Графи логічної структури «Цукровий діабет»

Цукровий діабет - ендокринне захворювання , яке характеризується синдромом хронічної гіперглікемії, є наслідком недостатньої продукції і / або дії інсуліну, що призводить до порушення всіх видів обміну речовин , перш за все вуглеводного, ураження судин ( ангіопатії ), нервової системи (нейропатії), а також інших органів і систем.

Етіологія:

І. Первинний цукровий діабет:

1. Інсулінозалежний (ІЗЦД) - І типу:

- молодий вік (до 35 років)

Фактори ризику:

Обтяжена спадковість по ЦД; - аутоімунні хвороби (тиреоїдит, хронічна

надниркова недостатність); - вірусні інфекції, які уражають острівки

Лангерганса в підшлунковій залозі ( краснуха, гепатит В, епідемічний

паротит, грип), інфекційний мононуклеоз.

2. Інсулінонезалежний (ІНЗЦД)_- ІІ типу:

- люди похилого вік

Фактори ризику:

Спадкова схильність; - ожиріння (генетично закладене та надмірне харчу-

вання); - вживання значної кількості їжі, багатої на вуглеводи, солодощів,

алкоголю; - дефіцит рослинної клітковини; - малорухомий спосіб життя;

- стресові ситуації.

ІІ. Вторинний (симптоматичний) цукровий діабет :

Різні захворювання підшлункової залози (хронічний панкреатит, пухлини

та ін.); - хвороби залоз внутрішньої секреції (акромегалія, хвороба Іценко- Кушинга, феохромоцитома, гіпертиреоз); - спадкові хвороби (синдром Дауна, Шерешевського - Тернера та ін.); - стресові стани (тяжкі опіки, вагітність); - застосування деяких ліків (ГКС, діуретики, клофелін, аміна-

зин.

Патогенез:

ІЗЦД:

Деструкція бета-клітин острівків Лангерганса - абсолютна недостатність інсуліну; - цьому сприяють спадкова схильність, вірусна інфекція, аутоімунні порушення.

ІНЗЦД:

Порушення секреції інсуліну; - в периферичних тканинах розвивається резистентність до інсуліну, що приводить до порушення транспортування та метаболізму глюкози; - в печінці підвищується продукція глюкози - цьому сприяють ожиріння, спадкова схильність.

ІЗЦД та ІНЗЦД:

Внаслідок дефіциту інсуліну та збільшення в сироватці крові глюкози розвиваються метаболічні розлади, бо інсулін впливає на всі види обміну речовин.

Класифікація:

1984-2000І

Достовірні класи ризику:

Предіабет (попередні та потенційні порушення толерантності до глюкози)

ІІ. Цукровий діабет (ЦД):

1. І тип (ІЗЦД).

2. ІІ тип (ІНЗЦД)

3. Інші типи ЦД, зумовлені: захворюваннями ПЗ , ендокринними хвороба-

ми, застосуванням ліків і хімічних речовин, зміною чутливості рецепторів

до інсуліну, вродженими генетичними синдромами.

4. ЦД вагітних

5. Порушення толерантності до глюкози (латентний ЦД).

ІІІ. Ступені тяжкості ЦД:

- легкий (І) - рівень глікемії натще від 6,8 до 7,8 ммоль /л, відсутній кето-

цидоз; нормалізація глікемії та ліквідація глюкозурії досягаються дієтою;

- середньої тяжкості (ІІ ) - глікемія натще 7,8-14 ммоль/л. Для корекції необхідні пероральні цукрознижувальні препарати або препарати інсуліну (до 60 ОД/добу). Кетоз, як правило, відсутній;

- тяжкий (ІІІ ) - глікемія натще перевищує 14 ммоль/л , лабільний перебіг,

схильність до кетоацидозу. Для компенсації необхідні препарати інсуліну в дозі більше 60 ОД/добу.

ІУ. Стан компенсації:

1. Компенсований. 2. Субкомпенсований. 3. Некомпенсований.

V. Гострі ускладнення ЦД:

1. Кетоацидозна кома. 3. Гіперлактатацидемічна кома.

2. Гіперосмолярна кома. 4. Гіпоглікемічна кома.

VІ. Хронічні ускладнення ЦД:

1. Мікроангіопатії (ретинопатія, нефропатія).

2. Нейропатії.

3. Ураження інших органів і систем (гепатопатія, ентеропатія, остеоартро-патія, дерматопатія тощо).

4. Макроангіопатії (ураження судин серця, мозку, нижніх кінцівок (гангре-

на) тощо).

5. Універсальна мікро-, макроангіопатія.

VІІ. Основні ускладнення лікування:

1. Інсуліном: місцева алергічна реакція, анафілактичний шок, ліпоатрофія, ліподистрофія, гіпоглікемічна кома.

2. Пероральними цукрознижувальними препаратами:

- сульфаніламідами: гіпоглікемічні реакції, пригнічення лейкопоезу;

- бігуанідами: диспепсія, метеоризм, молочнокислий ацидоз, пригнічення

всмоктування вітаміну В12;

- інгібіторами а-глюкозидази: диспепсія, метеоризм;

- тіазолідинедіонами: окремі випадки гепатотоксичності.

І Етап

Медсестринське обстеження:

Скарги пацієнта: Анамнестичні дані :

- відчуття спраги (полідипсія); - часті інфекції;

- збільшений діурез (поліурія); - поступовий початок хвороби;

- підвищений апетит (поліфагія); - пацієнт звертається до лікаря з

- сухість у роті; приводу болей в серці, болі в ни-

- втрата МТ; жніх кінцівках, гнійничкових

- загальна слабість; уражень шкіри;

- свербіж шкіри. - зниження зору;

- порушення функції травного ка-

налу: метеоризм, нудота, закрепи;

- порушення статевих функцій,

після лабораторних досліджень

виявляють ЦД.

Об’єктивно:

- схуднення (ЦД І типу);

- сухість шкірних покривів, сліди розчухувань, фурункульоз, трофічні ви-

разки, гангрена;

- рум ’янець на щоках, ксантелазми;

- атрофія м’язів;

- потовщення ступні;

- послаблення пульсації на артеріях ступні;

- АТ підвищений;

- інсулінова ліподистрофія;

- набряки;

- ураження слизової порожнини рота (стоматит, гінгівіт), пародонтоз;

- на гомілках - щільні неболючі червоно-фіолетові вузлики;

- вивихи, підвивихи, деформація кісток;

- ознаки ураження серця, органів дихання, нирок, НС.

ІІ Етап

Медсестринська діагностика:

- підвищена спрага; - підвищений апетит; - гнійничкові ураження шкіри;

- поліурія; - свербіж шкіри; - стоматит.

ІІІ Етап

Планування медсестринських втручань:

1. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнта до інструментальних методів обстеження .

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень .

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта .

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.

ІV. Етап

Реалізація плану медсестринських втручань:

1.1. Підготовка пацієнта та взяття крові на ЗАК, БАК, на цукор, глюкозотолерантний тест.

1.2. Підготовка пацієнта та взяття сечі для ЗАС, цукор, глюкозуричний профіль.

2.1. Підготовка пацієнта до проведення ЕКГ, обстеження очного дна, УЗД

підшлункової залози.

3.1. Режим залежить від стадії хвороби. Створення пацієнтові зручних умов.

3.2 Постійний контроль за самопочуттям та об’єктивним станом пацієнта: вимірювання АТ, t тіла, визначення РS, підрахунок ЧДР.

3.3. Допомога в дотриманні пацієнтом правил особистої гігієни.

3.4. Сприяння фізичній активності пацієнта (при глікемії<15 ммоль/л).

3.5. Дієта № 9 (обмеження вуглеводів і жирів). Режим харчування - через 30 хв. після введення цукрознижувальних препаратів. Цукор замінюється сор-

бітом, ксилітом або фруктозою. Рекомендуються : чорний хліб, продукти

багаті на клітковину. При ЦД І типу - перш за все треба знизити МТ. Перевага надається картоплі , крупам, крім рису, дозволяється мед.

3.6.При свербіжі шкіри - поперемінно теплі і холодні обтирання.

3.7. При ураженнях слизової рота - теплі полоскання (відвар шавлії, ромаш-

ки), утримання від твердої їжі та гарячих страв.

3.8. При частому сечовипусканні та свербіжі зовнішніх статевих органів -регулярне підмивання.

4. Виконання лікарських призначень:

4.1. При І типі ЦД- замісне лікування препаратами інсуліну:

- ультракороткої дії (початок дії через 3-4 хв. після введення, пік-40-60 хв., тривалість дії-2-3 год.) - новорапід, гумалог;

- короткої дії (початок дії через 15-30 хв., пік-1,5-3 год., тривалість дії-4-6 год.) - актрапід МС, актрапід НМ, гумодар Р, фармасулін;

- середньої тривалості дії (початок дії через 1-2 год. після введення, пік 4-9 год., тривалість дії 12-18 год) - гумодар Б, монодар Б, протафан НМ;

- тривалої дії (початок дії через 5-6 год. після введення, пік дії-10-18 год., тривалість дії-20-26 год.) - ультратард НМ, інсулін Лантус;

- суміш інсулінів: гумодар К25, К50, мікстард 30 НМ.

4.2. Пероральні цуркознижувальні препарати:

4.2.1. похідні сульфанілсечовини: гліквідон (глюренорм), гліклазид

(діамікрон, діабетон, предіан), гліпізид (мінідіаб), глімепірид (амарил);

2. бігуаніди: диметилбігуанід (метроформін, глюкофаг);

3. інгібітори а-глюкозидази: акарбоза (глюкобай);

4. регулятори постпрандіальної глікемії : репаглінід (новонорм), натеглінід (старлікс);

5. тіозолідинедіоніни та агоністи РРА: розиглітазон (авандія);

4.3. ангіопротектори: пентоксифілін, ксинтинолу ніктотинат,

нафтидрофурил;

4. антиагреганти : ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол, тиклопідин;

5. антикоагулянти: гепарин, фраксипарин;

6. гіполіпідемічні засоби: аніонообмінні смоли, фібрати (ліпанор), статини (ловастатин);

4.7. антиоксиданти: токоферолу ацетат, а-ліпоєва кислота;

4.8. вітаміни групи В (тіамін, піридоксин).

8. При ІІ типі ЦД:

4.9.1. низькокалорійна дієта.

4.9.2. Медикаменти:

- пероральні цукрознижувальні препарати- головним чином , похідні сульфанілсечовини;

- інсулінолікування;

- лікування діабетичних ускладнень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та його оточення суті захворювання, правилам харчу- вання та фізичної активності; самостійному корегуванню доз інсуліну в залежності від глікемії та способу життя; правилам введення медикаментів, контролю за рівнем глікемії. Психологічна підтримка активізації саноген-них механізмів організму, успішної адаптації пацієнта до нових умов життя.

V. Етап

Оцінка результатів медсестринських

втручань та їх корекція:

- покращання об’єктивного стану та самопочуття пацієнта;

- нормалізація рівня глюкози в крові;

- в разі відсутності ефективності лікування, догляду та опіки над пацієнтом корекція медсестринських втручань.