3. Поняття наукової діяльності та наукового дослідження.

Студенти, які планують продовжити навчання у магістратурі, починають свою наукову діяльність ще до вступу в магістратуру.

Наукова діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань.

У межах науково-дослідницької діяльності здійснюються наукові дослідження.

Наукове дослідження – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, знань і теорій.

Наукові дослідження здійснюють з метою одержання наукового результату.

Науковий результат – нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, наукової статті, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо.

На момент вступу до магістратури студент повинен представити результати своєї наукової діяльності, якими на початковій стадії можуть бути наукові публікації: наукові статті та тези доповідей на наукових конференціях.

4. Види, функції та структура наукових публікацій

Основні положення, висновки та рекомендації наукового дослідження магістра мають бути опубліковані в наукових виданнях.

Наукова публікація (лат. publicatio – оголошую всенародно, оприлюднюю) – це доведення до загального відома основних результатів і положень дослідження у провідних наукових видання, перелік яких затверджує ВАК України, для ознайомлення з ними наукової громадськості.

Наукові публікації виконують такі функції:

• оприлюднюють результати наукової роботи;

• сприяють встановленню пріоритету автора, який вперше звернувся до розробки наукової проблеми;

• свідчать про особистий внесок дослідника в розробку наукової проблеми (в тексті випускної роботи магістр повинен подавати посилання на власні публікації, включати їх до списку використаних джерел);

• слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків магістерської дисертації, її новизни і наукового рівня;

• підтверджують факт впровадження результатів і висновків науково-дослідної роботи;

• відбивають основний зміст магістерської дисертації;

• новизна і високий рівень наукових праць є одним із головних критеріїв оцінки якості науково-дослідної роботи;

• фіксують завершення певного стану наукового дослідження;

• забезпечують первинною науковою інформацією суспільство, сповіщають наукове співтовариство про появу нового наукового знання;

• передають індивідуальний результат у загальне надбання та інше.

Мінімальна кількість наукових публікацій магістра у розрахунку тривалості наукової роботи строком 1 рік: 1 наукова стаття та 1 наукові тези доповіді на науковій конференції (тобто участь у науковій конференції).

Наукова стаття – один із основних видів публікацій. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне окреме питання за темою наукової роботи, фіксує науковий пріоритет автора, робить її матеріал надбанням фахівців.

Наукова стаття передається до редакції у завершеному вигляді змістовно та по формі подання відповідно до вимог, які запропоновані у пам`ятці до конференції, на електронному носії у двох примірниках. У разі необхідності додається заявка на участь у конференції та рецензія на статтю. Оптимальний обсяг наукової статті – 6–12 сторінок (0,5–0,7 друк. арк.). Особливо цінними є статті, опубліковані у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Стаття має просту структуру, її текст, як правило, не поділяється на розділи і підрозділи. Умовно в тексті статті можна виділити такі структурні елементи:

1. Вступ – постановка наукової проблеми, її актуальність, зв`язок з найважливішими завданнями, що постають перед Україною, значення для розвитку певної галузі науки або практичної діяльності (1 абзац або 5-10 рядків).

2. Основні (останні за часом) дослідження і публікації, на які

спирається автор, сучасні погляди на проблему, труднощі при розробці даного питання, виділення невирішених питань у межах загальної про- блеми, котрим присвячена стаття (0,5-2 сторінки друкованого тексту).

3. Формування мети статті (постановка завдання) - висловлюється головна ідея даної публікації, яка суттєво відрізняється від сучасних уявлень про проблему, доповнює або поглиблює вже відомі підходи; звертається увага на введення до наукового обігу нових фактів, висновків, рекомендацій, закономірностей або уточнення відомих раніше, але недостатньо вивчених. Мета статті випливає з постановки наукової проблеми та огляду основних публікацій з теми (1 абзац або 5-10 рядків).

4. Виклад змісту власного дослідження – основна частина статті, в ній висвітлюються основні положення і результати наукового дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв`язки, тенденції, методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора в досягнення і реалізацію основних висновків тощо (5-6 сторінок).

5. Висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість; коротко накреслюються перспективи подальших розвідок з теми (1\3 сторінки).

Формами висвітлення підсумків наукової роботи є також тези, доповіді, матеріали конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів тощо.

Тези (гр. thesis – положення, твердження) – це коротко, точно, послідовно сформульовані основні ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення статті або іншої наукової праці.

Тези доповіді – це передані до публікації до початку наукової конференції матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях.

Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2-3 сторінки друкованого тексту. Схематично структура тез наукової доповіді має такий вигляд: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспективи. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко. Допускається опускати цифровий, фактичний матеріал. Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється в одному або кількох реченнях. Виклад суті ідеї чи положення здійснюється без наведення конкретних прикладів.