- •Мета та завдання науково-дослідної роботи магістра
- •2. Сутність та зміст магістерської роботи
- •3. Поняття наукової діяльності та наукового дослідження.
- •4. Види, функції та структура наукових публікацій
- •5. Структура звіту з науково-дослідної практики.
- •6. Складання індивідуального плану (завдання) та співпраця магістра та наукового керівника
- •7. Місце та порядок проходження науково-дослідної практики
- •8.2. Вступ
- •8.2.1. Актуальність, мета та завдання дослідження
- •8. Зміст звіту з науково-дослідної практики
- •8.1. Анотація
- •8.2.2. Об`єкт, предмет та методи дослідження
- •8.2.3. Наукова новизна, особистий внесок магістра та практичне значення одержаних результатів
- •8.3. Основна частина звіту
- •8.3.1. Огляд літератури (теоретична основа)
- •8.3.2. Методика дослідження
- •8.3.3. Результати власних досліджень
- •8.4. Висновки
- •8.5. Додатки
- •8.6. Список використаних джерел
- •9. Оформлення та порядок захисту звіту з науково-дослідної практики
- •10. Типові помилки при написанні та оформленні звіту з науково-дослідної практики
- •11. Рекомендована література
- •Петрова Олександра Петровича
8. Зміст звіту з науково-дослідної практики
8.1. Анотація
Звіт з науково-дослідної роботи (також як і магістерська дисертація) починається з анотації у трьох примірниках: на українській, російській та англійській мовах. Обсяг анотації не більше 2 сторінок друкованого тексту. Анотація містить інформацію про зміст та результати науково-дослідної роботи.
Виклад матеріалу в анотації має бути стислим і точним. Слід використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, стандартизовану термінологію, уникати складних граматичних зворотів, маловідомих термінів і символів.
Після кожної анотації наводять ключові слова – слова або стійкі словосполучення із тексту анотації, яке несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів має відображати основний зміст наукової праці. Оптимальна кількість ключових слів – від 5 до 10. Їх подають у називному відмінку, друкують у рядок через кому.
8.2. Вступ
Вступ – є важливою частиною дослідження, оскільки розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характеристику роботи у такій послідовності: актуальність теми, мета і завдання дослідження, об`єкт, предмет, методи дослідження наукова новизна одержаних результатів, іх практичне значення, особистий внесок магістра, публікації за темою дослідження.
8.2.1. Актуальність, мета та завдання дослідження
Вступ до роботи має починатися з обґрунтування актуальності теми.
Актуальність (лат. actualis – дієвість) теми – це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Вона характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується магістром уперше, і свідчить про те, для якої галузі науки чи виробництва мають цінність наукові результати дослідження.
Обґрунтування актуальності обраної теми свідчить про те, як автор уміє
вибрати важливу для теорії і практики тему, як розуміє і оцінює її щодо сучасної і соціальної значущості. Актуальність теми характеризує наукову і професійну підготовленість магістра.
Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним і вміщати:
сутність проблеми дослідження;
соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України;
суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, теорії і практики;
вирішення конкретних питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;
доцільність роботи, її відмінність у порівнянні з відповідними розв`язаннями проблеми (наукового завдання).
Далі формулюють мету роботи і завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети.
Мета дослідження – це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване все дослідження. Вона повинна узгоджуватись з назвою роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та інше).
Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв`язок. Поставленої мети обов`язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках.
Мета дослідження реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, це свідчить про недостатнє осмислення магістром головного наукового результату, до якого він прагне.
Завдання дослідження повинні мати як теоретичний, так і прикладний характер: доопрацювання та уведення нових понять, класифікаційних ознак, розкриття їх сутності і змісту, розробка показників, критеріїв, принципів, умов і факторів та інше.
Завдання дослідження формулюється у формі переліку дій: «вивчити…», «дослідити…», «проаналізувати…», «встановити…», «обґрунтувати…» та інше. Формулювати завдання слід ретельно, оскільки їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів звіту з науково-дослідної практики, а згодом і магістерської роботи.
Про досягнення мети слід зазначити у висновках всієї роботи, про вирішення конкретних завдань засвідчують у кінці відповідних розділів дослідження.
