Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія Стародавнього Сходу.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
894 Кб
Скачать
☆

Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.

Приступаючи до розгляду даної теми потрібно враховувати той факт, що джерельна база вказаного регіону вкрай обмежена та представлена майже виключно писемними пам’ятками. З релігійно-філософських пам’яток які містять інформацію про релігійне та громадсько-правове життя староіндійського суспільства, найбільшу цінність являють священні книги Веди, релігійно-філософські та наукова трактати Сутри та Шастри. Цінним історичним джерелом, що стане у нагоді студентам при вивченні даної теми є «Артхашастра» та «Закони Ману»,але потрібно враховувати, що ці першоджерела суттєво відрізняються від раніше відомих джерел і носять яскраво виражений класову направленість. Вони створювались та редагувались на протязі ряду віків і до нас дійшли в пізніх редакціях. Ці джерела відображають суспільні відносини довготривалого періоду розвитку з наслойкою різних епох існування рабовласницького суспільства в Індії. Не можливо оминути і такі грандіозні епічні поеми як «Махабхарата» та «Рамаяна», які є справжньою енциклопедією побуту й традицій стародавніх індійців.

При зясуванні історичних умов створення Індської держави, цікавим питанням має стати розгляд унікальності основних вогнищ Індської цивілізації – міст Мохенджо-Даро та Хараппи; заселення Північної Індії аріями та виникнення держав у долині Гангу саме у Ведійський період, бо саме цей період посідає важливе місце при вивченні історії Індії, як період закладення соціальних та економічних умов для розвитку цивілізації.

Найбільшу увагу студентам потрібно приділити висвітленню і характеристиці системи варн, як найдавнішої форми стратифікації індійського населення, виділити основні заняття, права та обов’язки членів кожної варни, проаналізувати взаємовідносини між членами різних варн, зрозуміти особливості стародавньоіндійської общини та сімейних відносин, дослідити і виділити специфіку індійського рабства та інших форм соціальної залежності,розкрити принципову відмінність кастового ладу від варн, та з’ясувати їх вплив на подальший історичний, соціально-політичний, економічний, культурно-релігійний розвиток країни.

Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.

З метою усвідомлення особливого статусу хеттів серед народів Стародавнього Сходу й розуміння ролі та значення хетської традиції в порівнянні з шумеро-вавилонською й єгипетською традиціями, необхідно, насамперед, розглянути питання щодо його витоків на основі детального аналізу джерельної бази. Зосередити увагу слід на специфіці хетських писемних пам’яток, які здебільшого представлені історичними та політичними текстами: царськими анналами, міжнародними договорами, дипломатичною кореспонденцією, документами соціально-економічного змісту, юридичними актами, релігійними текстами тощо. Особливої уваги заслуговує розгляд хетського варіанту договору між єгипетським фараоном Рамзесом ІІ та хетським царем Хаттусілісом ІІІ, який відображає політичне партнерство на паритетних засадах. При розгляді археологічних досліджень Східної Анатолії, де склалася Хеттська держава, необхідно приділити увагу знахідкам у Зенджірілі, котрі являються пам’ятками пізньохеттської архітектури та мистецтва, а також важливим за результатами розкопкам в Богазької.

Важливе місце при вивченні теми має зайняти питання етногенезу центральноанатолійського населення, яке, доречі, до цих пір залишається предметом наукових дискусій.

Предметної характеристики потребує питання географічного розташування стародавньої Анатолії – півострова між Чорним і Середземним морями, який по праву називають мостом між Європою та Азією. Слід звернути увагу на те, що Анатолія – це регіон кліматичних контрастів між побережними та внутрішніми територіями, які істотно позначалися на господарському побуті населення.

Розглядаючи питання про розвиток економіки хетів, слід звернути увагу на той факт, що основою їхнього економічного життя було сільське господарство, особливе місце в якому належало скотарству. Аналізуючи розвиток ремесла, необхідно виділити високий рівень розвитку таких його галузей як, ковальство, гончарство, теслярство, кравецтво. Характеризуючи розвиток торгівельних відносин у хетській державі потрібно зауважити, що на недостатньому рівні знаходилася система організації внутрішньої торгівлі.

Характеризуючи суспільно-політичний устрій країни, потрібно виділити ряд його особливостей, а саме те, що Хеттська імперія, будучи організованою на федеративних засадах, мала монархічну форму правління, при цьому високе становище займала цариця, яка виконувала також функції верховної жриці. Слід звернути увагу і на причини політичної нестабільності держави хеттів, одним з факторів якої була специфічна, недосконала традиція престолонаслідування. Важливим є аналіз системи землеволодіння і землекористування та з’ясування особливостей хетського рабства, а також специфіки патріархально-сімейного устрою хеттів.