5.4.2. Визначення концентрації етилового спирту у вині ареометричним методом

Сутність методу: метод заснований на визначенні визначені вмісту етилового спирту в дистиляті, отриманому перегонкою проби вина.

Прилади та посуд: кругло донна перегінна колба об’ємом 500-750 см³, холодильник 5-8-кульковий, краплеуловлювач скляний лабораторний, спиртомір АСП-1, циліндр об’ємом 250 см³, термометр з ціною розподілу 0,1⁰С, баня водяна, електроплитка.

Техніка аналізу. 250 см³ вина при 20⁰С із мірної колби переносять до перегінної. Мірну колбу ополіскують 2-3 рази дистильованою водою (порціями по 20 см³), зливаючи промивні води до перегінної колби. Вино нейтралізують 1 М розчином NaOH по індикаторному паперу, після чого перегінну колбу з’єднують із холодильником. Приймальником є та ж мірна колба, якою відміряли вино. Нижній кінець трубки холодильника з’єднують із відтянутою капілярною трубкою. До початку перегонки у приймальник наливають 15-20 см³ води так, щоб погрузити до нею кінець капіляра, та розташовують колбу у судині із льодом. Під час перегонки дистилят періодично перемішують обертанням колби. Коли приймальна колба наповниться більш чим навпіл, капіляр виймають з дистиляту, ополіскують 4-5 см³ дистильованої води й подальшу перегонку ведуть без водяного затвору. Перегонку завершують, коли в приймальнику збереться близько 200-225 см³ відгону. Колбу щільно закривають пробкою та залишають на 30 хв в термостаті. Відігнаною рідину доводять при 20⁰С водою до мітки, енергійно перемішують і переливають до циліндра, куди опускають спиртомір. Відмітивши показання спиртоміру, визначають температуру відгону.

Обробка результатів: якщо температура відгону відхиляється від 20⁰С, то вміст спирту визначають по таблиці з додатка 3 з урахуванням температури відгону.

Висновок. На підставі одержаних даних робиться висновок про концентрацію етилового спирту.

Питання для самоконтролю.

1. Від чого залежить відносна густина водно-спиртового розчину?

2. Як вимірюють концентрацію спирту до 52% об, та більше 52% об.?

3. Як правильно підготувати посуд для вимірювання концентрації етилового спирту?

5.5. Методи визначення вуглеводів Мета: навчитися визначати цукрозу поляриметричним методом та методом прямого титрування

5.5.1. Визначення цукрози в розчині поляриметричним методом

Сутність методу: метод заснований на здатності цукрів обертати площину поляризації.

Прилади та посуд: цукромір, технічні терези, конічна колба, мірна колба місткістю 100 мл, шпатель

Техніка аналізу: Нормальну наважку цукрози масою 26,00 г за допомогою дистильованої води розчиняють і розчин доводять у мірній колбі до мітки. Прозорим розчином заповнюють поляриметричну трубку на 200 мм і поляризують.

Обробка результатів: покази цукроміра означають вміст цукрози (у %) у пробі, що досліджується.

5.5.2. Визначення цукрів методом прямого титрування

Сутність методу: метод ґрунтується на відновленні цукрами міді (ІІ) в розчинах Фелінга до окису міді (І).

Прилади та посуд: бюретки, крапельниці, годинник, електроплитка, конічна колба на 100 мл, мірна колба на 100 мл.

Реактиви: розчини Фелінгу І та ІІ, метиленовий блакитний.

Техніка аналізу: вино розбавляють так, щоб масова частка цукрів в розчині була близька до 2-3,5 г/дм³. Розчин наливають до бюретку. В конічну колбу відміряють по 5 см³ розчинів Фелінга І та ІІ, приливають з бюретки розчин вина об’ємом:

13,0 см³ – при масовій частці цукрів приблизно 3,5 г/дм³;

15,5 см³ – при масовій частці цукрів приблизно 3,0 г/дм³;

18,5 см³ – при масовій частці цукрів приблизно 2,5 г/дм³;

24,0 см³ – при масовій частці цукрів приблизно 2,0 г/дм³.

Суміш збовтують, доводять до кипіння, кип’ятять рівно 2 хв., потім вносять 2-3 краплі розчину метиленового блакитного та, не перериваючи кип’ятіння, добавляють по краплям з бюретки розчин вина до зникнення синього забарвлення (при цьому осад стає червоним з помаранчевим відтінком). Перше титрування є орієнтовним. Визначення повторюють, приливаючи розчин вина об’ємом на 0,6-0,8 см³ менше, чим було витрачено в перший раз. Після кип’ятіння на протязі 2 хв. та внесення метиленового блакитного продовжують титрування рідини, що кипить, до зникнення синього забарвлення.

Обробка результатів: по об’єму витраченого на титрування досліджуваного розчину знаходять масу інвертного цукру (додаток 4). Масову концентрацію цукрів в розрахунку на інвертний цукор в г/дм³ розраховують за формулою:

С₁ = m* N,

де m – маса інвертного цукру досліджуваного розчину;

N – кратність розведення вина.

Висновок. На підставі одержаних даних робиться висновок про вміст вуглеводів у досліджених харчових продуктах.

Питання для самоконтролю.

1. На чому заснований поляриметричний методи визначення вуглеводів?

2. Вміст яких цукрів показує метод прямого титрування?

3. Що таке “інвертний цукор”?