8.4. Висновки

Висновки до звіту з науково-дослідної роботи в цілому містять головні наукові результати, отримані магістром особисто, показують його пріоритет у розв`язанні наукової проблеми. Висновки – це положення, що виносяться магістром для захисту. Вони мають форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації, тобто послідовний, логічний, чіткий виклад головних отриманих результатів і їх співвідношення з загальною метою і конкретним завданням, поставленим і сформульованим у вступі.

Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку здійсненої роботи. При цьому необхідно зазначити, в чому полягає її основний сенс. Які важливі наукові результати отримані, які нові наукові знання виникають у зв`язку з проведеним дослідженням. Важливо вказати на новизну, теоретичну і практичну цінність дослідження. Інколи виникає необхідність зазначити шліхи продовження дослідження, конкретні завдання, які майбутнім дослідникам доведеться вирішувати у першу чергу.

У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідження досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено. Висновки мають бути новими, оригінальними для даної галузі наукових досліджень.

Таким чином, висновки до звіту не є звичайним переліком отриманих результатів проведеного дослідження. Це є квінтесенція всієї роботи, підсумковий синтез. Це викладення найважливіших наукових і практичних результатів, суті розв`язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Це формулювання того нового, що внесено магістром у вивчення і вирішення проблеми. Вони повинні містити конкретні результати, що розкривають ступінь дослідження головної наукової ідеї роботи, авторські інтерпретації наукової новизни з рекомендаціями ефективного наукового та практичного використання здобутих результатів.

8.5. Додатки

Згідно з вимогами ВАК додатки не є обов`язковим елементом звіту з науково-дослідної роботи. Однак додатки підвищують рівень довіри до результатів наукового дослідження, свідчать про їхню достовірність. Тому додатки рекомендовані. Обов`язковим додатком до Звіту з науково-дослідної практики, а також магістерської роботи є «Список наукових праць» (приклад надається, як додаток до даних методичних вказівок).

У додатки включають допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття результатів наукового дослідження. Це можуть бути:

- зразки офіційних документів;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

- розрахунки економічного ефекту;

- протоколи, акти;

- інструкції, методики;

- опис алгоритмів та программ вирішення задач на ЕОМ, як приклад вже відомих або самостійного розроблення;

- таблиці, малюнки, ілюстрації допоміжного характеру

та інше.

За формою це може бути текст, таблиця, схема, графік, карта, веб-сайт та інше. В оснновній частині звіту даються посилання на додатки.

8.6. Список використаних джерел

Список використаних джерел становить одну із суттєвих частин звіту з науково-дослідної практики і відбиває самостійну творчу роботу магістра.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті основної роботи за їх наскрізною нумерацією. Це один із можливих способів розміщення джерел, який рекомендовано ВАК України для вживання. Крім того, саме такий порядок встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Однак це не виключає інші способи розміщення, зокрема абетковий – за алфавітом прізвищ авторів або назв творів. Такий спосіб вважається зручнішим для користування. Кількість використаних джерел ВАК не лімітує. Це залежить від теми і завдань наукової роботи. До списку джерел можуть входити:

- наукові праці фундаментального та прикладного значення;

- основні праці провідних спеціалістів у даній галузі за останні 5-10 років (це має бути основою наукового дослідження);

- праці авторів, що містять точки зору на вирішення поставленої у роботі проблеми;

- праці зарубіжних авторів по даній проблематиці;

- офіційні матеріали наукових конференцій;

- офіційні документи, які публікуються від імені держави або громадських організацій, установ чи відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;

- публікації магістра з теми дослідження, що підтверджують його особистий внесок у розробку;

- праці наукового керівника та сумісні публікації керівника та магістра.

Кожне джерело списку має знайти відображення у звіті, в якому робляться необхідні посилання при запозиченні думок, фактів, ідей. Використання чужих думок, фактів, концепцій, ідей без відповідних посилань на першоджерела називають плагіатом. Якщо магістра звинуватять у плагіаті його звіт може бути відхилений від захисту.

Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті звіту і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, підручники, навчальні посібники та будь-яку літературу навчального характеру, науково-популярні книги, газети та журнали.

Кількість джерел не задається. Недостатня кількість джерел може свідчити про верхоглядство магістра та недостатню дослідженість проблеми. Оптимальне число джерел можна визначити через зіставлення з обсягом звіту. Вважається, що на одну сторінку тексту наукової роботи має бути одне джерело.