- •Мета та завдання науково-дослідної роботи магістра
- •2. Сутність та зміст магістерської роботи
- •3. Поняття наукової діяльності та наукового дослідження.
- •4. Види, функції та структура наукових публікацій
- •5. Структура звіту з науково-дослідної практики.
- •6. Складання індивідуального плану (завдання) та співпраця магістра та наукового керівника
- •7. Місце та порядок проходження науково-дослідної практики
- •8.2. Вступ
- •8.2.1. Актуальність, мета та завдання дослідження
- •8. Зміст звіту з науково-дослідної практики
- •8.1. Анотація
- •8.2.2. Об`єкт, предмет та методи дослідження
- •8.2.3. Наукова новизна, особистий внесок магістра та практичне значення одержаних результатів
- •8.3. Основна частина звіту
- •8.3.1. Огляд літератури (теоретична основа)
- •8.3.2. Методика дослідження
- •8.3.3. Результати власних досліджень
- •8.4. Висновки
- •8.5. Додатки
- •8.6. Список використаних джерел
- •9. Оформлення та порядок захисту звіту з науково-дослідної практики
- •10. Типові помилки при написанні та оформленні звіту з науково-дослідної практики
- •11. Рекомендована література
- •Петрова Олександра Петровича
8.2.2. Об`єкт, предмет та методи дослідження
Згідно із сучасними вимогами ВАК до наукових робіт формулювання об`єкта і предмета дослідження є обов`язковими.
Об`єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об`єкта.
Предмет дослідження – це теоретичне відтворення об`єктивної дійсності, які підлягають безпосередньому вивченню у даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.
Об`єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об`єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього має бути спрямована основна увага магістра, саме предмет дослідження визначає тему роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва.
Тема, об`єкт і предмет, мета і завдання дослідження перебувають у нерозривному зв`язку. У своїй сукупності вони зумовлюють зміст всієї роботи, зміст положень, висновків і рекомендацій, які магістр виносить на захист.
Важливою складовою вступу є методи дослідження, які вказують на шляхи досягнення мети та розв`язання поставлених у роботі завдань, свідчать про достовірність і вірогідність отриманих результатів. Тут коротко характеризують теоретичну та методологічну базу дослідження, подають перелік використаних методів. Перерахування методів здійснюють у тісному зв`язку із змістом дослідження, зазнаючи що саме досліджувалось тим чи іншим методом.
8.2.3. Наукова новизна, особистий внесок магістра та практичне значення одержаних результатів
Важливою кваліфікаційною ознакою наукового дослідження є наукова новизна одержаних результатів - це особистий внесок магістра у збагачення знань. Наукова новизна повинна бути присутня у кожній науковій роботі та чітко простежуватись у наукових публікаціях. Вона має розкривати головну наукову концепцію автора, давати наукове пояснення його досліджень у новому якісному і кількісному аспектах (розвиток відомих ідей, явищ, закономірностей, наукове обґрунтування нових методів розрахунку та інше). В ідеальному вимірі поняття «новизна» має відповідати поняттю «вперше» в науці. Це є обов`язковим елементом та основним критерієм оцінки якості кандидатської та докторської дисертації. До якості науково-дослідної роботи магістра вимоги є нижчими, але поняття «новизна» має бути присутнім.
Виділяють три рівні наукової новизни результатів наукового дослідження:
Перетворення відомих даних, докорінна їх зміна.
Розширення, доповнення відомих даних.
Уточнення, конкретизація відомих даних, поширення відомих результатів на новий клас об`єктів, систем.
Після визначення результатів дослідження та їх якісного рівня необхідно визначити практичне значення отриманих результатів, тобто значущість цієї праці для науки і практики із зазначенням можливості та конкретних шляхів використання результатів дослідження. Розрізняють декілька рівнів використання результатів дослідження:
1) на міжнародному рівні;
2) на міжгалузевому рівні;
3) у масштабах галузі;
4) у межах установи (підприємства).
Важливо визначити соціальний, економічний і (або) науково-технічний ефект, який може бути отриманий на основі впровадження результатів даного наукового дослідження.
