- •Мета викладання дисципліни.
- •Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння.
- •Міждисциплінарні зв’язки. Перелік дисциплін із зазначенням розділів, засвоєння яких студентам необхідно для вивчення даної дисципліни.
- •Форми контролю знань і критерії оцінки.
- •Навчальна програма дисципліни
- •Зміст тем дисципліни
- •Тема 1. Вступ.
- •Тема 2. Стародавнє Межиріччя (Месопотамія).
- •Тема 3. Історія Стародавнього Єгипту.
- •Тема 4. Східне Середземномор’я (Сирія, Палестина, Фінікія).
- •Тема 5. Мала Азія та Закавказзя в старовину.
- •Тема 6.Стародавня Ассирія.
- •Тема 7. Іран і Середня Азія в стародавні часи.
- •Тема 8. Стародавні держави Аравійського півострова.
- •Тема 9.Стародавня Індія.
- •Тема 10. Стародавній Китай.
- •2. Робоча програма дисципліни
- •Трудомісткість курсу
- •Структура та обсяг годин за темами курсу
- •Тематика та зміст лекцій
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Логіка викладу
- •2.4. Рекомендована література
- •2.5. Тематика та зміст семінарських занять Семінарське заняття № 1 – 2.
- •Тема 1. «Суспільно-державна организація Стародавньої Месопотамії (за даними законів Хамурапі)»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 3 – 4. Тема: «Історико-побутові реалії Епосу про Гільгамеша»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 5 – 6. Тема: «Розвиток давньоєгипетської держави»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 7. Тема: «Хеттське суспілство за хеттськими законами »
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 8 – 9. Тема: «Реформи Дарія і за Бехістунським написом та «Історії» Геродотам»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 10 – 11. Тема: «Суспільні відносини в Індії за літературними джерелами».
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури
- •Семінарське заняття № 12 – 13. Тема: «Східний Іран і Середня Азія за «Авестою»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •Семінарське заняття № 14 – 15. Тема: «Соціальний ідеал Конфуція»
- •Методичні рекомендації.
- •Список літератури.
- •3. Самостійна робота студентів
- •3.1. Завдання для самостійної роботи
- •4. Контроль знань студентів
- •4.1. Тематика курсових робіт
- •Тема № 1. Історія відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема № 2. Перехід від варварства до цивілізації на матеріалі Стародавнього Сходу.
- •Тема № 3. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії.
- •Тема № 4. Характеристика господарства Стародавніх Шумерів.
- •Тема № 5. Розвиток і ускладнення суспільних відносин за законами Хаммурапі.
- •Тема № 6. Стародавня Урарту.
- •Тема № 7. Неолітична революція на Близькому Сході.
- •Тема № 8. Сімейні відносини в архаїчному суспільстві за законами Хаммурапі.
- •Тема № 9. Взаємовідносини Шумеру і Аккаду в кінці ііі тис. До н.Е.
- •Тема № 10. Гільгамеш міфологічний та історичний.
- •Тема № 11. Джерела з історії Стародавнього Єгипту.
- •Тема № 12. Єгипет – „дар Нілу”.
- •Тема № 13. Криза суспільних відносин Стародавнього Єгипту за часів Середнього царства.
- •Тема № 14. Політика правителів Стародавньої Ассирії.
- •Тема № 15. Соціальний ідеал Конфуція.
- •Тема № 16. Особливості культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії.
- •Тема № 17. Стародавні Хетти та їх правова традиція.
- •Тема № 18. В пошуках стародавньої Трої.
- •Тема № 19. Старовавілонське суспільство згідно законів Хаммурапі.
- •Тема № 20. Утворення держави Ахеменідів.
- •Тема № 21. Культурно-побутові реалії Стародавнього Сходу за епосом про Гільгамеша.
- •Тема № 22. Особливості політичної історії Стародавньої Індії.
- •Тема № 23. Стародавній Схід за описом Геродота.
- •Тема № 24. “Історичні записки” Сима Цяня як історичне джерело.
- •Тема № 25. Особливості історико-культурного розвитку Стародавнього Китаю.
- •Тема № 26. Епічні пам’ятки Стародавньої Індії як історичне джерело.
- •Тема № 27. Культурні досягнення Стародавнього Сходу.
- •4.3. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні роботи та методичні рекомендації до них.
- •Тема 1. Проблеми відкриття і розуміння цивілізацій Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Природні умови, населення Стародавньої Месопотамії
- •Тема 3. Стародавні шумери
- •Тема 4. Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії
- •Тема 5. Шумеро-вавілонська міфологія
- •Тема 6. Джерела з історії Стародавнього Єгипту
- •Тема 7. Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства
- •Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
- •Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
- •Тема 10. Стародавня Персія
- •Тема 11. Ассирійська держава, як тип східного деспотизму.
- •Тема 12. Реформи Дарія і та їх історичне значення.
- •Тема 13. Батьківщина біблейських пророків
- •Тема 14. Закони Хаммурапі, як історичне джерело
- •Тема 15. Велика китайська стіна та її роль в історії країни античної доби.
- •Тема 16. Стародавні хетти
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів.
- •1. Основні терміни і визначення
- •Шкала оцінювання знань
- •2. Розподіл балів на поточно-модульний і підсумковий контроль знань.
- •2.1. Поточно-модульний контроль
- •2.2. Підсумковий контроль
- •3. Організація і порядок проведення поточно-модульного і підсумкового контролю
- •3.1. Організація і проведення поточного контролю
- •3.2. Організація і проведення модульної контрольної роботи
- •3.3. Організація і проведення підсумкового контролю
- •3.4. Визначення рейтингового показника з навчальної дисципліни
- •Розподіл балів при оцінюванні знань студентів.
- •Розподіл балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни для якої передбачено підсумковий контроль екзамен.
- •5. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Тексти
- •5.2. Праці античних авторів
- •5.3. Підручники, навчальні посібники
- •5.4. Науково- популярні праці
- •5.5. Енциклопедії і словники
- •5.6. Перелік наочних та інших посібників, методичних вказівок і методичних матеріалів до технічних засобів навчання.
Тема 8. «Історія» Геродота, як історичне джерело
Методичні рекомендації
„Батько історії”, Геродот, залишив дослідникам унікальне в багатьох відношеннях історичне джерело, що постійно розкриває свої глибини, доводячи титул його автора. Звертаємо увагу студента на його можливості в дослідженні самої складної за витоками і змістом культури цивілізації стародавніх персів, найдревнішого збірника священних релігійно-філософських навчань „Авести”. Геродот безпосередньо вирішив їх знайти і залишив нам опис скіфів, що не можуть знайти могили своїх предків. Можливо, студент зможе продовжити пошуки унікального пересічення культурних традицій східно-слов'янського, євразійського, арійського населення, перечитавши „Скіфію” Геродота і монографію Л.Гумільова „Тысячелетие вокруг Каспия”, Баку, 1991р. Можна бути упевненим, в результаті даного дослідження багато зазначених понять отримають поглиблений, а можливо, істинно геродотський зміст.
Література
Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980.
Геродот.Історія в дев’яти книгах. - К., 1993.
Ксенофонт. Анабасис. - М.- Л., 1951; - М., 1994.
Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1.
Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996.
Литература Древнего Востока.Изд. МГУ, 1971.
Тураев Б.А. Історія стародавнього Сходу: В 2 т. - К.- Х., 1938.
Тема 9. Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина іі – середина і с.Т. До н.Е.)
Методичні рекомендації
Запропонована тема „Суспільно-політична організація Стародавньої Індії у ведійський період (сер. ІІ-сер. І тис. до н. е.)” дозволяє поглибити через аналіз специфіки культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії розуміння витоків та неоднозначного суспільного змісту системи варн і каст в історії Індії і, зокрема, у ведійський період її історії. Дослідити вплив релігій стародавньої індії на регуляцію суспільних відносин, на вироблення таких зразків суспільно-правової думки, як „Артхашастра” та Закони Ману.
Література
Хрестоматия по истории Древнего Востока . - М., 1963.
Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. - М., 1980.
Васильев Л.С.История Востока: В 2 ч. - М., 1993, 1994. - Ч.1.
История Древнего Востока. 2-е изд. - М., 1988.
Історія стародавнього Сходу. Курс лекцій /під ред. О.Л.Крижанівського. - М., 1996.
Тема 10. Стародавня Персія
Методичні рекомендації
Стародавня Персія представляє особливо повчальний історичний досвід конфронтації і мирного співіснування землеробів і кочівників, деспотизму і, нехай не послідовного, але вистражданого шляху «воїнів світла». «Батько історії» Геродот не випадково розгледів в історії стародавніх персів, зазначені риси і закликав Елладу – хронологічну і світоглядну альтернативу Сходу – до пізнання його традиції, як умови подолання відчуження з природнім і соціальним середовищем. Розкриваючи неординарну тему, студент має право на свої варіанти вибору власне першовитоків цього східного народу, який розмовляв на одному з діалектів індоєвропейської мови, виходячи з розуміння різної їх глибини, часових і просторових параметрів: праєвразійська, еламська, лідійська. Переконатись в правильності вибору, аргументації допоможе рекомендований список літератури.
Література
Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. К, 1996
Бонгард-левин Г.М. Грантовський Є.А. От Скифии до Индии. Загадки истории древних ариев. М., 1974
Геродот. История. М. 1978.
Дандамаев М.А., Луконін В.Г. Культура і економика древнего Ирана. 1980
Бойс М. Зороастрийцы: верования и обычаи М. 1987.
Фрай Р Наследия Ирана / Переклад с анг. М., 1972.
Васильєв Л.С. История религий Востока. М., 1988.
