- •Київ нухт 2011
- •Тема 1. Міжнародні компанії та їх роль в сучасному світі
- •Глобалізація світової економіки
- •Основні риси міжнародного бізнесу.
- •Рейтинг компаній по обсягу міжнародних операцій
- •Сутність, структура та особливості розвитку міжнародного менеджменту.
- •Країнний бізнес – міжнародний бізнес
- •Міжнародні компанії та їх роль в процесі глобалізації.
- •Політичний, правовий та економічний аналіз зовнішнього середовища міжнародної компанії.
- •Структура аналізу зовнішнього середовища міжнародної компанії
- •Тема 2. Зовнішнє середовище міжнародної компанії
- •Стартовий маркетинговий аналіз зовнішнього середовища.
- •Структура основних даних стартового маркетингового аналізу
- •Комплексний аналіз культурного зовнішнього середовища міжнародного підприємства.
- •3.1. Загальне поняття культури.
- •Основні чинники, що визначають культуру.
- •Політична система
- •Економічна система
- •Соціальна структура
- •Мови, які населення вважає рідними
- •Модель Гофстеда.
- •Оцінювання моделі Гофстеда
- •Цінності, пов’язані з роботою, для 20 вибраних країн
- •Тема 3. Стратегія розвитку міжнародного підприємства
- •Основні шляхи отримання прибутку підприємством від глобального розширення його діяльності.
- •1.1. Передача базових знань
- •1.2. Економія на місцезнаходженні компанії
- •1.3. Економія за рахунок кривої досвіду
- •Вибір підприємством стратегії його розвитку
- •Інтернаціональна стратегія
- •2.2. Мультинаціональна стратегія
- •Глобальна стратегія
- •Транснаціональна стратегія
- •Стратегії міжнародного бізнесу
- •Тема 4. Стратегія виходу підприємства на зовнішній ринок
- •Вибір ринку або країни розташування.
- •Метод перевірки списку
- •Диференціація глобальних умов зовнішнього середовища певної країни за р.Фармером-б.Річманом
- •Метод оцінювання пункту (Scoring-Models – оціночні моделі)
- •Визначення індексу Operation Risk Index (ori)) (операційного ризику) для Німеччини, Туреччини і Мексики
- •Послідовний метод оцінювання
- •Портфельний метод
- •Загальний висновок
- •2. Вибір форми виходу підприємства на зовнішній ринок Експорт
- •Проекти «під ключ»
- •Ліцензування
- •Франчайзинг
- •Приклад 1.
- •Приклад 2.
- •Спільні підприємства
- •Власні філії
- •Загальний висновок
- •Переваги та недоліки способів входження підприємства до іноземного ринку
- •3. Вибір часу виходу підприємства на міжнародний ринок
- •Тема 5. Стратегічні альянси
- •1. Основні відмінності стратегічних альянсів.
- •2. Організаційні аспекти побудови стратегічних альянсів.
- •Критерії вибору партнера по альянсу.
- •Основні переваги та недоліки стратегічних альянсів.
- •Тема 6. Організаційна побудова міжнародних компаній
- •1. Організаційні форми міжнародних компаній.
- •Основні структурні елементи міжнародних компаній
- •3. Рівні управління в міжнародних компаніях
- •4. Моделі управління акціонерними товариствами
- •5. Трансформація організаційних структур управління в міжнародних компаніях.
- •Тема 7. Злиття та поглинання компаній.
- •Сутність та історія злиття і поглинання.
- •2. Класифікація угод із злиття та поглинання.
- •3. Мотиви об’єднання компаній.
- •4. Причини невдалого об’єднання компаній.
- •Ризик невдач на різних стадіях злиття, на думку менеджерів об’єднаних компаній
- •Тема 8. Корпоративна культура та імідж міжнародної компанії.
- •Корпоративна культура як важливий аспект управління компанією.
- •2. Компоненти корпоративної культури. Корпоративний імідж.
- •Особливості реалізації принципів корпоративної культури в міжнародних компаніях.
- •Тема 9. Управління персоналом в міжнародних компаніях.
- •1. Кадрові стратегії міжнародних компаній.
- •Управління міжнародними колективами.
- •Стратегії підбору персоналу в міжнародних компаніях.
- •Заключна частина
- •Перелік скорочень
- •Перелік використаних джерел
- •1. Основні джерела
- •2. Додаткові джерела
- •Глосарій
Тема 8. Корпоративна культура та імідж міжнародної компанії.
Корпоративна культура як важливий аспект управління компанією.
Компоненти корпоративної культури. Корпоративний імідж.
Особливості реалізації принципів корпоративної культури в міжнародних компаніях.
Корпоративна культура як важливий аспект управління компанією.
Найважливішими відмінностями кожної компанії, безперечно, є її індивідуальна корпоративна культура та імідж на ринку.
Корпоративна культура – це соціально-психологічний компонент організації, її духовний і соціологічний зміст. За своїм змістом вона представляє систему цінностей, думок і норм поведінки, що панують в організації. При цьому припускається, що робітники компанії знають, як слід діяти, щоб досягнути цілей, що стоять перед організацією. Іншими словами, будь-яка компанія визнає певні загальні цінності, які підтримують робітники. Таким чином, вищий менеджмент компаній здійснюється не тільки шляхом постановки цілей і задач перед робітниками, системи винагород і покарань, але й за допомогою «керівництва із середини», тобто такого управління, яке примушує всіх учасників засвоювати певні загальні норми і цінності, культивуючи цінності культури корпорації.
Корпоративна культура виявляється в різних аспектах стилю керівництва в компанії. До них належать:
стиль відношення до співробітників, зокрема, процесу їх найму, звільнення і просування;
стиль відношення між співробітниками, зокрема, між керівниками і підлеглими, який в значній мірі формує моральну атмосферу;
стиль прийняття рішень;
стиль управління проблемами та змінами;
стиль взаємодії з компонентами зовнішнього середовища;
відношення до історії компанії та її традиціям;
відношення робітників до місії, цілей та цінностей компанії.
Американський вчений Ричард Л. Дафт виділяє три рівня корпоративної культури.
Перший (верхній) рівень – видимі об’єкти, артефакти культури: манера одягатися, правила поведінки, фізичні символи, організаційні церемонії, розташування офісів. Все це можна побачити, почути, зрозуміти, спостерігаючи за поведінкою співробітників компанії.
Другий рівень – виражені в словах та справах співробітників компанії загальні цінності і переконання, які свідомо розділяються, культивуються членами організації та відображуються в їх розповідях, мові, використовуваних ними символах.
Деякі цінності укорінюються в корпоративній культурі наскільки глибоко, що співробітники просто перестають їх помічати. Ці базові, основоположні задуми та переконання і складають сутність корпоративної культури – третій рівень. Саме ними керуються співробітники в своїй поведінці та рішеннях, причому на підсвідомому рівні.
За теперішнього часу компанії чітко формулюють звід притаманних їм корпоративних цінностей. Так вони намагаються продемонструвати обличчя компанії. Компанії відкрито проголошують свої гасла, девізи, культурні цінності та націлюють робітників на те, щоб вони в своїй діяльності керувалися набором цих цінностей.
В основі корпоративної культури лежать найрізноманітніші явища. Імпульс до її виникнення в компаніях, які тільки зароджуються, зазвичай виходить від їх засновників. Наприклад, девіз родоначальника компанії Mc Donald’s Рея Крока – «Якість, сервіс, чистота, гордість» - до сих пір є кредо цього міжнародного гіганту. Звід корпоративних цінностей може бути сформульований на певному етапі розвитку компанії, коли керівництво усвідомлює необхідність та важливість наявності власної корпоративної культури. Однак протягом діяльності компанії елементи корпоративної культури змінюються. Зазвичай це зумовлено двома основними факторами: змінами зовнішнього середовища і внутрішніми змінами в компанії (зростання компанії, диверсифікація діяльності, змінення системи мотивації співробітників тощо).
В якості приклада вимушеного змінення корпоративних цінностей можна навести компанію ІВМ. Головне гасло компанії – «Кожна особистість неповторна» - було виголошено її засновником Томасом Уітсоном -старшим, а потім активно підтриманий його послідовниками. В основу діяльності компанії було закладено три основних правила:
особистість заслуговує на повагу;
покупцеві – культурне і кваліфіковане обслуговування;
постійно покращувати і вдосконалювати діяльність та прагнути прямувати до більш високих показників.
За достатньо тривалий час, протягом якого ІВМ керувалась цими та іншими цінностями, в компанії сформувалась культура, що була охарактеризована як самоповага, яка трансформувалася в самозадоволення. Тобто культура компанії частково застаріла, що негативно відбилося на показниках її роботи. Експерти, які проводили дослідження впливу корпоративних цінностей на загальні показники діяльності компанії, дали ІВМ найнижчу оцінку – 1 бал. Тоді керівництво ІВМ змінило свою позицію і оголосило співробітникам про зміну стилю життя компанії. Був замінений головний управляючий американського відділення фірми, методи роботи якого вже не влаштовували керівництво. До того часу ІВМ була настільки великою і пережила вже стільки реорганізацій, що багато співробітників навіть не знали, до якої з новостворених самостійних фірм вони належать.
Одним з успішних заходів що були спрямовані на трансформацію культурних цінностей, стало впровадження прогресивної оплати праці на всіх рівнях ієрархії. Якщо раніше такою формою оплати було охоплено (не враховуючи відділення маркетингу) не більше 100 управляючих, то в 1992 році – вже 1,5 тис. співробітників. В 1992 році на мотивацію робітників всіх рівнів було виділено 200 млн. дол. У випадку, якщо самостійно працююче відділення, що розташоване на території США, перевиконувало план, кожний із працюючих міг отримати понад заробітної плати до 3 % премії. Для старої культури фірми ІВМ це було революційним кроком.
В числі зовнішніх змін культурних цінностей можна відмітити відмову управляючих ІВМ від традиційного строгого фірмового одягу (синій костюм, біла сорочка і темна краватка), який в свій час була причиною виникнення другої назви фірми «Великий Блакитний» (Big Blue). Теперішні керівники відділень дозволяють собі з’являтися на торгівельній виставці в светрі з емблемою фірми.
Важливо визначити, наскільки вірно встановлені принципи корпоративної культури в тій чи іншій компанії і як вони впливають на показники її діяльності. При оцінці ступеня впливу корпоративної культури на діяльність організації враховують три основних чинники:
направленість – вказує на те, як корпоративна культура впливає на досягнення організацією своїх цілей: допомагає чи гальмує;
широта – свідчить про розповсюдження ідеї корпоративної культури серед персоналу;
сила – характеризує ступінь прийняття персоналом ідей та цінностей корпоративної культури.
Позитивний вплив на компанію здійснює тільки та корпоративна культура, яка підтримує її цілі, охоплює широке коло робітників і знаходить в їх серцях гарячий відклик. В такій компанії корпоративна культура зв’язує людей і стимулює їх на загальні досягнення, які неможливо досягнути при допомозі одних тільки структурних зв’язків. Всі інші варіанти комбінацій вказаних чинників свідчать про незначний, а іноді навіть шкідливий вплив корпоративної культури на організацію.
Дуже часто основні принципи корпоративної культури, переконання впроваджуються в свідомість персоналу фірми шляхом проведення спеціальних навчальних заходів, за допомогою внутрішньофірмових моделей поведінки, ритуалів та історій, що складають невід’ємну частину більшості компаній. Зрозуміло, що змінювати їх не так просто. Але нова стратегія компанії потребує цього. Наприклад, нова стратегія може передбачати більш ризиковану, ніж це передбачалося раніше, поведінку фірми на ринку, підвищення ступеня відповідальності співробітників за рішення, що приймаються, та розвиток ініціативи. Тому з метою адаптації культури компанії до стратегії, що змінюється, дуже часто запрошують менеджерів зі сторони, із інших компаній, які й проводять перетворення.
На стратегію компанії може впливати і спосіб її прийняття. Наприклад, колективний спосіб вироблення стратегії полегшує процес пристосування корпоративної культури до нової стратегії, оскільки колектив компанії встиг усвідомити правильність вибраної стратегії та необхідність її реалізації.
Разом з цим дуже часто внутрішньо фірмові культура і цінності так вкорінюються в компанії, що менеджери, заперечуючи риночці регалії, дотримуються існуючої стратегії, навіть коли компанія починає втрачати своє положення на ринку. Така компанія витискається з ринку.
