класової і соціальної структури. Розвиток рабства. Єгипет під владою Гіксосів.
Єгипетська держава Нового царства. Боротьба єгиптян з гіксосами. Завоювання фараонів ХVІІІ династії і створення могутньої єгипетської імперії. Інтенсивна експлуатація завойованих територій, армія та військова справа. Господарчі, загальнокультурні досягнення Єгипту часів Нового царства.
Зміст релігійно-політичної реформи Аменхотепа IV (Ехнатона) та їх поразка. Посилення впливу жреців. Нове піднесення загарбницької політики. Єгипет при ХХ династії. Натиск іноземців. Загострення соціальних суперечностей.
Упадок і послаблення Єгипту на кінець Нового царства. Основні процеси економічного, політичного і культурного розвитку Єгипту в VІІ – VІ тис.до не. Зовнішнє становище Єгипту – відносини з Вавилоном, Ассирією, хеттами, “народами моря”.
Культура Стародавнього Єгипту. Єгипетська міфологія та її вплив на різні сфери життя і культури. Храми, жерці та їх роль в розвитку єгипетської культури. Писемність, література Стародавнього Єгипту. Розвиток у єгиптян науково-практичних знань. Організація освіти. Основні досягнення єгипетського мистецтва та архітектури, їх характерні ознаки, стилістики.
Місце і значення стародавньої єгипетської культури в розвитку світової цивілізації.
