Тема 13. Батьківщина біблейських пророків

Методичні рекомендації

Тема контрольної роботи навертає до особливого району Стародавнього Сходу, в якому пересікалися не тільки його сухопутні, а різні траєкторії культурно-історичного розвитку. Драматизм їх співіснування закономірно породив написану особливими лідерами традиційної доби – пророками моральну історію старших і молодших народів. Є можливість використати матеріал, який характеризує строкату природніми умовами, традиціями, правами частину Сходу, пересічення на прикладі стародавньої Іудеї уроків «вавілонських єгипетських полонів» колективної та особистої творчості на терені історії, як вчительки життя. Не допускають профанацій коментарі висловів, повчань самих пророків, в зв’язку з їх історико-філософським, езотеричним змістом.

Запорукою цього стане звернення до таких досліджень посібників, які базуються на історичній свідомості древніх, враховують характер епохи і врешті парадигми буття людини ХХІ ст.

Література

1. История Древнего Востока. ч. 2. Передняя Азия. Египет. М., 1988

2. Крывелев И.А. Библия: историко-критический анализ. М., 1982

3. Церен Э. Библейские холмы / пер. с нем. М., 1986

4. Сесиль Рот История евреев с древнейших времён. Пер. с наг.[Б.г.им. изд.]

5. Шишман И.М. Культура древнего Угарити. М., 1987

Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело

Методичні рекомендації

Як і кожне джерело з історії Стародавнього Сходу, закони Хаммурапі вимагають врахування характеру епохи, політичної, культурної історії Месопотамії, яка своєю інтенсивністю, драматизмом закономірно започаткувала найбільш виразну, документовану правову традицію, яку своєрідно акумулювали закони Хаммурапі.

Не мають принципового значення варіанти початку, структури контрольної роботи. Вони не повинні втратити потенціал документованого і джерела, яке характеризує стержневу тенденцію – розвиток і ускладнення суспільних відносин історично обумовлений механізм їх правової регуляції. Є можливість виділити, визначити характеристику господарчу комунікативну різних соціальних груп, їх обов’язки і право по відношенні один до одного, держави, царя, богів.

Потенціал законів Хаммурапі як історичного джерела може бути використаний для вивчення більш предметного розгляду бізнесово-господарчої соціально-політичної, міжнародної сфер.

Література

1. Крижанівський О.П.

2. История древнего мира: В 3 ч. Ч.1.

Ранняя древность. М., 1983

3. История Древнего Востока. Ч. 1. Месопотамія. М., 1983

4. Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984

5. Оппенхейм Л. Древняя Месопотамія портрет погибшей цивилизации. М., 1980

6. Клима Й. Общество и культура древнего Двуречья. Прага, 1967.

Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.

Методичні рекомендації

В історії кожного народу країни є події, конструкції, які фокусують особливості їх історичного вибору, долі.

До них, без сумніву належить велика китайська стіна. Її довжина – 6450 км, умовно, але по-своєму підкреслює масштабність унікальної цивілізації Стародавнього Сходу, в тому числі типову для нього парадигму – змагання з людьми не просто стіну, феноменом Природи, яка їх не тільки множила, але живила силою стихійного характеру.

Історія побудови великої китайської стіни це історія китайської державності, її поразок і перемог, в тому числі над власним народом. Доказом цього є правління її безпосереднього фундатора – Цінь Шіхуана (221 – 207 рр. до н. е.) яке і повинно стати головним питанням контрольної роботи.

Її висновки мають констатувати ступінь не тільки військової, але й соціальної захищеності поколінь китайського народу, вибираючи найбільш доказовий матеріал з його тривалої історії, періоди як її покірної стабільності, так і повстань – протестів – 18 – 25 рр. повстання «червоних брів», 184 – 207 рр. – повстання «жовтих пов’язок».

Література

1. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 1996

2. Крюков М.В., Переломов Л.С., Софронов М.В., Чибуксаров Н.Н. Древние китайцы в епоху централизованных империй. – М., 1983

3. Малявин В.В., Конфуций. – М., 1992

4. Сима Цянь. Исторические записки («Ши ЦЗИ») – М., 1986